Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕредмет ≥ завданн€ ≥стор≥њ педагог≥ки




 

—тановленн€ новоњ осв≥тньоњ системи в сучасн≥й ”крањн≥ потребуЇ фах≥вц≥в, що волод≥ють знанн€ми кращих нац≥ональних осв≥тн≥х традиц≥й, а також педагог≥чноњ спадщини всього людства. ѕриродно, що у цьому звТ€зку виникаЇ необх≥дн≥сть долучитис€ й до основ ≥сторико-педагог≥чноњ науки. ≤стор≥€ педагог≥ки Ї пор≥вн€но молодою наукою. «апочаткован≥ ц≥ досл≥дженн€ у X≤X стол≥тт≥.

≤стор≥€ педагог≥ки Ц це наука, €ка вивчаЇ ретроспективне становленн€ та розвиток осв≥тн≥х ≥ виховних систем в≥д найдревн≥ших час≥в ≥ до сьогоденн€.

ѕредметом ≥стор≥њ педагог≥ки Ї процес виникненн€, становленн€ ≥ розвитку основних педагог≥чних категор≥й: У навчанн€ Ф, У осв≥та Ф, У вихованн€ Ф, педагог≥чних систем та концепц≥й, а також ун≥кального досв≥ду осв≥тньоњ й виховноњ практики.

¬ивченн€ ≥стор≥њ педагог≥ки даЇ змогу усв≥домити, що на вс≥х етапах ≥сторичного розвитку школа ≥ педагог≥чна думка в≥дображали потреби сусп≥льного прогресу. “аке вивченн€ переконуЇ, що розвиток наукового знанн€ впливав на теор≥ю ≥ практику вихованн€. ѕрактика, в свою чергу, служила основою розвитку педагог≥чних теор≥й. “акож доводитьс€, що основою будь-€коњ ≥стинно науковоњ педагог≥чноњ концепц≥њ Ї народно-педагог≥чна спадщина.

” вивченн€ ≥стор≥њ педагог≥ки покладено культуролог≥чний п≥дх≥д, за €ким ретроспектива осв≥тн≥х ≥ виховних систем розгл€даЇтьс€ €к пласт педагог≥чноњ культури, €кий, в свою чергу, Ї складовою загальнолюдськоњ культури.

≤сторико-педагог≥чн≥ знанн€ та њх розум≥нн€ базуютьс€ на принципах ≥сторизму, лог≥чного взаЇмозвТ€зку та обТЇктивност≥ (науковост≥).

ѕринцип ≥сторизму ставить за мету ви€вити точно час ≥ м≥сце виникненн€ того чи ≥ншого педагог≥чного €вища, концепц≥њ чи системи. “акож в≥н передбачаЇ окресленн€ труднощ≥в, утвердженн€ тих чи ≥нших осв≥тньо-виховних €вищ. “ут передус≥м варто враховувати той факт, що ≥стор≥€ педагог≥ки Ї наукою ≥сторичною, а тому њњ знанн€ враховують набутки загальноњ ≥стор≥њ. –еал≥зац≥€ принципу ≥сторизму призводить до ви€вленн€ новац≥й у педагог≥чному досв≥д≥ минулого ≥, разом з тим, дозвол€Ї оц≥нити його з позиц≥й сьогоденн€, тобто показуЇ обмежен≥сть тих чи ≥нших осв≥тньо-виховних систем вимогами свого часу. ” такий спос≥б ≥сторико-педагог≥чне знанн€ ви€вл€Їтьс€ у його динам≥ц≥ та повнот≥ розвитку.

«наченн€ принципу лог≥чного взаЇмозвТ€зку пол€гаЇ насамперед у тому, що осв≥та й вихованн€ виникають не ≥зольовано, а в складн≥й систем≥ сусп≥льного розвитку. ¬они Ї соц≥альними складовими цього процесу, розвиваютьс€ разом з розвитком самого сусп≥льства, виход€чи з його потреб. “обто ≥стор≥€ педагог≥ки розум≥Їтьс€ €к система ≥сторико-педагог≥чних €вищ, €ка розвиваЇтьс€ у т≥сному взаЇмозвТ€зку з соц≥альним прогресом.

ѕринцип обТЇктивност≥ передбачаЇ розгл€д ≥сторико-педагог≥чних €вищ з в≥дображенн€м њх ≥стинност≥. …детьс€ про обТЇктивне оц≥нюванн€, виникненн€ та ретроспективу становленн€ того чи ≥ншого педагог≥чного пон€тт€. ўе у недалекому минулому в≥дсутн≥сть об¢Їктивност≥ була притаманна рад€нськ≥й ≥стор≥њ педагог≥ки, коли нею розгл€дались педагог≥чн≥ €вища п≥д кутом класовост≥.

як соц≥альна наука, ≥стор≥€ педагог≥ки передус≥м маЇ звТ€зок з ≥стор≥Їю культури. ѕроте методолог≥чн≥ позиц≥њ ≥сторико-педагог≥чних проблем передбачають звТ€зок з ≥стор≥Їю ф≥лософ≥њ. ќстанн€, особливо ≥стор≥ограф≥€, простежуЇ основн≥ етапи розвитку людськоњ цив≥л≥зац≥њ. “ому у своњх пошуках ≥сторики педагог≥ки послуговуютьс€ набутками спец≥ал≥ст≥в у галуз≥ ≥стор≥њ та ≥стор≥ограф≥њ. ѕевний звТ€зок ≥стор≥њ педагог≥ки в≥дчутний ≥з такими науками, €к ≥стор≥€ л≥тератури, ≥стор≥€ науки, ≥стор≥€ мистецтва та ≥нш≥.

≤сторико-педагог≥чне знанн€ передбачаЇ на€вн≥сть певноњ джерельноњ бази, €ку становл€ть памТ€тки древньоњ писемност≥, древн≥ манускрипти, древн≥ рукописи з питань осв≥ти й вихованн€; арх≥вн≥ джерела; твори живопису, л≥тератури, скульптури в аспект≥ ретроспективи осв≥тньо-виховних технолог≥й; закони, проекти, зв≥ти, допов≥д≥ (оф≥ц≥йн≥ матер≥али) конкретних держав у минулому; педагог≥чна, навчальна та методична л≥тература минулого; матер≥али загальноњ та педагог≥чноњ преси минулого; мемуарна л≥тература минулого.

‘ункц≥њ ≥стор≥њ педагог≥ки €к навчального предмету пол€гають у формуванн≥ в майбутн≥х вчител≥в здатност≥ до анал≥зу, сп≥вставленн€, пор≥вн€нн€ певних педагог≥чних €вищ в њх ≥сторичн≥й ретроспектив≥. ÷е в свою чергу формуЇ критичн≥сть педагог≥чного мисленн€ ≥ дозвол€Ї оц≥нювати протир≥чч€ становленн€ певних факт≥в чи осв≥тньо-виховних систем. “им самим, у майбутн≥х педагог≥в зТ€вл€Їтьс€ потреба анал≥зу, оц≥нюванн€ тих чи ≥нших вид≥в д≥€льност≥ прац≥вник≥в осв≥ти, вчених-педагог≥в. ¬загал≥, критичн≥сть педагог≥чного мисленн€ Ї суттЇвою ознакою вчительськоњ профес≥йноњ д≥€льност≥.

¬ умовах сьогоденн€ досить в≥дчутною Ї тенденц≥€ зростанн€ ≥нтересу серед молод≥, зокрема й вуз≥вськоњ, до нашоњ ≥стор≥њ, ≥стор≥њ загальнолюдськоњ культури.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 449 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

2045 - | 1999 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.