Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬ихованн€ у ƒревн≥й √рец≥њ




” —тародавн≥й √рец≥њ, €ка складалась з невеликих рабовласницьких держав-м≥ст, найб≥льш ориг≥нальними системами вихованн€ були —партанська та јф≥нська.

—парт≥ на 9 тис. родин рабовласник≥в (спарт≥ат≥в) припадало понад 250 тис. раб≥в, €к≥ часто повставали. ÷е завжди непокоњло володар≥в —парти, примушуючи њх повс€кчас бути напоготов≥, ви€вл€ти жорсток≥сть ≥ насильство по в≥дношенню до раб≥в. ¬ихованн€ зд≥йснювалос€ державою, €ка пересл≥дувала завданн€ п≥дготовки з д≥тей ст≥йких та загартованих спарт≥ат≥в-воњн≥в, майбутн≥х рабовласник≥в.

—партанц≥в виховували в жорстких умовах, прагнучи виростити з хлопц≥в суворих, безжал≥сних воњн≥в, а з д≥вчаток Ц воњтельниць-амазонок, €к≥ б мало в чому поступалис€ чолов≥кам.

√оловним завданн€м було вихованн€ жорстокост≥, ненавист≥ до раб≥в у п≥дростаючих рабовласник≥в. « ц≥Їю метою вони брали участь у крипт≥€х (н≥чних облавах на раб≥в), коли заг≥н молодих спарт≥ат≥в оточував €кий-небудь м≥ський квартал або район за м≥стом ≥ мав право на вбивство будь-€кого раба. ѕ≥дл≥тки брали участь у щор≥чних публ≥чних випробовуванн€х Ц змаганн€х. ѓх с≥кли перед в≥втарем, щоб пересв≥дчитись у терпл€чост≥ та витривалост≥. ёнаки 18Ц20 рок≥в обТЇднувались у групи ефеб≥в.

јф≥нська система вихованн€ залишила сл≥д в ≥стор≥њ педагог≥ки €к пров≥сниц€ високоњ духовноњ культури, формуванн€ гармон≥йноњ людини, основними €кост€ми €коњ були духовне багатство, моральна чистота та ф≥зична досконал≥сть.

ƒо семи рок≥в д≥ти обох статей виховувались вдома, в с≥мТ€х. ѕот≥м хлопчики вступали до школи, а д≥вчатка проводили весь час у ж≥ноч≥й половин≥ будинку Ц г≥некењ. “ут њх навчали читати, писати, грати на музичних ≥нструментах, а головне Ц займатис€ рукод≥лл€м. ѕ≥сл€ шлюбу в становищ≥ д≥вчат практично н≥чого не зм≥нювалось: вони переходили з одн≥Їњ г≥некењ в ≥ншу.

“им часом хлопчики здобували всеб≥чний ≥нтелектуальний розвиток, вс≥л€ко вдосконалюючи культуру т≥ла. ’лопчики 7Ц14 рок≥в навчалис€ у приватних школах граматист≥в ≥ к≥фарист≥в. «ан€тт€ проводили вчител≥, €ких називали дидаскалами (в≥д грецького слова УдидаскоФ Ц навчаю). ” школах граматист≥в вчили писати, читати та рахувати. ¬икористовувавс€ буквоскладальний метод навчанн€ грамоти.

” школ≥-палестр≥ (школ≥ боротьби) п≥дл≥тки 14Ц16 рок≥в навчалис€ пТ€тиборству (б≥г, стрибки, боротьба, киданн€ диска ≥ списа), а також плаванню. « ними проводили бес≥ди з пол≥тичних ≥ моральних питань. ‘≥зичним вихованн€м ≥ бес≥дами в палестр≥ займалис€ найб≥льш в≥дом≥ громад€ни держави.

ёнаки 17Ц18 рок≥в з родин найзаможн≥ших аристократ≥в виховувалис€ в г≥мнас≥€х (г≥мназ≥€х), де вивчали ф≥лософ≥ю, пол≥тику, л≥тературу, дл€ того щоб п≥дготуватис€ до участ≥ в керуванн≥ державою.

ёнаки 18Ц20 рок≥в готувалис€ до в≥йськовоњ служби в групах ефеб≥в, де продовжувалос€ њх в≥йськово-ф≥зичне вихованн€. ¬они вивчали зброю, морську справу, фортиф≥кац≥ю, в≥йськов≥ статути, закони держави, брали участь у громадських св€тах ≥ театральних виставах.

«агалом, у такий спос≥б в јф≥нах утвердилась ≥де€ Укалокагат≥њФ (гармон≥йного розвитку особистост≥, у €кому весь зм≥ст вихованн€ спр€мовувавс€ на дос€гненн€ ф≥зичноњ ≥ духовноњ досконалост≥).  р≥м того, найзд≥бн≥ш≥ юнаки продовжували своЇ навчанн€ ще майже 10 рок≥в в академ≥њ (започаткована —ократом дл€ п≥дготовки ф≥лософ≥в ≥ крупних пол≥тик≥в).

«азначимо, що загальним дл€ обох виховних систем був класовий характер осв≥ти ≥ вихованн€ та презирливе ставленн€ до ф≥зичноњ прац≥. ƒ≥ти раб≥в не мали можливост≥ в≥дв≥дувати будь-€к≥ школи, ≥ њх вихованн€ в≥дбувалось у прац≥ нар≥вн≥ з дорослими.

5. ƒревньогрецьк≥ ф≥лософи про формуванн€ людськоњ особистост≥ (—ократ, ѕлатон, јристотель, ƒемокрит)

¬ јф≥нах зародилис€ перш≥ педагог≥чн≥ теор≥њ. Ќайвидатн≥ш≥ ф≥лософи того часу були одночасно ≥ виразниками педагог≥чних ≥дей античного св≥ту.

—ократ (469Ц399 до н.е.) - син рем≥сника, став ≥деологом великоњ земельноњ аристократ≥њ. «аперечував п≥знанн€ св≥ту ≥ природи через њх недоступн≥сть людському розуму, намагавс€ довести, що люди повинн≥ п≥знавати лише самих себе ≥ вдосконалювати свою мораль. Ќа його думку, це ≥ було метою вихованн€. —ократ в≥в бес≥ди з питань морал≥ на площах, заставл€в своњх слухач≥в шл€хом запитань ≥ в≥дпов≥дей знаходити У≥стинуФ, сам при цьому не пропонував готових положень ≥ висновк≥в. “акий стиль веденн€ бес≥д з≥ слухачами став називатись сократ≥вським, а з часом Ц евристичним.

ѕлатон (427Ц347 до н.е.) Ц видатний давньогрецький ф≥лософ, обТЇктивний ≥деал≥ст, ≥деолог рабовласницькоњ аристократ≥њ, учень —ократа. ” творах У ƒержава Ф, У «акон Ф ѕлатон накреслив проект новоњ системи вихованн€ д≥тей ≥ молод≥ в рабовласницьк≥й держав≥. «а його теор≥Їю, д≥ти до 7 рок≥в повинн≥ виховуватись на УмайданчикахФ б≥л€ храм≥в, де ж≥нки-виховательки, призначен≥ державою, розвивають њх за допомогою ≥гор, казок, п≥сень, бес≥д тощо. « 7 до 12 рок≥в д≥ти в≥дв≥дують державну школу, де вчатьс€ читати, писати, рахувати, музиц≥ ≥ сп≥ву. ƒл€ д≥тей 12Ц16 рок≥в пропонуЇтьс€ школа ф≥зичного вихованн€ Ц палестра Ц з г≥мнастичними вправами. ѕри цьому незд≥бн≥ д≥ти в≥дс≥ваютьс€ в р€ди землероб≥в ≥ рем≥сник≥в. « 18 до 20 рок≥в Ц ефеб≥€ Ц посилена в≥йськово-г≥мнастична п≥дготовка. « 20-ти рок≥в юнаки, €к≥ не ви€вили зд≥бностей до наук, ставали воњнами, а т≥, що залишилис€, до 30 рок≥в вивчають так≥ науки, €к арифметика, геометр≥€, астроном≥€ ≥ музика. ¬они готуютьс€ до виконанн€ важливих державних доручень. ќсоби в≥ком в≥д 30 до 35 р., найзд≥бн≥ш≥ ≥ найдоброчесн≥ш≥, можуть продовжувати вдосконалювати свою осв≥ту, щоб пот≥м стати кер≥вниками держави. ѕ≥сл€ 50-ти рок≥в вони зв≥льн€ютьс€ в≥д кер≥вництва державою ≥ можуть дал≥ самовдосконалюватись.

¬ихованн€ ж≥нок, на думку ѕлатона, повинно бути таке ж саме, €к ≥ в —парт≥. ўодо вихованн€ раб≥в, то ѕлатон рекомендуЇ ставитись до них суворо, не н≥жити, карати за будь-€к≥ проступки, обТЇднувати в групи за ознакою р≥зномовТ€, щоб вони не сп≥лкувалис€ м≥ж собою.

ќтже, педагог≥чна система ѕлатона була побудована в ≥нтересах рабовласник≥в, ≥гнорувала ≥нтереси народу, не приймала до уваги вихованн€ раб≥в. ¬≥н з презирством ставивс€ до ф≥зичноњ прац≥, вважаючи, що дл€ д≥тей рабовласник≥в трудове вихованн€ не потр≥бне.

ѕроте ѕлатон висунув р€д ц≥кавих думок, зокрема про необх≥дн≥сть вихованн€ д≥тей дошк≥льного в≥ку, ф≥зичне вихованн€, розширенн€ програми навчанн€, створенн€ державноњ системи вихованн€, осв≥ти дл€ дорослих ≥ самовдосконаленн€ людини прот€гом житт€.

јристотель (384Ц322 до н.е.) Ц учень ѕлатона, давньогрецький ф≥лософ ≥ педагог, автор наукових праць у галуз≥ ф≥лософ≥њ, пол≥тики, етики, естетики, природознавства. ¬≥н був вихователем ќ.ћакедонського. ¬перше вив≥в основн≥ положенн€ лог≥ки. ¬ 335 р. заснував в јф≥нах ф≥лософську школу Ц Ћ≥кей.

Ќа його думку, метою вихованн€ Ї розвиток в людин≥ вищих €костей душ≥ Ц розумовоњ ≥ вольовоњ. ¬ихованн€ повинно зд≥йснюватись державою, €ка визначаЇ його мету, завданн€ ≥ зм≥ст.

јристотель пропонуЇ власну в≥кову пер≥одизац≥ю: в≥д народженн€ до 7 рок≥в; в≥д 7 до 14 рок≥в (початок статевоњ зр≥лост≥); в≥д початку статевоњ зр≥лост≥ до 21 року. “ака пер≥одизац≥€, на думку јристотел€, в≥дпов≥даЇ природ≥ людини. ƒо 7 рок≥в дитина виховуЇтьс€ в с≥мТњ, де батьки повинн≥ њњ загартовувати, виховувати засобами гри, казки, музики, моральних бес≥д. ¬≥д 7 до 14 рок≥в д≥ти мали в≥дв≥дувати державн≥ школи, в €ких займатимутьс€ ф≥зичними вправами, музикою, вчатьс€ читати, л≥чити. ¬≥д 14 до 21 року п≥дл≥тки та юнаки здобувають в школах середню осв≥ту, €ка включаЇ знанн€ з л≥тератури, ≥стор≥њ, ф≥лософ≥њ, математики, астроном≥њ, музики. “акий зм≥ст вихованн€ ≥ осв≥ти јристотель пропонував дл€ хлопчик≥в. ѕроте дл€ д≥вчат ц€ програма навчанн€ була обмеженою.

ѕлатон ≥ јристотель дотримувались думки, що естетичне, моральне вихованн€ Ї св≥дченн€м гармон≥њ, а реальн≥ њњ ви€ви видно у граматиц≥, математиц≥, астроном≥њ, спорт≥.

ƒемокрит (460Ц370 до н.е.) Ц давньогрецький ф≥лософ-матер≥ал≥ст. ¬≥н створив атом≥стичну теор≥ю, визнавав п≥знанн€ св≥ту. ” своњх прац€х багато уваги прид≥л€в проблемам вихованн€. ƒемокрит в≥дстоював принципи природов≥дпов≥дност≥, гармон≥йного розвитку людини; великого значенн€ надав трудовому вихованню д≥тей ≥ молод≥, використанню вправ у вихованн≥ моральноњ повед≥нки. ћета вихованн€, на думку ƒемокрита, Ц п≥дготувати молодь до реального житт€ на земл≥. ќсновним у вихованн≥ маЇ бути оволод≥нн€ знанн€ми про природу.

ѕ≥сл€ того €к –им завоював јф≥ни ≥ перетворив њх на свою колон≥ю, багато давньогрецьких ф≥лософ≥в, математик≥в потрапили у полон ≥ були вивезен≥ до –иму. —тавши рабами знатних римл€н, вони супроводжували њх д≥тей до школи, прислуговували њм. —аме тод≥ раб≥в-ф≥лософ≥в уперше почали називати педагогами. “ак виникла назва профес≥њ ≥ утворивс€ терм≥н У педагог≥ка Ф та У педагог Ф.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 503 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

2017 - | 1960 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.