Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕ≥дходи св≥товоњ науки до виникненн€ вихованн€ €к сусп≥льного €вища. ¬ихованн€ у перв≥сному сусп≥льств≥




ѕроблема розум≥нн€ фактор≥в виникненн€ вихованн€ та етап≥в його становленн€ не Ї новою. ¬же у друг≥й половин≥ X≤X стол≥тт€ у св≥тов≥й цив≥л≥зац≥њ виникло дек≥лька п≥дход≥в щодо розум≥нн€ цього €вища. —еред встановлених п≥дход≥в досить ч≥тко вид≥л€ютьс€: б≥олог≥чний, психолог≥чний, рел≥г≥йний та соц≥альний (трудовий). ѕерейдемо до короткого њх анал≥зу.

ќсновоположниками б≥олог≥заторського п≥дходу щодо виникненн€ вихованн€ Ї англ≥йський ф≥лософ-соц≥олог √.—пенсер ≥ французький етнограф Ў.Ћетурно (к≥нець X≤X ст.). ќбидва в≥дстоювали вульгарн≥ еволюц≥он≥стськ≥ позиц≥њ. ѕри цьому доводили, що вихованн€ не Ї специф≥чною, характерною особлив≥стю людського сусп≥льства. ¬ихованн€ Ї б≥олог≥чним €вищем, властивим вс≥м живим орган≥змам: €к хребетним, так ≥ безхребетним. «окрема, у книз≥ У ≈волюц≥€ вихованн€ у р≥зних людських рас Ф Ў.Ћетурно пробуЇ довести, що вихованн€ виникло за межами людського сусп≥льства, тобто ран≥ше, н≥ж зТ€вилас€ людина. Ќа основ≥ спостереженн€ над тваринами Ў.Ћетурно робить висновок, що вихованн€ ≥снуЇ вже у тваринному св≥т≥: к≥шка вчить кошен€т ловити мишей, а качка качен€т Ц плавати. ќтже, за Ў.Ћетурно, людина, зТ€вившись на св≥т, насл≥дуЇ вже встановлен≥, п≥дготовлен≥ форми вихованн€.

ѕсихолог≥чний п≥дх≥д обірунтував у к≥нц≥ X≤X ст. американський ≥сторик педагог≥ки ѕ.ћонро. ¬≥н визнав в≥дм≥нн≥сть псих≥ки людини в≥д зоопсих≥ки. “ому позиц≥ю Ў.Ћетурно в≥н п≥ддавав критиц≥. –азом з тим, ѕ.ћонро вважав, що в основ≥ вихованн€ лежить насл≥дуванн€ д≥тьми дорослих. “аким чином, насл≥дуванн€ Ї механ≥змом, сутн≥стю виховного процесу. «а даними сучасноњ психолог≥њ, засобами насл≥дуванн€ д≥ти до 3-х р≥чного в≥ку привласнюють стиль повед≥нки батьк≥в. ѕ≥зн≥ше основним шл€хом формуванн€ досв≥ду д≥тей стаЇ управл≥нн€ виховним процесом з боку батьк≥в, виховател≥в. “ому насл≥дуванн€ лише частково може по€снити сутн≥сть виникненн€ вихованн€.

јвтором рел≥г≥йного п≥дходу до виникненн€ вихованн€ був н≥мецький ≥сторик педагог≥ки к≥нц€ X≤Xст.  .Ўм≥дт. ќстанн≥й в≥дстоював позиц≥ю рел≥г≥йно-≥деал≥стичного походженн€ вихованн€. «а цим твердженн€м, у вихованн≥ ви€вл€Їтьс€ насамперед творча д≥€ ƒуха ¬семогутнього. ” христи€нств≥, €к в≥домо, св€щенною вважаЇтьс€ “р≥йц€ (Ѕог Ц ќтець, Ѕог Ц —ин ≥ Ѕог Ц ƒух —в€тий). ќстанн≥й ≥ осв€чуЇ здатн≥сть батьк≥в виховувати своњх д≥тей. «а б≥блейською м≥фолог≥Їю, у момент вигнанн€ ≥з ≈дему (–аю) перших людей Ц јдама ≥ ™ви Ц Ѕог-ќтець через —в€того ƒуха надав њм здатност≥ до вихованн€ д≥тей.

—оц≥олог≥чний п≥дх≥д (трудовий) започаткований у друг≥й половин≥ X≤X ст. н≥мецькими соц≥ологами  .ћарксом ≥ ‘.≈нгельсом. ќстанн≥й у роботах У –оль прац≥ в процес≥ перетворенн€ мавпи в людину Ф та У ѕоходженн€ с≥мТњ, приватноњ власност≥ ≥ держави Ф показав, що причиною виникненн€ вихованн€ була трудова д≥€льн≥сть перв≥сних людей. ” звТ€зку з удосконаленн€м трудових процес≥в виникла необх≥дн≥сть виготовленн€ знар€дь прац≥ та вм≥нн€ керувати ними. “аким чином, лише з виготовленн€м знар€дь прац≥ у перв≥сних людей зТ€вл€Їтьс€ потреба у передач≥ п≥дростаючим покол≥нн€м знань та вм≥нь виробництва ≥ користуванн€ знар€дд€ми. —аме старш≥ змушен≥ передавати молодшим трудовий досв≥д, щоб вижити в умовах боротьби з гр≥зними силами природи. «авд€ки прац≥, за ‘.≈нгельсом, б≥олог≥чн≥ передумови виникненн€ людини змогли трансформуватис€ у людськ≥ на соц≥альному р≥вн≥.

¬ останн≥ роки в нов≥тн≥й украњнськ≥й ≥сторико-педагог≥чн≥й науц≥ поступово утверджуЇтьс€ соц≥окультурний п≥дх≥д до виникненн€ вихованн€ (ј.ћ.Ѕойко, ќ.ј.ƒубасенюк, ≤.ƒ.«вЇрЇва, Ћ.√. оваль, ћ.¬.Ћевк≥вський, ќ.¬.—ухомлинська). «а цього п≥дходу вихованн€ розгл€даЇтьс€ €к результат накопиченн€ досв≥ду соц≥альноњ, виробничоњ, мистецькоњ та профес≥йноњ культури. ј головним його завданн€м стаЇ ≥нтер≥оризац≥€ цих надбань зростаючою особист≥стю з тим, щоб забезпечити оптимальну њњ соц≥ал≥зац≥ю в сусп≥льств≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 565 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„тобы получилс€ студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без м€са и развести водой 1:10 © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2226 - | 2096 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.