Міжнародні валютно-фінансові потоки — це потоки іноземних валют або будь-яких інших фінансових активів, що зумовлені економічною діяльністю суб'єктів світового господарства (рис.16.1).
Рис.16.1 Система руху валютно-фінансових потоків між суб'єктами міжнародних фінансів
За допомогою валютно-фінансових потоків та їх напрямків між суб’єктами міжнародних фінансів створюються певні взаємозв’язки:
між експортерами та імпортерами з приводу платежів за товари, надання й погашення кредитних зобов'язань;
між усіма згаданими вище суб'єктами та банками щодо отримання й погашення кредитів, відкриття та обслуговування валютних рахунків, надання гарантій страховими організаціями з приводу страхування ризиків та іншими фінансово-кредитними установами;
між усіма згаданими вище суб'єктами і міжнародними фінансовими інституціями з приводу отримання кредитів, субсидій тощо;
між усіма згаданими вище суб'єктами та фізичними особами з приводу оплати праці, здійснення міжнародних переказів, сплати за товари й послуги, виконання договорів страхування;
між усіма згаданими вище суб'єктами та іноземною державою з приводу сплати податків і виконання певних зобов'язань, які випливають з правил державного регулювання міжнародних фінансових відносин;
між фізичними особами з приводу здійснення різноманітних міжнародних банківських, поштових і готівкових грошових переказів;
між урядами різних країн з приводу сплати (отримання) контрибуцій та репарацій, надання й погашення кредитів тощо;
між урядами різних країн і міжнародними організаціями та фінансовими інституціями з приводу грошових внесків у ці організації, отримання кредитів, субсидій тощо;
між наднаціональними суб'єктами міжнародних фінансів (міжнародними організаціями та фінансовими інституціями).
Міжнародні валютно-фінансові потоки можна класифікувати за наступними ознаками:
За типом економічної взаємодії нерезидентів міжнародні валютно-фінансові потоки поділяються на такі:
зовнішньоторговельні - потоки, що утворюються при торгівлі експортними й імпортними товарами, послугами, факторами виробництва та при здійсненні інших поточних операцій;
капітальні - потоки, що виникають при кредитно-інвестиційній діяльності суб'єктів міжнародних фінансів;
спекулятивні - такі потоки виникають при валютних операціях і не мають жодного зв'язку з виробництвом;
балансуючі - потоки, що опосередковують діяльність однієї держави щодо врівноваження зовнішніх платежів і розрахунків з іншими країнами.
За формою міжнародних фінансових ресурсів:
фінансові потоки у формі офіційної міжнародної фінансової допомоги;
міждержавні кредити та гранти, кредити та гранти міжнародних організацій;
фінансові потоки на світовому фінансовому ринку у формі цінних паперів і банківських кредитів;
фінансові потоки у формі офіційних і приватних золотовалютних резервів.
За ознакою часу міжнародні фінансові потоки поділяють на:
потоки міжнародного ринку капіталів (середньо - та довгострокові кредитні ресурси й цінні папери);
потоки валютного ринку (короткострокові капітали), які виникають при здійсненні операцій із, так званими, «гарячими грошима» — цілеспрямовані спекулятивні операції на грошовому ринку з метою отримання максимального прибутку.
За видами економічної діяльності міжнародні валютно-фінансові потоки поділяються на такі:
потоки розрахунків за товари;
потоки розрахунків за послуги;
поточні та капітальні трансферти у грошовій формі;
кредити і ресурси;
прямі та портфельні інвестиції;
потоки резервних активів.
Особливе, аналітичне значення має розподіл потоків фінансових активів, пов'язаний із переходом прав власності на них. Умовно, права власності на фінансові активи існують у двох формах: приватній (ресурси міжнародних банків, фізичних та юридичних осіб) і офіційній (ресурси урядів країн і міжнародних офіційніх організацій). Залежно від того, з якої власності в яку переливаються капітали при утворенні міжнародних ресурсів, формуються міжнародні валютно-фінансові потоки чотирьох типів:
Потоки, спрямовані з офіційних джерел в офіційну власність. Такі валютно-фінансові потоки формуються з надлишків іноземних валют, які утворюються в активах платіжних балансів, в резервах МВФ, ВБ, ЄБРР та ін., в СДР та в золотих запасах. Ці потоки зумовлені розвитком інвестиційної діяльності міжнародних фінансових організацій та інституцій.
Потоки, спрямовані з приватних джерел у приватну власність. Такий тип валютно-фінансових потоків має місце, коли банки, фірми, фізичні особи здійснюють торговельні операції та операції з фінансовими активами ринковим шляхом.
Потоки, спрямовані з офіційних джерел у приватну власність. Цей тип валютно-фінансових потоків виникає при діяльності урядів країн і міжнародних офіційних організацій, пов'язаній із розміщенням своїх капіталів серед іноземних приватних суб'єктів господарювання.
Потоки, спрямовані з приватних джерел в офіційну власність. Ці потоки є державними запозиченнями на міжнародних ринках капіталів у юридичних і фізичних осіб чи при вкладах таких осіб у міжнародні фінансові організації, вони виникають дуже рідко і не відіграють помітної ролі у світовій економіці.
