Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетоди оптим≥зац≥њ соб≥вартост≥ продукц≥њ




 

ѕон€тт€ Ђоптимальнийї означаЇ такий вар≥ант розв`€зку певноњ проблеми (завданн€), €кий найб≥льше в≥дпов≥даЇ певним умовам ≥ вимогам, €вл€Ї собою найкращий ≥з можливих. «в≥дси вит≥каЇ, що основним завданн€м оптим≥зац≥њ Ї знаходженн€ таких керуючих фактор≥в ≥ визначенн€ њх величин, при €ких показники ефективност≥ досл≥джуваного обТЇкта дос€гнуть екстремального (максимального або м≥н≥мального) значенн€ [7].

Ѕезумовно, вир≥шенн€ таких задач вимагаЇ застосуванн€ метод≥в наукового п≥дходу, тобто створенн€ наукових метод≥в оптим≥зац≥њ процес≥в, систем, обладнанн€ на баз≥ проведенн€ досл≥дженн€ операц≥й.

¬с≥ ц≥ обТЇкти умовно можна под≥лити на дек≥лька груп: обТЇкти розробки, проектуванн€, обТЇкти плануванн€, обТЇкти керуванн€.

‘ормулюванн€ задач≥ оптим≥зац≥њ обумовлюЇ спочатку лише загальне у€вленн€ про мету њњ розвТ€занн€ та про множину тих розвТ€зк≥в, серед €ких необх≥дно вибрати оптимальний. “аким чином, дл€ розвТ€занн€ завдань оптим≥зац≥њ ≥ правильноњ посл≥довност≥ етап≥в формал≥зац≥€ задач≥ оптим≥зац≥њ включаЇ так≥ питанн€:

Ј постановка завданн€;

Ј виб≥р критер≥њв оптим≥зац≥њ;

Ј виб≥р керуючих (зм≥нних) фактор≥в;

Ј запис функц≥њ мети;

Ј вид≥ленн€ множини допустимих значень зм≥нних;

Ј попередн≥й анал≥з зм≥нних.

¬ажливим етапом при цьому Ї оптим≥зац≥йна модель, досл≥дженн€ €коњ дають можлив≥сть вивчити основн≥ законом≥рност≥ функц≥онуванн€ реального обТЇкта, найкращ≥ способи керуванн€ та його використанн€. ¬ таких випадках отриман≥ р≥шенн€ повинн≥ бути такими, €к≥ б мали або забезпечували суттЇв≥ переваги над ≥ншими.

ќптим≥зац≥йн≥ модел≥, €к≥ нин≥ вир≥шують багато р≥зних техн≥чно-економ≥чних проблем, базуютьс€ на вир≥шенн≥, задач, повТ€заних ≥з знаходженн€м максимуму або м≥н≥муму де€коњ функц≥њ. ѕостановка оптим≥зац≥йноњ задач≥ в принцип≥ €вл€Ї собою переклад на мову математики природних вимог найкращого функц≥онуванн€ системи (обТЇкта) [7].

” цьому випадку перед досл≥дником виникають задач≥ вибору показник≥в функц≥онуванн€ обТЇкта (критер≥њ оптимальност≥, параметр оптим≥зац≥њ), а також формулюванн€ задач≥ на знаходженн€ максимуму або м≥н≥муму цього критер≥ю ≥з врахуванн€м певних (необх≥дних) обмежень.

«алежно в≥д поставленоњ мети критер≥њ оптимальност≥ можуть бути техн≥чн≥, технолог≥чн≥, економ≥чн≥, техн≥ко-економ≥чн≥ та ≥н.

–≥шенн€ оптим≥зац≥йноњ задач≥ завжди вимагаЇ анал≥зу њњ результат≥в у вигл€д≥ анал≥зу математичноњ модел≥. ѕри цьому анал≥з задач≥ залежно в≥д ц≥льовоњ функц≥њ може бути параметричним, структурним або багатокритер≥альним.

ѕараметричним анал≥зом Ї анал≥з, при €кому задача вир≥шуЇтьс€ багаторазово при р≥зних значенн€х прийн€того вих≥дного параметра.

—труктурний анал≥з базуЇтьс€ на багаторазовому р≥шенн≥ задач≥ з врахуванн€м р≥зноњ структури обмежень та граничних умов.

–≥зноман≥тн≥сть задач, €к≥ сто€ть нин≥ вимагають дл€ њх оптим≥зац≥њ застосуванн€ р≥зних математичних метод≥в ≥ п≥дход≥в. ¬иб≥р того чи ≥ншого методу оптим≥зац≥њ обумовлюЇтьс€, в першу чергу, видом математичноњ модел≥ обТЇкта. «алежно в≥д класу обТЇкта оптим≥зац≥њ розр≥зн€ють детерм≥нован≥, ≥мов≥рн≥сн≥ та ≥гров≥ обТЇкти та њх модел≥.

ƒетерм≥нованим вважаЇтьс€ такий обТЇкт оптим≥зац≥њ, €кий сам у ц≥лому ≥ його складов≥ частини взаЇмод≥ють м≥ж собою та з навколишн≥м середовищем точно передбаченим способом, а повед≥нка њх наперед визначена. «в≥дси можна констатувати, що детерм≥нована модель Ц це модель, €ка описуЇ повед≥нку обТЇкта з повною визначен≥стю, наприклад формули ф≥зичних €вищ, закон≥в, законом≥рност≥ руху тощо.

≤мов≥рн≥сним вважають такий обТЇкт, можлива повед≥нка €кого описуЇтьс€ методами теор≥њ ймов≥рност≥, а майбутн≥й стан його можна лише передбачити з певною ймов≥рн≥стю, наприклад п≥двищенн€ ймов≥рност≥ безв≥дмовноњ роботи обладнанн€, обс€ги випуску тощо.

≤мов≥рн≥сна модель Ц це модель, €ка кр≥м враховуванн€ впливу випадкових фактор≥в на обТЇкт, може оц≥нювати його майбутнЇ лише з позиц≥й ≥мов≥рност≥ тих чи ≥нших под≥й.

≤гровим обТЇктом вважаЇтьс€ такий обТЇкт, €кий зд≥йснюЇ розумний виб≥р своЇњ повед≥нки в майбутньому. ¬ основ≥ вибору лежать оц≥нки ситуац≥й ≥ передбачуваних способ≥в д≥й за прийн€тими критер≥€ми, а також неформальн≥ м≥ркуванн€, керуватись €кими здатна лише людина.

¬ажливу роль у досл≥дженн€х обТЇкт≥в з метою оптим≥зац≥њ в≥д≥грають евристичн≥ способи розвТ€занн€ завдань, €к≥ €вл€ють собою сукупн≥сть знань, досв≥ду, ≥нтелекту та ≥нтуњц≥њ, що використовуЇтьс€ дл€ розвТ€занн€ певних завдань за допомогою неформальних правил. “ак, евристика Ї корисною дл€ розвТ€занн€ оптим≥зац≥йних задач, €к≥ мають нечислову природу або мають невиражен≥ певн≥ параметри.

Ѕезумовно при пошуку оптимальних розвТ€зк≥в у б≥льшост≥ випадк≥в використовують математичну модель обТЇкта. ¬ цих випадках використовують анал≥тичн≥ методи [7]:

Ј диференц≥альне численн€, метод множник≥в Ћагранжа ≥ вар≥ац≥йне численн€;

Ј математичне програмуванн€;

Ј л≥н≥йне, нел≥н≥йне, динам≥чне, стохастичне.

 р≥м цього, використовують методи пошуку оптимального розв'€зку безпосередньо на обТЇкт≥ шл€хом екстремального керуванн€ ≥ статистичноњ оптим≥зац≥њ.


–ќ«ƒ≤Ћ 2

≈ ќЌќћ≤„Ќ≈ ќЅ√–”Ќ“”¬јЌЌя √ќ—ѕќƒј–—№ ќ√ќ –≤Ў≈ЌЌя —ѕ–яћќ¬јЌќ√ќ Ќј ѕ≤ƒ¬»ў≈ЌЌя ≈‘≈ “»¬Ќќ—“≤ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤ ѕ–ј“ Ђ–≤¬Ќ≈-Ѕќ–ќЎЌќї

2.1. јнал≥з основних результат≥в д≥€льност≥ ѕ–ј“ Ђ–≥вне-Ѕорошної

 

ѕ–ј“ Ђ–≥вне-Ѕорошної Ї юридичною особою з дн€ державноњ реЇстрац≥њ та над≥л€Їтьс€ цив≥льною, господарською правоздатн≥стю ≥ д≥Їздатн≥стю. “овариство набуваЇ господарських, цив≥льних прав та обовТ€зк≥в, ≥ зд≥йснюють њх в≥дпов≥дно до статутних документ≥в та законодавства ”крањни.

ќсновним напр€мком д≥€льност≥ ѕ–ј“ Ђ–≥вне-Ѕорошної €вл€Їтьс€ переробка зерна пшениц≥ в сортове борошно, виробництво житнього обдирного борошна, виробництво розсипних комб≥корм≥в дл€ великоњ рогатоњ худоби, свиней, птах≥в та наданн€ послуг по прийманню зерна, пшениц≥, €чменю, та доведенн€ його до конденсац≥њ, що спри€Ї його довготривалому збер≥ганню, а також здаванн€ прим≥щень житлового фонду, €к≥ належать товариству в оренду (найм) сторонн≥м громад€нам або орган≥зац≥€м.

ѕри цьому найб≥льшу питому вагу у загальному обс€з≥ виробництва займаЇ виробництво борошна. Ѕорошномельна продукц≥€ в≥дноситьс€ до групи життЇво необх≥дних товар≥в ≥ користуЇтьс€ пост≥йним попитом у споживач≥в, маЇ значний експортний потенц≥ал, працюЇ безпосередньо на споживчий ринок, забезпечуЇ швидкий об≥г кап≥талу.

ѕ–ј“ Ђ–≥вне-Ѕорошної усп≥шно працюЇ на ринку з 2001 року. –еал≥зац≥€ продукц≥њ зд≥йснюЇтьс€ з торговою маркою Ђ’л≥бодарї, що Ї досить в≥домою у зах≥дному рег≥он≥ та користуЇтьс€ значним попитом основних хл≥бозавод≥в. ¬≥дпов≥дно така тенденц≥€ забезпечуЇ стаб≥льн≥ обс€ги продаж≥в та розрахунк≥в, оск≥льки хл≥бопекарська промислов≥сть належить до групи п≥дприЇмств з 100 % грошовим розрахунком постачанню сировини.

¬ асортимент≥ продукц≥њ, що виготовл€Їтьс€ на ѕ–ј“ Ђ–≥вне-Ѕорошної найб≥льшу питому вагу становить борошно пшеничне, в≥дпов≥дно першого ≥ другого іатунк≥в, вис≥вки пшеничн≥.  р≥м того, виготовл€Їтьс€ борошно житнЇ обдирне та вис≥вки житн≥.

ќсобливост≥ д≥€льност≥ п≥дприЇмства в≥дображають його основн≥ техн≥ко Цеконом≥чн≥ показники, €к≥ представлено у таблиц≥ 2.1.

“аблиц€ 2.1.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 419 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2031 - | 1990 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.