Факторний аналіз рентабельності (збитковості) виробництва ПРАТ «Рівне-Борошно» у 2009-2011 роках

В результаті факторного аналізу було виявлено резерв зростання рентабельності виробництва за рахунок зниження витрат виробництва (-1,28).

Отже, підвищити ефективність діяльності підприємства можна за рахунок скорочення витрат виробництва та собівартості загалом.

2.3. Економічне обґрунтування оптимізації собівартості продукції ПРАТ «Рівне-Борошно»

За сучасних умов господарювання результати діяльності кожного підприємства визначаються ефективністю виробництва, яка зумовлюється ступенем задоволення потреб суспільства з мінімальними витратами.

Водночас основою і метою діяльності будь-якого підприємства є прибуток, який визначає можливості його розвитку та багато в чому залежить від розміру витрат виробництва. Тому потреба в дослідженні сутності, змісту, особливостей та ефективності формування та використання витрат на підприємстві та пошук методів їх оптимізації є актуальною, особливо для ПРАТ «Рівне-Борошно».

Тобто, зважаючи на зазначене, витрати є важливою економічною категорією, яка характеризує ефективність використання ресурсів виробництва і визначає рентабельність діяльності суб'єктів господарювання.

Зазвичай оптимізацію трактують як процес вибору найкращого варіанту із можливих та розуміють процес надання будь-чому найвигідніших характеристик, співвідношень.

При управлінні підприємством головною метою є не максимальне зниження витрат на виробництво, а насамперед оптимальне, тобто таке, яке б забезпечило отримання підприємством запланованої суми прибутку.

Матеріальні витрати мають найбільшу питому вагу в собівартості промислової продукції, на підприємстві доля матеріальних витрат складає приблизно 70%. Загальна сума витрат залежить від обсягу виробництва продукції, її структури і зміни питомих матеріальних витрат на окремі вироби.

В свою чергу зміни питомих матеріальних витрат на окремі вироби залежать від кількості (маси) витрачуваних матеріалів на одиницю продукції і їхньої вартості. Раціональне використання сировини, матеріалів, палива і енергії являється важливим резервом зниження собівартості продукції.

Сутність методології оптимізації полягає в заміні вихідного об'єкта його «образом» - математичною моделлю - і подальшим вивченням (дослідженням) моделі на підставі аналітичних методів та обчислювально-логічних алгоритмів. Робота не із самим об'єктом (явищем, процесом), а з його моделлю дає можливість відносно швидко і безболісно досліджувати його основні властивості та поводження за будь-яких імовірних ситуацій.

Оптимізація собівартості виробництва для конкретного підприємства полягає у визначенні таких обсягів і структури виробництва, при заданому рівні обмежень ресурсів по кожному виду продукції, при яких буде досягатись максимально можливий прибуток та, відповідно, мінімальні загальні витрати. Тому цільова функція оптимізації собівартості буде виглядіти наступним чином:

(2.1)

де собівартість одиниці кожного з видів продукції;

обсяг виробництва кожного з видів продукції.

Наявні обмеження будуть мати наступний вигляд:

(2.2)

де витрати ресурсів першого виду на одиницю кожного з видів продукції;

витрати ресурсів другого виду на одиницю кожного з видів продукції;

максимально можлива витрата ресурсів кожного виду відповідно до наявного розміру запасів.

Відповідно отриману цільову функцію оптимізації собівартості та обмеження необхідно застосувати для показників господарської діяльності ПРАТ «Рівне-Борошно».

2.4. Оцінювання ефективності оптимізації собівартості продукції ПРАТ «Рівне-Борошно»

Для того щоб визначити параметри математичної моделі з оптимізації собівартості для ПРАТ «Рівне-Борошно» необхідно використати інформацію про обсяги виробництва, запасів та витрат ресурсів на одиницю продукції.

Таблиця 2.8.