Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—истема заход≥в зниженн€ операц≥йних ризик≥в п≥дприЇмства




 

ќкр≥м використанн€ даних щодо величини збитк≥в, методика к≥льк≥сного оц≥нюванн€ операц≥йного ризику також повинна охоплювати ключов≥ фактори зовн≥шнього та внутр≥шнього середовища, що можуть впливати на ймов≥рн≥сть виникненн€ операц≥йного ризику.

«а результатами моделюванн€ кер≥вництво може обрати будь-€ку з≥ стратег≥й управл≥нн€ та уникненн€ операц≥йного ризику [3]:

1) прийн€тт€ ризику (група под≥й Ђнизька частота/незначн≥ втратиї) Ц б≥льш≥сть з операц≥йних ризик≥в не можуть бути суттЇво зменшен≥, або њх зменшенн€ економ≥чно невиг≥дне, а тому кер≥вництво вважатиме потенц≥йн≥ втрати допустимими ≥ не застосовуватиме заход≥в по зниженню ступен€ таких ризик≥в.

«окрема, прийн€тними можна вважати вс≥ под≥њ, €к≥ за величиною збитк≥в не Ї б≥льшими за певне порогове значенн€ LH та њх настанн€ не перевищуЇ задану к≥льк≥сть числа настанн€ fH;

2) зниженн€ р≥вн€ ризику (група под≥й Ђвисока частота/незначн≥ втратиї) Ц його р≥вень може бути зменшений через попереднЇ ви€вленн€ та попередженн€ тих под≥й, що можуть призвести до збитк≥в.

як правило, зниженн€ р≥вн€ ризику означаЇ зменшенн€ величини потенц≥йних втрат;

3) зм≥на характеру ризику (група под≥й Ђнизька частота/значн≥ втратиї) Ц €кщо неможливо ухилитис€ в≥д ризику або ефективно його зменшити, можливо просто в≥д нього застрахуватис€, €к наприклад, у випадку виникненн€ пожеж≥ чи в≥д зловмисних д≥й трет≥х ос≥б;

4) ухиленн€ в≥д ризику (група под≥й Ђвисока частота/значн≥ втратиї) Ц €к правило не розгл€даЇтьс€ п≥дприЇмницькими установами. —аме тому ухиленн€ в≥д операц≥йного ризику може означати обмеженн€ або заборону зд≥йсненн€ окремих операц≥й, що можуть призвести до катастроф≥чних збитк≥в або нав≥ть до припиненн€ д≥€льност≥.

—тратег≥€ управл≥нн€ операц≥йним ризиком повинна обиратис€ виход€чи з частоти настанн€ неспри€тливих под≥й та њх величини у грошову екв≥валент≥.

¬ар≥анти можливих управл≥нських р≥шень з урахуванн€м обох показник≥в зображено на рис.3.1:

–ис.3.1 –≥шенн€ щодо операц≥йного ризику з урахуванн€м частоти настанн€ неспри€тливих под≥й та величини збитк≥в у грошовому екв≥валент≥

Ќезважаючи на те, що донедавна вважалос€, що операц≥йний ризик не може бути вим≥р€ний к≥льк≥сно, вчен≥ продовжують пошук нових концепц≥й та математичних моделей ≥ метод≥в дл€ вдосконаленн€ ≥снуючих п≥дход≥в до його оц≥нюванн€ та управл≥нн€. ÷е дозволить суттЇво зменшити вплив операц≥йного ризику на банк≥вськ≥ установи.

 


¬»—Ќќ¬ »

 

1. ќперац≥йна д≥€льн≥сть мас дл€ орган≥зац≥й важливе функц≥ональне значенн€, оск≥льки д≥Ївий ≥ ефективний операц≥йний менеджмент значно спри€Ї пол≥пшенню €кост≥ та продуктивност≥.

2. “ак €к р≥вень витрат ≥ соб≥вартост≥ впливаЇ на величину ф≥нансових результат≥в п≥дприЇмства, зниженн€ соб≥вартост≥ Ї важливим чинником зростанн€ прибутку й ≥ндикатором ефективност≥ д≥€льност≥ всього п≥дприЇмства в ц≥лому ≥ його кер≥вництва зокрема.

3. ѕри пошуку оптимальних розвТ€зк≥в у б≥льшост≥ випадк≥в використовують математичну модель обТЇкта. ¬ цих випадках використовують анал≥тичн≥ методи: диференц≥альне численн€, метод множник≥в Ћагранжа ≥ вар≥ац≥йне численн€; математичне програмуванн€; л≥н≥йне, нел≥н≥йне, динам≥чне, стохастичне.  р≥м цього, використовують методи пошуку оптимального розв'€зку безпосередньо на обТЇкт≥ шл€хом екстремального керуванн€ ≥ статистичноњ оптим≥зац≥њ.

4. ќбс€г виробництва у варт≥сному вираз≥ до 2010 року зб≥льшуЇтьс€ ≥ становить у 2009 роц≥ Ц 52463 тис.грн. та у 2010 роц≥ Ц 76989 тис.грн., а у 2011 роц≥ незначно знижуЇтьс€ до 69454 тис.грн. јле хоч загальний обс€г виробленоњ продукц≥њ у ц≥нах виробника ≥ зменшуЇтьс€, але це зменшенн€ викликано скороченн€м оптовоњ торг≥вл≥ з 32439 тис.грн. до 4466 тис.грн. та л≥кв≥дац≥Їю виробництва макаронних вироб≥в. ¬ той самий час обс€г основного виду д≥€льност≥ Ц виробництва продукц≥њ борошно-крупТ€ноњ промисловост≥ зростаЇ з 38148тис.грн. до 56059тис.грн., тобто на 46,95%.

5. ¬иручка в≥д реал≥зац≥њ до 2010 року зростаЇ, а в 2011 роц≥ знижуЇтьс€, але це св≥дчить про позитивн≥ тенденц≥њ, оск≥льки п≥дприЇмство л≥кв≥дуЇ один вид д≥€льност≥ через недоц≥льн≥сть.

6. —ередньоспискова чисельн≥сть прац≥вник≥в не маЇ ч≥ткоњ тенденц≥њ ≥ становить у 2009 роц≥ Ц 175 ос≥б, у 2010 роц≥ Ц 176 ос≥б ≥ у 2011 роц≥ 175 ос≥б. ѕродуктивн≥сть прац≥ щор≥чно зб≥льшувалась до 2010 року ≥ дос€гла 437,44 тис.грн./ос., але у 2011 роц≥ вона незначно скорочуЇтьс€ до 396,88 тис.грн./ос.

7. ‘онд оплати прац≥ щор≥чно зб≥льшуЇтьс€, €к ≥ розм≥р середньом≥с€чноњ зароб≥тноњ плати, що Ї позитивною тенденц≥Їю. ј також сл≥д зазначити, що розм≥р зароб≥тноњ плати перевищуЇ прожитковий м≥н≥мум та розм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати.

8. ’оч розм≥р оборотних кошт≥в пост≥йно зм≥нюЇтьс€ в б≥к зб≥льшенн€ або зменшенн€, але оборотн≥ активи використовуютьс€ ефективно, оск≥льки коеф≥ц≥Їнт оборотност≥ щор≥чно становить у 2009 роц≥ Ц 2,17, у 2010 роц≥ Ц 4,27 ≥ у 2011 роц≥ 2,64.

9. —ередньор≥чна варт≥сть основних виробничих фонд≥в зростаЇ, але ц≥ зм≥ни здеб≥льшого викликан≥ одновленн€м та вилученн€м застар≥лого обладнанн€, про що св≥дчить зростанн€ р≥вню фондов≥ддач≥ з 327,96грн./грн. у 2009 роц≥ до 406,31 грн./грн. у 2011 роц≥.

10. ¬итрати на виробництво продукц≥њ пост≥йно зростають, що зумовлено зростанн€м ц≥н на сировину(зерно) та високу залежн≥сть њњ в≥д природних умов. “ому так≥ тенденц≥њ спричин€ють зростанн€ соб≥вартост≥ д≥€льност≥ п≥дприЇмства. —л≥д зазначити, що хоч витрати п≥дприЇмства ≥ зростають, але затратом≥стк≥сть продукц≥њ не перевищуЇ 1 грн/грн. готовоњ продукц≥њ, а у 2010 роц≥ њњ р≥вень Ї найнижчим Ц 0,57, що зумовлено диверсиф≥кац≥Їю д≥€льност≥ п≥дприЇмства та значним розвитком сфери оптовоњ торг≥вл≥.

11. ѕрибуток в≥д реал≥зац≥њ пост≥йно коливаЇтьс€, зокрема у 2010 роц≥ зростаЇ, а у 2011 роц≥ - знижуЇтьс€, але зниженн€ прибутковост≥ у 2011 св≥дчить про зм≥ну структури виробництва продукц≥њ.

12. ѕо прибутку в≥д операц≥йноњ д≥€льност≥ вже можна просл≥дкувати тенденц≥ю, зокрема в≥н пост≥йно зростаЇ прот€гом усього анал≥зованого пер≥оду, окр≥м 2009 року, коли п≥дприЇмство за вс≥ма видами прибутку отримуЇ збиток. „истому прибутку притаманн≥ так≥ ж тенденц≥њ, €к ≥ загальному прибутку. –ентабельн≥сть д≥€льност≥ п≥дприЇмства у 2010 роц≥ становить 2,27%, а у 2011 роц≥ Ц 2,15%.

13. ћатер≥альн≥ витрати п≥дприЇмства ѕ–ј“ Ђ–≥вне-Ѕорошної зростають у 2010 роц≥ на 12%, а у 2011 роц≥ на 53%. –≥ст витрат на оплату прац≥ зумовлено зростанн€м прожиткового м≥н≥муму та м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати, ≥ в≥н становить у 2010 роц≥ Ц 11% та у 2011 роц≥ Ц 8%. “емпи зростанн€ в≥драхувань на соц≥альн≥ заходи збер≥гають тенденц≥њ витрат на оплату прац≥. јмортизац≥€ знижуЇтьс€ у 2010 роц≥ ≥ зростаЇ у 2011 роц≥, що зумовлено вибутт€м застар≥лого обладнанн€ та надходженн€м нового. ≤нш≥ операц≥йн≥ витрати зростають лише у 2010 роц≥ ≥ знижуютьс€ у 2011 роц≥.

14. ¬ результат≥ проведеного факторного анал≥зу було ви€влено резерви зростанн€ чистого прибутку за рахунок зниженн€ податку на додану варт≥сть (-4905), зниженн€ соб≥вартост≥ (-12507), зб≥льшенн€ ≥нших операц≥йних доход≥в (-131), зниженн€ адм≥н≥стративних витрат (-59), зниженн€ витрат на збут (-9), зниженн€ ≥нших операц≥йних витрат (-797), зб≥льшенн€ ≥нших ф≥нансових доход≥в (-226), зб≥льшенн€ ≥нших доход≥в (-105), зниженн€ ≥нших витрат (-44) та зниженн€ податку на прибуток (-1002).

15. ¬ результат≥ проведеного анал≥зу по господарському р≥шенню було ви€влено, що дл€ дос€гненн€ оптим≥зац≥њ соб≥вартост≥ необх≥дно випускати 21742,5т борошна та 7074,4 т вис≥вок.

16. ќптим≥зац≥€ соб≥вартост≥ дл€ ѕ–ј“ Ђ–≥вне-Ѕорошної дозвол€Ї њњ знизити на 44,7 тис.грн., що дозволить зб≥льшити на таку ж суму прибуток п≥дприЇмства. –ентабельн≥сть продажу зросте з 13,54% до впровадженн€ заходу до 13,62% п≥сл€ впровадженн€ оптим≥зац≥њ соб≥вартост≥.

17. ѕри запровадженн≥ заходу з оптим≥зац≥њ соб≥вартост≥ вар≥юванн€ скорочуЇтьс€, що Ї позитивним, ≥ спричин€Ї скороченн€ ризику.

18. «а результатами моделюванн€ кер≥вництво може обрати будь-€ку з≥ стратег≥й управл≥нн€ та уникненн€ операц≥йного ризику: прийн€тт€ ризику, зниженн€ р≥вн€ ризику, зм≥на характеру ризику та ухиленн€ в≥д ризику.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 670 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2249 - | 1973 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.025 с.