Міністерство освіти і науки України
Житомирський державний
Університет імені Івана Франка
М. В. ЛЕВКІВСЬКИЙ
ІСТОРІЯ
ПЕДАГОГІКИ
Житомир - 2004
УДК 371.04.
ББК. 74.03.
Л 36
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
як навчально-методичний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів (лист № 1/11-2730 від 3 липня 2003 р.)
Рецензенти:
доктор педагогічних наук, професор Л.В.Артемова;
доктор педагогічних наук, професор А.В.Іванченко;
доктор педагогічних наук, професор А.Й.Сиротенко
Левківський М. В.
|
ISBN 966-7603-74-1
Матеріали посібника вміщують набутки з історії освіти й виховання з позицій соціокультурного підходу у відповідності з програмою “ Історія педагогіки ” для вузів. Враховуючи специфіку оцінювання пізнавальної діяльності студентів-заочників розроблена система модулів з вартісною оцінкою всіх видів діяльності студентів (практичних, проблемних і творчих завдань та тестів для самоконтролю). Також подана система контрольних завдань для студентів дистанційної форми навчання.
Адресується студентам-заочникам педагогічних ВНЗів та викладачам педагогічних освітніх установ.
УДК 371.04.
ББК. 74.03.
| ISBN 966-7603-74-1 | © Левківський М. В., 2004 |
ВСТУП
У Державній національній програмі “ Освіта ” (Україна ХХІ ст.), Національній доктрині розвитку освіти в Україні у ХХІ ст. достатньо окреслені підходи до завдань та змісту освіти, зокрема й освіти вищої, на сучасному етапі національного духовного відродження в Україні, з тим, щоб наша освітня галузь у недалекому майбутньому змогла інтегруватися у світовий освітній простір, а також забезпечувала реалізацію у навчальному процесі найсучасніших (новітніх) технологій.
Зазначимо, що за останні роки в історико-педагогічній науці в Україні з¢явилося чимало нових наробок щодо становлення й розвитку національної системи освіти й виховання. Також до наукового обігу введено цілу плеяду яскравих, талановитих, раніше замовчуваних (з відомих на те причин) імен, серед яких чільне місце посідають постаті Г.Ващенка, Б.Грінченка, М.Грушевського, І.Огієнка, С.Русової, С.Смаль-Стоцького, Я.Ряппо, Я.Чепіги та ін., котрі заклали підвалини національної освітньої системи.
Разом з тим, у зв¢язку зі зміною соціальних орієнтацій та цінностей, в умовах сьогодення, нового перегляду потребує творча спадщина багатьох зарубіжних і вітчизняних педагогів, передовсім без ідеологічних нашарувань, упередженості і так званого класового підходу до виховання. Це стосується перш за все творчого доробку Дж.Дьюї, С.Френе, М.Монтессорі, Г.Сковороди, Т.Шевченка, І.Франка, А.Макаренка, В.Сухомлинського та ін.
У процесі підготовки навчально-методичного посібника автор дотримувався соціокультурного та діяльнісного підходів до навчання й виховання студентів, а також намагався добирати зміст і засоби з тим, щоб активізувати самостійність майбутніх вчителів в оволодінні історико-педагогічними знаннями в їх історичній ретроспективі.
Навчально-метдичний посібник написаний згідно з програмою “ Історія педагогіки ”, рекомендованою Міністерством освіти і науки України для педагогічних вузів, і віддзеркалює основні етапи розвитку зарубіжної та вітчизняної навчально-виховних систем, педагогічних концепцій. Автор намагався розкрити студентам-заочникам процес становлення освіти та виховання як складних соціальних явищ з притаманними їм суперечностями, динамізмом, послідовністю і наступністю
По-новому, на наш погляд, розроблена система практичних завдань для самостійної пізнавальної діяльності студентів, котра спрямована насамперед на розвиток інтересу до історико-педагогічних знань, що врешті-решт поступово стимулюватиме утвердження критичності їхнього педагогічного мислення і сприятиме формуванню у майбутніх вчителів у подальшому педагогічної культури. Також подана система контрольних завдань для студентів дистанційної форми навчання.
Посібник ілюструється структурно-логічними схемами, побудованими за алгоритмом, розробленим А.А.Сбруєвою і М.Ю.Рисіною.
Система модулів і вартісна оцінка видів діяльності розрблена викладачами кафедри педагогіки (проф.Левківський М.В.; доц. Антонова О.Є. і ст.викладач Осадча З.А.).
Пропоновані матеріали адресуються студентам-заочникам і викладачам педагогічних інститутів й університетів України. Практичні завдання, тестові контрольні запитання можуть використовуватися при вивченні курсу “ Педагогіка ” студентами педагогічних вузів.
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ СТУДЕНТАМ І ВИКЛАДАЧАМ щодо РЕЙТИНГОВої СИСТЕМи ОЦІНКИ ЗНАНЬ І САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ
У зв’язку з обмеженою кількістю лекційних годин студенти-заочники опрацьовують матеріал курсу в основному самостійно. При цьому вивчення тем, передбачених програмою, варто розпочинати з поглибленого ознайомлення з текстами у посібнику. Більшість питань, передбачених програмою, поглиблено вивчаються студентами за навчальними посібниками, котрі рекомендуються у списку літератури до конкретних тем.
Доречно відзначити, що після першого поглибленого знайомства з текстом (за нашим посібником), варто повернутися до ключових слів і термінів (окреслених на початку теми) і спробувати продумати власне їх усвідомлення.
У разі опрацювання рекомендованої літератури та першоджерел (обов’язкові з них для опрацювання – подані у додатку А), слід, насамперед, спробувати осмислити систему проблемних запитань та запитань для самоперевірки з теми.
За власним бажанням майбутні вчителі можуть писати реферати з конкретної теми та виконувати групу творчих завдань. Результати їх виконання студенти обов’язково повідомляють на семінарських заняттях, під час поточних консультацій чи консультацій до семестрового екзамену.
У звязку з запровадженням модульн-рейтингової системи вивчення курсу "Історія педагогіки" доцільно зазначити, що, метою впровадження рейтингової системи оцінки знань і самостійної роботи студентів є підвищення якості навчання, посилення його мотивації шляхом стимулювання активної, систематичної роботи студентів протягом усього семестру та створення умов для прояву кожної особистості, а також заради підвищення об'єктивності оцінки підсумків навчальної діяльності студентів.
Рейтингова система базується на таких основних засадах:
1. Навчальний рейтинг студента визначається з усіх опанованих ним дисциплін і видів робіт, які передбачені навчальним планом.
2. Для зручності підрахунків усі навчальні дисципліни й види робіт, з яких у семестрі передбачена підсумкова форма контролю (екзамен), оцінюються в 100 балів за семестр. Це максимальна сума балів за всі види навчальних та індивідуальних занять, самостійної роботи, практик та контрольних заходів з даної дисципліни чи виду робіт.
3. Оцінка в 100 балів складається з двох основних оціночних блоків і розподіляється в певних пропорціях між собою:
I блок – бали за активну участь у заняттях і за самостійну роботу (вивчення й конспектування першоджерел, освоєння тем і розділів, курсових і контрольних робіт та ін.) протягом семестру;
II блок – бали за контрольні підсумкові зрізи (екзамен).
4. Пропорції і максимум оціночних балів за кожний з обов'язкових видів робіт з окремої дисципліни встановлюють кафедри і через викладача доводять до студентів на початку семестру. При цьому частка екзамену у визначенні рейтингу складає 40 %.
Студент, який набрав в сумі 61 бал, оцінюється в цілому на "задовільно". Оцінка "задовільно" ставиться також, якщо студент набрав в сумі від 61 до 74 балів, "добре" – 75-90 балів, "відмінно" – 91-100 балів.
5. 3 "Історії педагогіки" викладачі кафедри можуть встановлювати суму балів за результати поточного та проміжного контролю протягом семестру, що дає право автоматичного отримання екзаменаційної оцінки без складання екзамену.
6. Індивідуальний рейтинг студента з "Історії педагогіки" встановлюється за результатами поточного, проміжного та підсумкового контролю і виражається в балах.
7. Викладачі кафедри можуть встановлювати заохочувальні бали за активну участь в обговоренні матеріалу, творче виконання завдань, за додаткову індивідуальну роботу, яка сприяє поглибленому вивченню курсу (публікації, виступи на наукових конференціях, участь в олімпіадах тощо), а також вилучати певну кількість балів за пропуски навчальних занять, несвоєчасне виконання завдань і таке інше. Але при додатковому нарахуванні балів їхня загальна сума не повинна перевищувати 80 балів.
8. Загальний навчальний рейтинг студента визначається за семестр комісією деканату в складі декана (заступника) та представника кафедри педагогіки як зважений показник його рейтингу з "Історії педагогіки" у зв’язку з екзаменом (на стаціонарних відділеннях за 5–6 семестр; а на заочному – у 7-8 семестрах).
Рейтинг з "Історії педагогіки" враховується деканатами і представниками кафедри педагогіки при визначенні загального зваженого рейтингу студента.
Зважений загальний рейтинг студента за семестр (Р) визначається формулою: P = (к1P1+...+кnPn)/n, де Р1,..., Рn означають кількість залікових балів з дисциплін, опанованих студентом за семестр, n – кількість навчальних дисциплін, Кn – коефіцієнт зваженості. к = 1, якщо на навчальну дисципліну відведено 100 годин. Оскільки на вивчення курсу "Історію педагогіки" відведено 48 годин, то ка = 48/100.
9. Остаточний рейтинг випускника визначається як середнє арифметичне усіх попередніх семестрових рейтингів.
10. Після визначення загального навчального рейтингу кожного студента за певний період комісія деканату з представниками кафедри педагогіки проводить ранжування студентів і оголошує результати.
11. При перезарахуванні навчальних дисциплін студентам, які мають вищу освіту або вчилися в інших вищих закладах освіти, комісія виставляє відповідну оцінку за складений іспит або диференційований залік і визначає бал на рівні нижчої вилки перевідної шкали.
12. Після ранжування випускників за остаточним рейтингом за весь період навчання в додатку до диплома робиться запис про рейтинг у вигляді простого дробу, де знаменник вказує на кількість випускників факультету, а чисельник – місце, яке займає серед них власник диплому!
13. Студенти з високим рейтингом мають переважне право на призначення іменних стипендій, надбавок до стипендій, отримання грантів, інших винагород, перехід до навчання за індивідуальним планом, виїзд на стажування за кордон, направлення в магістратуру й аспірантуру, моральні заохочення; випускники - на першочергове сприяння в працевлаштуванні, укладення вигідних контрактів тощо.
Методичні поради модефіковані на основі матеріалів рішення вченої ради Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол № 11 від 26.05.2003 р.).
Отже, можна лише побажати майбутнім вчителям цілеспрямованості й наснаги, терпіння, сили волі в оволодінні надбаннями вітчизняної й світової педагогічної культури. Успіхів усім Вам у цій студійній справі.
ВИДИ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ОЦІНЮВАННЮ
Теоретичний блок
1. Відвідування лекцій – 0,1 б.
2. Ведення конспекту лекцій – 0,2 б.
3. Участь у проведенні лекції на рівні відповідей на проблемні запитання – 0,2 б.
4. Участь у проведенні лекції на рівні виконання індивідуального завдання дослідницького характеру – 0,2 б.
Практичний блок
1. Відвідування практичних занять – 0,25 б.
2. Ведення зошита для практичних занять – 0,25 б.
3. Участь у діловій грі:
§ підготовка та проведення опитування студентів групи – 0,25 б.;
§ підготовка та застосування наочності (портрети педагогів, малюнки, фото тощо) – 0,2 б.;
§ розробка та застосування логічної схеми – 0,25 б.;
§ наявність проблемних запитань – 0,2 б.
4. Участь у проведенні заняття на рівні відповідей на запитання – 0,2 б.
5. Підготовка індивідуальних завдань практичного характеру – 0,25 б.
Самостіна робота
1. Вивчення обов'язкових творів класиків педагогіки – 10,0 б.
2. Ведення конспектів першоджерел – 10,0 б.
3. Підготовка творчих робіт реферативного характеру – 5,0 б.
