Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћ≥жнародний ринковий механ≥зм перерозпод≥лу ф≥нансових ресурс≥в ≥ кап≥талу




—в≥товий ф≥нансовий ринок - система ринкових в≥дносин, що забезпечуЇ акумул€ц≥ю та перерозпод≥л св≥тових ф≥нансових поток≥в ≥ м≥жнародних поток≥в кап≥талу.

« ≥нституц≥онального погл€ду, св≥товий ф≥нансовий ринок - сукупн≥сть ф≥нансово-кредитних ≥нституц≥й (банк≥в, спец≥ал≥зованих ф≥нансово-кредитних установ, фондових б≥рж), €к≥ виконують посередницьк≥ функц≥њ у перерозпод≥л≥ ф≥нансових актив≥в м≥ж кредиторами та позичальниками, продавц€ми та покупц€ми ф≥нансових ресурс≥в, забезпечують рух св≥тових ф≥нансових поток≥в (рис.16.1).

–ис.16.1 ћ≥жнародний ринковий механ≥зм перерозпод≥лу ф≥нансових ресурс≥в ≥ кап≥талу

«а р≥внем орган≥зац≥њ ≥ функц≥онуванн€ св≥товий ф≥нансовий ринок обТЇднуЇ нац≥ональн≥ ф≥нансов≥ ринки крањн та м≥жнародний ф≥нансовий ринок, що в≥др≥зн€ютьс€ €к умовами ем≥с≥њ, так ≥ механ≥змом об≥гу ф≥нансових актив≥в.

ћ≥жнародний ф≥нансовий ринок €к складова св≥тового ф≥нансового ринку - надзвичайно розгалужена система акумулюванн€ в≥льних ф≥нансових ресурс≥в та наданн€ њх позичальникам ≥з р≥зних крањн на принципах ринковоњ конкуренц≥њ. –инок набув величезних масштаб≥в ≥ перетворивс€ в одне з найважлив≥ших джерел ф≥нансових ресурс≥в, став визначальним фактором господарського житт€ вс≥х без вин€тку крањн св≥ту. Ќа в≥дм≥ну в≥д нац≥ональних, м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ ринки в≥др≥зн€ютьс€: масштабн≥стю операц≥й, в≥дсутн≥стю географ≥чних кордон≥в, операц≥њ провод€тьс€ ц≥лодобово, а њх учасники - переважно першокласн≥ банки, корпорац≥њ, ф≥нансово-кредитн≥ ≥нститути з високим рейтингом, надзвичайно диверсиф≥кована сегментарна структура ринк≥в, ≥нструмент≥в та операц≥й в умовах революц≥њ сфери ф≥нансових послуг, забезпечуЇтьс€ стандартизац≥€ операц≥й та високий ступ≥нь ≥нформац≥йних технолог≥й.

√оловне призначенн€ м≥жнародного ф≥нансового ринку пол€гаЇ у забезпеченн≥ перерозпод≥лу м≥ж крањнами акумульованих в≥льних ф≥нансових ресурс≥в дл€ сталого економ≥чного розвитку св≥тового господарства й одержанн€ в≥д цих операц≥й певного доходу.

‘ункц≥ональне призначенн€ м≥жнародного ф≥нансового ринку пол€гаЇ у забезпеченн≥ м≥жнародноњ л≥кв≥дност≥, тобто можливост≥ швидко залучити достатню к≥льк≥сть ф≥нансових ресурс≥в у р≥зних формах на виг≥дних умовах на наднац≥ональному р≥вн≥.

√оловн≥ елементи м≥жнародного ф≥нансового ринку:

м≥жнародний валютний ринок;

м≥жнародний ринок боргових зобов'€зань (у тому числ≥ м≥жнародний ринок банк≥вських кредит≥в та м≥жнародний ринок боргових ц≥нних папер≥в);

м≥жнародний ринок ц≥нних папер≥в (у тому числ≥ м≥жнародний ринок титул≥в (або прав) власност≥ та м≥жнародний ринок боргових ц≥нних папер≥в (м≥жнародн≥ ринки обл≥гац≥й));

м≥жнародний ринок пох≥дних ф≥нансових ≥нструмент≥в (дериватив≥в).

ћ≥жнародн≥ валютн≥ ринки Ч м≥жнародна мережа оф≥ц≥йних центр≥в, де в≥дбуваЇтьс€ куп≥вл€-продаж ≥ноземних валют. ћ≥жнародн≥ валютн≥ ринки забезпечують своЇчасн≥сть зд≥йсненн€ м≥жнародних платеж≥в ≥ розрахунк≥в, страхуванн€ валютно-кредитних ризик≥в, диверсиф≥кац≥ю валютних резерв≥в.

‘ункц≥ональне призначенн€ м≥жнародного валютного ринку пол€гаЇ:

у зд≥йсненн≥ м≥жнародних розрахунк≥в;

регулюванн≥ валютних курс≥в;

диверсиф≥кац≥њ валютних резерв≥в;

хеджуванн≥ валютних ризик≥в;

отриманн≥ учасниками валютного ринку прибутку у вигл€д≥ р≥зниц≥ курс≥в валют;

узгодженн≥ валютноњ пол≥тики в межах св≥тового господарства.

ћ≥жнародний ринок боргових зобов'€зань Ч сфера об≥гу боргових зобов'€зань, що гарантують кредиторов≥ право ст€гувати борг ≥з боржника. « ≥нституц≥йного погл€ду, м≥жнародний ринок кредитних ресурс≥в Ч сукупн≥сть установ ≥ орган≥зац≥й, за допомогою €ких зд≥йснюЇтьс€ рух позикового кап≥талу у сфер≥ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин.  редиторами Ї приватн≥ банки, ф≥рми, небанк≥вськ≥ ф≥нансов≥ ≥нститути. ƒжерела м≥жнародного кредиту так≥:

тимчасово вив≥льнена у п≥дприЇмств у процес≥ кругооб≥гу частина кап≥талу в грошов≥й форм≥;

грошов≥ накопиченн€ держави, моб≥л≥зован≥ банками;

грошов≥ заощадженн€ населенн€, моб≥л≥зован≥ банками.

ћ≥жнародний ринок боргових зобов'€зань складаЇтьс€ з двох головних сегмент≥в: м≥жнародного ринку банк≥вських кредит≥в та м≥жнародного ринку боргових ц≥нних папер≥в (м≥жнародного ринку обл≥гац≥й).

ћ≥жнародний ринок банк≥вських кредит≥в Ч сфера ринкових в≥дносин, де зд≥йснюЇтьс€ рух позикового кап≥талу м≥ж крањнами на умовах поверненн€ та платност≥, формуЇтьс€ попит ≥ пропозиц≥€ кредитних ресурс≥в та позикового кап≥талу. –ух кредитних ресурс≥в на м≥жнародному ринку боргових зобов'€зань зд≥йснюЇтьс€ на загальнов≥домих принципах: обов'€зкового поверненн€ кошт≥в, терм≥новост≥, платност≥ ≥ забезпеченост≥.

ƒо основних суб'Їкт≥в м≥жнародного ринку банк≥вських кредит≥в належать:

—в≥товий банк та його орган≥зац≥йн≥ структури;

держави;

корпоративн≥ позичальники;

банки ≥ ф≥нансов≥ ≥нституц≥њ;

ф≥зичн≥ особи.

ћ≥сце ≥ роль м≥жнародного ринку банк≥вських кредит≥в у св≥тов≥й економ≥чн≥й систем≥ визначаютьс€, насамперед, функц≥€ми м≥жнародного кредиту, €к≥ в≥дображають особливост≥ руху м≥жнародного позикового кап≥талу у сфер≥ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин.

ћ≥жнародний кредит виконуЇ так≥ функц≥њ:

забезпечуЇ перерозпод≥л ф≥нансових ресурс≥в;

актив≥зуЇ процеси концентрац≥њ ≥ централ≥зац≥њ кап≥талу, його нагромадженн€ у рамках св≥тового господарства;

забезпечуЇ економ≥ю затрат об≥гу у сфер≥ м≥жнародних розрахунк≥в, прискорюЇ процес реал≥зац≥њ товар≥в (роб≥т, послуг) ≥ спри€Ї цим самим зростанню обс€г≥в св≥товоњ торг≥вл≥;

спри€Ї ур€дам в отриманн≥ ≥ноземноњ валюти дл€ стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки чи реф≥нансуванн€ зовн≥шньоњ заборгованост≥.

ќсновн≥ сегменти м≥жнародного банк≥вського ринку так≥:

ринки традиц≥йних коротко -, середньо - ≥ довгострокових ≥ноземних кредит≥в;

ринок середньо - ≥ довгострокових (в≥д 1 до 15 рок≥в ≥ б≥льше) Їврокредит≥в (синдикованих кредит≥в, що застосовуютьс€ у м≥жнародн≥й практиц≥ з 1968 р.).

—еред довгострокових боргових зобов'€зань виокремлюють так≥:

боргов≥ зобов'€занн€ центральних або м≥сцевих орган≥в влади, що формують державний борг;

боргов≥ зобов'€занн€ приватних ф≥рм, гарантован≥ ур€дом, що формують гарантований державою борг;

боргов≥ зобов'€занн€ приватних ф≥рм, не гарантован≥ ур€дом, що формують приватний, негарантований державою борг.

ћ≥жнародний ринок боргових ц≥нних папер≥в Ї одним ≥з найпотужн≥ших джерел середньо - ≥ довгострокового кап≥талу в м≥жнародн≥й сфер≥. Ќа м≥жнародному ринку обл≥гац≥й обертаютьс€ два види ц≥нних папер≥в:

≥ноземн≥ обл≥гац≥њ Ц ц≥нн≥ папери, ем≥тован≥ нерезидентом у нац≥ональному ф≥нансовому центр≥ та в нац≥ональн≥й валют≥. ¬алюта њх ем≥с≥њ Ї ≥ноземною дл€ ем≥тента;

Їврообл≥гац≥њ Ц боргов≥ ц≥нн≥ папери на пред'€вника, що випускаютьс€ позичальником (€к правило, в ≥ноземн≥й валют≥) дл€ отриманн€ довгостроковоњ позики на Ївроринку. ƒох≥д за Їврообл≥гац≥Їю сплачуЇтьс€ раз на р≥к, а погашенн€ в≥дбуваЇтьс€ наприк≥нц≥ строку разовим платежем або упродовж певного строку з фонду погашенн€.

ѕрагненн€ ≥нвестиц≥йних банк≥в уникнути п≥двищених ризик≥в в умовах наростанн€ нестаб≥льност≥ на ф≥нансових ринках ≥ глобальних кризових €вищ призвело до виникненн€ програми випуску Ївронот, що належать до короткострокових боргових ц≥нних папер≥в Ївроринку.

™вроноти Ц 1Ц6-м≥с€чн≥ вексел≥ або депозитн≥ сертиф≥кати (строком в≥д 7 до 365 дн≥в), що випускаютьс€ першокласними позичальниками за межами крањни походженн€ валюти в рамках середньострокових кредитних програм з банк≥вською гарант≥Їю (п≥дтримкою) розм≥щенн€. ¬они забезпечують позичальнику б≥льшу л≥кв≥дн≥сть, б≥льш≥ гарант≥њ наданн€ кредиту, можлив≥сть отриманн€ резервних кредит≥в та б≥льший прибуток.

ћ≥жнародн≥ ринки титул≥в (або прав) власност≥ Ч сфера куп≥вл≥-продажу ц≥нних папер≥в, що засв≥дчують участь ≥нвестора в кап≥тал≥ п≥дприЇмств. ƒо таких ц≥нних папер≥в належать акц≥њ та депозитарн≥ розписки.

ћ≥жнародн≥ ринки пох≥дних ф≥нансових ≥нструмент≥в (дериватив≥в) охоплюють об≥г групи нових ф≥нансових ≥нструмент≥в, що використовуютьс€ дл€ передаванн€ або нейтрал≥зац≥њ ризик≥в.

‘≥нансов≥ деривативи Ч ≥нструменти торг≥вл≥ ф≥нансовим ризиком, варт≥сть €ких прив'€зана до ц≥ни ≥нших актив≥в (ц≥ни товар≥в або акц≥й, курсу валюти, в≥дсотковоњ ставки). –озр≥зн€ють два механ≥зми об≥гу ф≥нансових дериватив≥в:

торг≥вл€ деривативами на б≥ржах;

торг≥вл€ деривативами поза б≥ржами.

¬ операц≥€х хеджуванн€, €к ≥ в спекул€тивних операц≥€х, зазвичай використовуютьс€ р≥зн≥ модиф≥кац≥њ трьох р≥зновид≥в строкових угод:

класичн≥ строков≥ контракти (форварди та ф'ючерси);

строков≥ угоди з правом в≥дмови в≥д њх виконанн€ (опц≥они);

строков≥ контракти, ускладнен≥ зустр≥чними обм≥нними операц≥€ми. пов'€заними з негайною поставкою (валютн≥ та боргов≥ свопи).

‘'ючерсний контракт Ч зобов'€занн€ купити або продати визначену к≥льк≥сть ф≥нансових ≥нструмент≥в або товару за узгодженою сторонами угоди ц≥ною на строков≥й б≥рж≥.

‘орвардний контракт Ч угода куп≥вл≥-продажу товару, ≥ноземноњ валюти або ф≥нансового ≥нструменту з поставкою та розрахунком у майбутньому. ‘орвардний контракт укладаЇтьс€ на гнучких умовах: може бути встановлено будь-€к≥ строки та суми операц≥й ≥ не вимагаЇтьс€ внесенн€ гарантованого депозиту.

ќпц≥он Ч р≥зновид строковоњ угоди, котра надаЇ його власнику (не зобов'€зуЇ, €к форвард чи ф'ючерс) право купити (—аll ќрt≥оп) або продати (–иt ќрt≥оп) товар, валюту чи ф≥нансовий ≥нструмент прот€гом певного строку за обумовленою ц≥ною в обм≥н на сплату визначеноњ суми (марж≥, прем≥њ). ќпц≥он не Ї обов'€зковим до виконанн€, використовуЇтьс€ дл€ хеджуванн€ ≥ спекул€ц≥њ.

–озр≥зн€ють два види багатор≥вневих строкових угод, ускладнених зустр≥чними обм≥нними операц≥€ми, пов'€заними з негайною поставкою валюти:

валютн≥ свопи поЇднують р≥зноспр€мован≥ обм≥ни валют ≥з негайною (спот) та терм≥новою (форвард) поставкою;

боргов≥ (купонн≥) свопи забезпечують обм≥н валюти €к основноњ суми боргу, так ≥ доход≥в в≥д позики у вигл€д≥ в≥дсотк≥в.

ќтже, строков≥ угоди Ч операц≥њ куп≥вл≥-продажу валютних та ф≥нансових ресурс≥в, у рамках €ких плат≥ж (поставка визначеноњ суми у конкретних грошових одиниц€х) зд≥йснюЇтьс€ в обов'€зковому пор€дку через установлений пром≥жок часу (зазвичай в≥д одного тижн€ до п≥вроку).

Ќа м≥жнародному ринку золота зд≥йснюютьс€ операц≥њ з його куп≥вл≥-продажу, €к≥ провод€тьс€ регул€рно шл€хом публ≥чного продажу на золотих аукц≥онах. «олото на таких аукц≥онах реал≥зуЇтьс€ з метою його промислового споживанн€, придбанн€ необх≥дноњ ≥ноземноњ валюти, тезаврац≥њ та спекул€ц≥њ. ќб≥г золота в≥дбуваЇтьс€ також через депонуванн€ його в банку. «олото п≥дл€гаЇ обов'€зковому обм≥ну на грошовий екв≥валент за ринковою ц≥ною. “ак≥ операц≥њ оформл€ютьс€ св≥доцтвом Ч золотим сертиф≥катом.

ѕосередниками м≥ж покупц€ми та продавц€ми на ринку золота виступають консорц≥уми банк≥в, уповноважених зд≥йснювати операц≥њ з металом. ¬они також щоденно, а ≥нод≥ к≥лька раз≥в на день, ф≥ксують середньо-ринковий р≥вень ц≥ни золота. «олото продаЇтьс€ у вигл€д≥ зливк≥в, монет, медалей, лист≥в, дроту та золотих сертиф≥кат≥в. Ќа св≥тов≥ ринки золото потрапл€Ї через дилер≥в - особливих ф≥рм, €к≥ ще називають ф≥нансовою аристократ≥Їю.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 392 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2553 - | 2146 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.021 с.