Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћ≥жнародний неринковий перерозпод≥л ф≥нансових ресурс≥в




як уже зазначалос€, нац≥ональн≥ за своњм походженн€м ф≥нансов≥ ресурси стають м≥жнародними та використовуютьс€ економ≥чними агентами за власними потребами завд€ки сучасн≥й м≥жнародн≥й систем≥ перерозпод≥лу ф≥нансових. ресурс≥в, €ка складаЇтьс€ з двох основних складових:

м≥жнародного ринкового механ≥зму;

м≥жнародного неринкового (оф≥ц≥йного) механ≥зму.

ћ≥жнародна орган≥зац≥€ Ч створене на основ≥ м≥жнародного договору ≥ статуту дл€ виконанн€ певних функц≥й поЇднанн€ суверенних держав, €ке маЇ систему пост≥йно д≥ючих орган≥в, волод≥Ї м≥жнародною правосуб'Їктн≥стю ≥ засноване в≥дпов≥дно до м≥жнародного права. ћ≥жнародн≥ орган≥зац≥њ вступають у взаЇмов≥дносини з ур€дами окремих крањн з приводу формуванн€ сп≥льного бюджету чи ц≥льових фонд≥в. ќтриман≥ кошти використовуютьс€ на основ≥ затвердженого бюджету на ф≥нансуванн€ централ≥зованих заход≥в, проект≥в ≥ програм цих орган≥зац≥й, на втриманн€ њхнього апарату та на ф≥нансову допомогу окремим крањнам. ¬≥дпов≥дно, кожна крањна може отримувати кошти в≥д м≥жнародних орган≥зац≥й €к у вигл€д≥ пр€мого ф≥нансуванн€ (€к правило, т≥льки в окремих випадках), так ≥ в опосередкован≥й форм≥ через р≥зн≥ централ≥зован≥ заходи, проекти ≥ програми, що стосуютьс€ њњ чи поширюютьс€ на нењ. “аким чином, за своЇю внутр≥шньою орган≥зац≥йною формою ф≥нанси м≥жнародних орган≥зац≥й под≥бн≥ державним ф≥нансам, проте њх головним суб'Їктом Ї не держава, а м≥жнародна орган≥зац≥€. ¬ажлива ознака м≥жнародних орган≥зац≥й Ч ≥снуванн€ компетентних орган≥в ≥з в≥дпов≥дними функц≥€ми та пор€дком функц≥онуванн€. ѓх створюють, €к правило, на основ≥ багатостороннього м≥жнародного договору, доповненого низкою угод з певних питань, що визначають завданн€, структуру та концепц≥ю орган≥в, членство, права й обов'€зки, процедуру роботи. ѕров≥дн≥ м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ Ч ќќЌ та ™—.

ћ≥жнародна орган≥зац≥€ (м≥жнародна ф≥нансова ≥нституц≥€) Ч стаб≥льний ≥нститут багатосторонн≥х м≥жнародних в≥дносин, що у своњй д≥€льност≥ виходить за меж≥ одн≥Їњ крањни ≥ маЇ пост≥йну структуру орган≥в наднац≥онального регулюванн€. ћ≥жнародн≥ ф≥нансов≥ ≥нституц≥њ можуть мати взаЇмов≥дносини €к з ур€дами, так ≥ з суб'Їктами господарюванн€ окремих крањн. ¬заЇмов≥дносини з ур€дами формуютьс€ за двома напр€мами 1) в≥дображенн€ процесу формуванн€ статутного кап≥талу за рахунок внеску окремих крањн; 2) характеристика кредитних взаЇмов≥дносин (наданн€ кредит≥в ур€дам та њх погашенн€ ≥ сплата в≥дсотк≥в). ¬заЇмов≥дносини з п≥дприЇмствами мають двосторонн≥й кредитний характер. ћ≥жнародн≥ ф≥нансов≥ ≥нституц≥њ ф≥нансово забезпечують певн≥ проекти, надають кредити окремим п≥дприЇмствам, €к правило, на конкурсн≥й основ≥. ¬ажливе м≥сце в систем≥ ≥нституц≥ональних структур регулюванн€ св≥товоњ економ≥ки та м≥жнародних зв'€зк≥в займають м≥ждержавн≥ валютно-кредитн≥ орган≥зац≥њ. ѕроцес розвитку м≥жнародних валютно-кредитних в≥дносин ≥сторично та об'Їктивно характеризувавс€ створенн€м розгалуженоњ ≥нституц≥ональноњ структури, до складанн€ €коњ вход€ть глобальн≥ (ћ≥жнародний валютний фонд, √рупа —в≥тового банку та Ѕанк м≥жнародних розрахунк≥в) ≥ рег≥ональн≥ (™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку, јз≥атський банк розвитку, јфриканський банк розвитку, ћ≥жамериканський банк розвитку) та ≥нш≥ валютно-ф≥нансов≥ установи.

ќтже, суб'Їктами м≥жнародних ф≥нанс≥в на наднац≥ональному р≥вн≥ Ї з одного боку, м≥жнародн≥ економ≥чн≥ орган≥зац≥њ, з ≥ншого Ч м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ ≥нституц≥њ, €к≥ забезпечують централ≥зац≥ю певноњ частини м≥жнародних ф≥нансових ресурс≥в дл€ забезпеченн€ потреб св≥тового господарства.

ќрган≥зац≥€ ќб'Їднаних Ќац≥й (ќќЌ) була заснована наприк≥нц≥ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни). ƒо сфер њњ д≥€льност≥ зг≥дно з≥ —татутом ќќЌ вход€ть м≥жнародн≥ проблеми економ≥чного, соц≥ального, культурного ≥ гуман≥тарного характеру, заохоченн€ й поваги до прав людини, охорона навколишнього природного середовища. –азом з тим, анал≥з практики д≥€льност≥ ц≥Їњ орган≥зац≥њ показуЇ, що пор€д ≥з ≥ншим зростанн€м рол≥ св≥тових пол≥тичних проблем, все б≥льше значенн€ у д≥€льност≥ в≥дводитьс€ вир≥шенню економ≥чних ≥ ф≥нансових питань розвитку сучасного св≥ту. ¬≥дпов≥дно з плином часу предметом вивченн€, анал≥зу, пошуку шл€х≥в ≥ засоб≥в вир≥шенн€, виробленн€ в≥дпов≥дних рекомендац≥й постають нов≥тн≥ сфери св≥тового господарства, м≥жнародних економ≥чних ≥ ф≥нансових в≥дносин. ѕаралельно з цими процесами зм≥нюЇтьс€ структура ќќЌ, зб≥льшуЇтьс€ к≥льк≥сть економ≥чних установ ≥ крањн, €к≥ беруть в них участь, розширюЇтьс€ поле д≥€льност≥ цих установ, њх контакти з ≥ншими м≥жнародними, а також нац≥ональними орган≥зац≥€ми та ≥нститутами. «наченн€ економ≥чноњ д≥€льност≥ ќќЌ зростаЇ у зв'€зку з ускладненн€м процес≥в, €к≥ в≥дбуваютьс€ у всесв≥тн≥х економ≥чних взаЇмов≥дносинах ≥ м≥жнародному розпод≥л≥ прац≥, р≥зноман≥тн≥стю проблем, що виникають у св≥тов≥й економ≥ц≥, динам≥змом м≥жнародного господарського житт€. ”се це викликаЇ необх≥дн≥сть прийн€тт€ вчасних та ефективних р≥шень. ≈коном≥чна д≥€льн≥сть ќќЌ включаЇ чотири головн≥ напр€ми:

вир≥шенн€ загальних дл€ вс≥х крањн глобальних економ≥чних проблем;

спри€нн€ економ≥чному сп≥вроб≥тництву держав з р≥зними р≥вн€ми соц≥ально-економ≥чного розвитку;

спри€нн€ господарському розвитку крањн, що розвиваютьс€;

вир≥шенн€ проблем рег≥онального економ≥чного розвитку.

ќсновними структурними п≥дрозд≥лами системи орган≥в економ≥чного ≥ ф≥нансового сп≥вроб≥тництва в рамках ќќЌ Ї три ≥з шести головних орган≥в, вказаних у —татут≥: √енеральна јсамбле€, ≈коном≥чна ≥ соц≥альна рада, —екретар≥ат.  р≥м цих трьох головних орган≥в економ≥чного ≥ ф≥нансового сп≥вроб≥тництва, в рамках ќќЌ усп≥шно функц≥онують й ≥нш≥ орган≥зац≥њ ќќЌ, д≥€льн≥сть €ких у сфер≥ економ≥чних ≥ ф≥нансових в≥дносин досить пом≥тна. —еред них Ч  онференц≥€ з торг≥вл≥ ≥ розвитку (ёЌ “јƒ), ќрган≥зац≥€ з промислового розвитку (ёЌ≤ƒќ), ѕрограма розвитку ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й (ѕ–ќќЌ) та рег≥ональн≥ економ≥чн≥ ком≥с≥њ (наприклад, ™вропейська економ≥чна ком≥с≥€) та ≥н.

ќкр≥м ќќЌ, у сучасному св≥товому господарств≥, м≥жнародних ф≥нансово-економ≥чних ≥ валютно-кредитних в≥дносинах пом≥тну роль в≥д≥грають м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ орган≥зац≥њ.

«агальн≥ ц≥л≥ д≥€льност≥ м≥жнародних ф≥нансових ≥нституц≥й так≥:

стаб≥л≥зац≥€ св≥тового господарства й м≥жнародних ф≥нанс≥в на основ≥ обТЇднанн€ зусиль св≥тового сп≥втовариства;

зд≥йсненн€ м≥ждержавного валютного ≥ кредитно-ф≥нансового регулюванн€;

розробленн€ ≥ координац≥€ стратег≥њ ≥ тактики м≥жнародноњ валютноњ ≥ кредитно-ф≥нансовоњ пол≥тики.

ќтже, мета д≥€льност≥ м≥жнародних ф≥нансових ≥нституц≥й - спри€нн€ розвитку зовн≥шньоњ торг≥вл≥ й м≥жнародного та рег≥онального валютно-ф≥нансового сп≥вроб≥тництва, п≥дтриманн€ р≥вноваги плат≥жних баланс≥в крањн, що вход€ть до них, регулюванн€ ресурс≥в њхн≥х валют, наданн€ кредит≥в цим крањнам та гарантуванн€ приватних позик за кордоном.

Ќайважлив≥шу роль серед м≥жнародних ф≥нансових ≥нституц≥й в≥д≥грають ћ≥жнародний валютний фонд ≥ √рупа всесв≥тнього банку.

ћ≥жнародний валютний фонд (ћ¬‘) - м≥жур€дова орган≥зац≥€, д≥€льн≥сть €коњ пол€гаЇ в регулюванн≥ валютно-кредитних в≥дносин м≥ж державами-членами та наданн≥ њм ф≥нансовоњ допомоги п≥д час валютних труднощ≥в, спричинених деф≥цитом плат≥жного балансу, шл€хом наданн€ коротко - ≥ середньострокових кредит≥в в ≥ноземн≥й валют≥.

—татт€ми ”годи закр≥плено основн≥ ц≥л≥ створенн€ ћ¬‘:

розвиток м≥жнародного сп≥вроб≥тництва у валютн≥й сфер≥ через механ≥зм консультац≥й з м≥жнародних валютно-ф≥нансових проблем;

спри€нн€ розширенню та збалансованому зростанню м≥жнародноњ торг≥вл≥, п≥дтриманню високого р≥вн€ зайн€тост≥ та реальних доход≥в;

забезпеченн€ стаб≥льност≥ валютних курс≥в, недопущенн€ конкурентного знец≥ненн€ валют;

допомога у створенн≥ багатосторонньоњ системи платеж≥в за поточними операц≥€ми м≥ж крањнами-учасниц€ми, усуненн€ валютних обмежень, €к≥ гальмують розвиток св≥товоњ торг≥вл≥;

наданн€ кредит≥в крањнам-учасниц€м в ≥ноземн≥й валют≥ дл€ вир≥внюванн€ плат≥жних баланс≥в.

ћ¬‘ зд≥йснюЇ кредитн≥ операц≥њ т≥льки з оф≥ц≥йними органами - казначействами, центральними банками та стаб≥л≥зац≥йними фондами. –озр≥зн€ютьс€ кредити на покритт€ деф≥циту плат≥жного балансу ≥ на п≥дтримку структурноњ перебудови економ≥ки крањн-член≥в.

√рупу всесв≥тнього банку утворюють дек≥лька орган≥зац≥й, що виконують р≥зн≥ функц≥њ. ƒо складу групи вход€ть:

ћ≥жнародний банк реконструкц≥њ та розвитку (ћЅ––);

ћ≥жнародна асоц≥ац≥€ розвитку (ћј–);

ћ≥жнародна ф≥нансова корпорац≥€ (ћ‘ );

Ѕагатоб≥чне агентство з гарантуванн€ ≥нвестиц≥й (Ѕј√≤);

ћ≥жнародний центр з врегулюванн€ ≥нвестиц≥йних суперечок (ћ÷¬≤—).

Ўтаб-квартира √рупи розташована у ¬ашингтон≥ (округ  олумб≥€, —Ўј).

ћЅ––. ћ≥жнародний банк реконструкц≥њ та розвитку, широко в≥домий €к ¬сесв≥тн≥й банк, Ї основною кредитною установою √рупи. Ќа початку своЇњ д≥€льност≥ мав зг≥дно з його —татутом надавати потерп≥лим в≥д в≥йни крањнам довгостроков≥ кредити дл€ в≥дбудови њхньоњ економ≥ки, а також гарантувати приватн≥ ≥нвестиц≥њ за кордоном. ќсновн≥ напр€ми д≥€льност≥ ћЅ––:

створенн€ спри€тливих умов дл€ виробничих ≥нвестиц≥й;

стимулюванн€ м≥жнародних довготерм≥нових кап≥таловкладень;

спри€нн€ реконструкц≥њ та розвитку економ≥ки, конверс≥њ в≥йськовоњ економ≥ки в цив≥льну;

гарантуванн€ приватних заруб≥жних ≥нвестиц≥й.

ћј–. ћ≥жнародна асоц≥ац≥€ розвитку, створена в 1960 р., надаЇ допомогу найб≥дн≥шим крањнам, €к≥ не мають можливост≥ брати позики в ћЅ––.  ожен проект, що ф≥нансуЇтьс€ ћј–, п≥ддаЇтьс€ пол≥тико-економ≥чн≥й експертиз≥, €ка маЇ на мет≥ визначенн€ найефективн≥шого використанн€ кредитних кошт≥в.

ћ‘ . ћ≥жнародна ф≥нансова корпорац≥€ утворена в 1956 р. з метою стимулюванн€ роботи приватного сектору в крањнах, що розвивалис€. ¬она зд≥йснюЇ це шл€хом ф≥нансуванн€ проект≥в приватного сектору, надаючи допомогу св≥товим компан≥€м миру, €к≥ розвиваютьс€, в моб≥л≥зац≥њ ф≥нанс≥в на м≥жнародних ф≥нансових ринках, консультуючи та спри€ючи п≥дприЇмствам ≥ м≥сцевим органам самовр€дуванн€.

≈ј√≤. Ѕагатоб≥чне агентство з гарантуванн€ ≥нвестиц≥й почало функц≥онувати в 1988 р. …ого д≥€льн≥сть пов'€зана з наданн€м допомоги крањнам, що розвивалис€, в залученн≥ ≥ноземних ≥нвестиц≥й шл€хом наданн€ ≥нвесторам гарант≥й в≥д пол≥тичних ризик≥в. ƒо цих ризик≥в належать експропр≥ац≥€, в≥йськов≥ д≥њ, цив≥льн≥ безлади, порушенн€ умов контракту ≥ переклади валют.

ћ÷¬≤—. ћ≥жнародний центр з врегулюванн€ ≥нвестиц≥йних суперечок, створений в 1966 р., стимулюЇ пот≥к ≥нвестиц≥й шл€хом забезпеченн€ умов дл€ проведенн€ примирливих ≥ арб≥тражних переговор≥в м≥ж ур€дами й ≥ноземними ≥нвесторами. ¬≥н також надаЇ рекомендац≥њ та публ≥куЇ прац≥ за законодавством про ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ.

¬сесв≥тн€ торгова орган≥зац≥€ (¬“ќ) регулюЇ торгово-пол≥тичн≥ в≥дносини учасник≥в орган≥зац≥њ у сфер≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥ на основ≥ пакету угод, так званого ”ругвайського раунду багатосторонн≥х торгових переговор≥в (1986Ч1994 рр.).

√оловне завданн€ ¬“ќ пол€гаЇ в л≥берал≥зац≥њ св≥товоњ торг≥вл≥ шл€хом њњ регулюванн€ переважно тарифними методами п≥д час посл≥довного скороченн€ р≥вн€ ≥мпортних мит, а також усуненн€ р≥зних нетарифних бар'Їр≥в, к≥льк≥сних обмежень та ≥нших перешкод у м≥жнародному обм≥н≥ товарами й послугами. ќсновоположними принципами ≥ правилами √ј““/¬“ќ Ї:

наданн€ режиму найб≥льшого спри€нн€ в торг≥вл≥ на недискрим≥нац≥йн≥й основ≥;

взаЇмне наданн€ нац≥онального режиму товарам ≥ послугам ≥ноземного походженн€;

регулюванн€ торг≥вл≥ переважно за допомогою тарифних метод≥в;

в≥дмова в≥д використанн€ к≥льк≥сних обмежень;

вир≥шенн€ торгових суперечок шл€хом консультац≥й ≥ переговор≥в та ≥н.

ќтже, м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ ≥нституц≥њ в≥д≥грають важливу роль у св≥тов≥й економ≥ц≥: забезпечуючи концентрац≥ю ≥ перерозпод≥л ф≥нансових ресурс≥в, вони спри€ють над≥йному функц≥онуванню нац≥ональних ф≥нансових систем, а њх кредити Ї важливим джерелом ф≥нансуванн€ крањн, що розвиваютьс€, та крањн з перех≥дною економ≥кою.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 417 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

2152 - | 1899 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.