Основи управління інвестиціями

Практичне здійснення інвестицій забезпечується інвестиційною діяльністю. Згідно з діючим Законом України «Про інвестиційну діяльність» інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Інвестиційна діяльність – це процес організації інвестування в реально існуючих у країні умовах господарювання.

Інвестиційна діяльність представляє собою інвестиційний процес в реальних умовах, з акцентом на організаційні засади його реалізації та управління цим процесом.

Ефективність інвестиційного проекту – це категорія, яка відображає відповідність проекту цілям та інтересам його учасників. Здійснення ефективних проектів збільшує валовий внутрішній продукт (ВВП), який потім поділяється між учасниками проекту (фірмами, акціонерами, робітниками, банками, бюджетами різних рівнів). Надходження і витрати суб’єктів інвестиційного проекту визначаються різними видами ефективності проекту.

Рекомендується оцінювати наступні види ефективності (рис.15.4):

ефективність проекту в цілому;

ефективність участі в проекті.

Ефективність проекту в цілому оцінюється з метою визначення потенційної привабливості проекту для учасників та пошуків джерел фінансування. Вона включає в себе:

суспільну (соціально-економічну) ефективність проекту;

комерційну ефективність проекту.

Оцінка ефективності інвестиційних проектів повинна здійснюватися на наступних стадіях:

розробка інвестиційної пропозиції та декларації щодо намірів (експрес-оцінка інвестиційної пропозиції);

розробка «Обґрунтування інвестицій»;

розробка ТЕО (проекту);

здійснення інвестиційного проекту (економічний моніторинг).

 

Рис.15.4. Оцінка ефективності інвестиційного проекту

Під час обґрунтування економічної ефективності інвестиційних проектів застосовується комплекс показників, що висвітлюють різні аспекти принципів. Наведемо умовні позначення показників, які мають розраховуватися та використовуватися під час аналізу:

Рn – обсяг грошових надходжень від економічної діяльності об’єкта інвестицій після введення його в експлуатацію;

Віn – обсяг інвестицій, що потрібні для введення об’єкта в експлуатацію (витрати інвестиційні);

Ben – обсяг поточних витрат діючого об’єкта, необхідних для виготовлення товарів чи послуг, що виробляє створений об’єкт (витрати експлуатаційні);

A – величина нарахованої за рік амортизації основних фондів, створених за рахунок інвестицій;

i – річна ставка дисконту, що має використовуватися для приведення грошових надходжень майбутніх періодів до умов поточного року;

N – кількість років життя проекту;

n – порядковий номер кожного року експлуатації об’єкту (n = 1, 2,..., N).

1. Чиста приведена вартість проекту (NPV) розраховується як сума щорічних обсягів доходів за мінусом витрат, приведених до умов поточного року:

. (15.1)

 

Для ухвалення проекту величинаNPV має бути більша за 0.

2. Термін окупності проекту (Т_k) визначає кількість років,за які загальний приведений прибуток буде дорівнювати обсягу інвестицій (В_іn). Термін окупності дорівнює такому n (Т_k = n), за якого виконується рівність:

 

(15.2)

 

Термін окупності має бути меншим відзагальноготерміну життя проекту: T_k < N.

3. Коефіцієнт прибутковості проекту (g) розраховується як співвідношення чистої приведеної вартості доходів за період життя проекту та обсягу капіталовкладень:

(15.3)

 

Ухвалюються ті проекти, де коефіцієнт прибутковості як мінімум перевищує одиницю.

4. Внутрішня норма прибутковості (R) проекту визначається як рівень ставки дисконтування (i), за якого чиста приведена вартість проекту (за період життя проекту) дорівнює нулю:

 

. (15.4)

 

Внутрішня норма прибутковості є тією межею, нижче якої проект дає негативну загальну прибутковість. Розрахована для проекту величина R має порівнюватися з її нормативним рівнем R_norm, який ухвалюється для проектів такого типу. Якщо R > R_norm, проект може бути ухвалений, якщо R < R_norm, проект відхиляється. Величина R розраховується методом підбору та перевірки послідовних значень i (i > R_norm) >, з використанням комп’ютерних програм або графічним методом побудови функції залежності між NPV та i.