Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥нансов≥ посередники та њх функц≥њ




‘≥нансовий ринок формуЇтьс€ з р≥зноман≥тних канал≥в, €кими грошов≥ кошти перем≥щуютьс€ в≥д кредитор≥в (≥нвестор≥в) до позичальник≥в. “ак≥ канали под≥л€ють на дв≥ основн≥ групи: пр€мого та непр€мого ф≥нансуванн€.

ѕри пр€мому ф≥нансуванн≥ кошти перем≥щуютьс€ безпосередньо в≥д ≥нвестор≥в до позичальник≥в. ѕри непр€мому ф≥нансуванн≥ важливу роль у перем≥щенн≥ кошт≥в в≥д власник≥в до позичальник≥в в≥д≥грають ф≥нансов≥ посередники (банки, ≥нвестиц≥йн≥, страхов≥ компан≥њ, пенс≥йн≥ фонди тощо), €к≥ забезпечують таке перем≥щенн€ ≥ зменшують ризики та втрати, пов'€зан≥ з ≥нвестуванн€м.

‘≥нансов≥ посередники становл€ть довол≥ численну групу учасник≥в ф≥нансового ринку. як правило, це велик≥ ф≥нансов≥ структури (ф≥нансов≥ установи), €к≥ допомагають юридичним ≥ ф≥зичним особам, що мають заощадженн€, диверсиф≥кувати њх (тобто вкласти кап≥тал у р≥зн≥ п≥дприЇмства).

‘≥нансова установа Ч юридична особа, €ка в≥дпов≥дно до чинного законодавства надаЇ одну або дек≥лька ф≥нансових послуг ≥ внесена до в≥дпов≥дного реЇстру в пор€дку, встановленому законом. ƒо ф≥нансових установ належать банки, кредитн≥ сп≥лки, ломбарди, л≥зингов≥ компан≥њ, установи накопичувального пенс≥йного забезпеченн€, ≥нвестиц≥йн≥ фонди ≥ компан≥њ та ≥нш≥ юридичн≥ особи, виключним видом д≥€льност≥ €ких Ї наданн€ ф≥нансових послуг.

‘≥нансов≥ посередники мають можлив≥сть отримувати прибуток за рахунок економ≥њ (зумовленоњ зростанн€м масштабу операц≥й), р≥вном≥рно розпод≥л€ючи ризики.

‘≥нансов≥ установи, €к≥ функц≥онують на ринку, под≥л€ють на дв≥ основн≥ категор≥њ Ч депозитн≥ та недепозитн≥.

ƒо депозитних ф≥нансових ≥нститут≥в належать банк≥вськ≥ установи, ощадн≥ та кредитн≥ орган≥зац≥њ, кредитн≥ сп≥лки. ќсновною функц≥Їю депозитних ≥нститут≥в на ринку Ї залученн€ кошт≥в у вигл€д≥ депозит≥в та наданн€ позик. ќсновними операц≥€ми банк≥вських установ, кр≥м залученн€ ≥ розм≥щенн€ грошових вклад≥в та кредит≥в, Ї розрахункове ≥ касове обслуговуванн€ кл≥Їнт≥в, операц≥њ з ц≥нними паперами, дов≥рч≥ операц≥њ, видача поручительств, гарант≥й та ≥нших зобов'€зань, наданн€ консультац≥йних послуг тощо.

ƒо недепозитних ≥нститут≥в належать спец≥ал≥зован≥ небанк≥вськ≥ установи (≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ, недержавн≥ пенс≥йн≥ фонди, страхов≥ компан≥њ тощо). ѕенс≥йн≥ фонди забезпечують прац≥вник≥в доходом п≥сл€ виходу на пенс≥ю у форм≥ пер≥одичних виплат. «асновниками пенс≥йного фонду Ї корпорац≥њ, приватн≥ ф≥рми, установи, сп≥лки, ф≥зичн≥ особи.  ошти залучаютьс€ до фонду через надходженн€ пер≥одичних внеск≥в €к роботодавц≥в, так ≥ прац≥вник≥в. „астина пенс≥йних фонд≥в наймаЇ ф≥нансових посередник≥в дл€ забезпеченн€ профес≥йного управл≥нн€ активами. —трахов≥ компан≥њ Ї ф≥нансовими посередниками, що зд≥йснюють виплати своњм кл≥Їнтам при настанн≥ страхового випадку. —трахова прем≥€ Ї платою за страхуванн€, €ку власник пол≥са вносить страхов≥й компан≥њ зг≥дно з договором страхуванн€.

—еред ф≥нансових посередник≥в особливу групу становл€ть профес≥йн≥ учасники ф≥нансового ринку, до €ких належать брокери та дилери.

Ѕрокерська д≥€льн≥сть Ч д≥€льн≥сть щодо укладанн€ угод з ц≥нними паперами на основ≥ договор≥в ком≥с≥њ або дорученн€. Ѕрокер Ї посередником (агентом) ≥нвестора, д≥Ї в≥д ≥мен≥ кл≥Їнта та за його дорученн€м отримуЇ винагороду у вигл€д≥ ком≥с≥йних. ƒл€ зд≥йсненн€ брокерськоњ д≥€льност≥ брокер зобов'€заний в≥дкрити окремий брокерський рахунок у банку з метою зд≥йсненн€ операц≥й з грошима, що належать кл≥Їнту брокера.

ƒилерська д≥€льн≥сть Ч укладанн€ профес≥йним учасником фондового ринку (дилером) договор≥в з куп≥вл≥-продажу ц≥нних папер≥в в≥д свого ≥мен≥ ≥ за св≥й рахунок шл€хом публ≥чного оголошенн€ ц≥н куп≥вл≥ або продажу визначених ц≥нних папер≥в ≥з зобов'€занн€м придбати або продати ц≥ ц≥нн≥ папери за оголошеними ц≥нами. ќсновний дох≥д дилер≥в Ч позитивна р≥зниц€ м≥ж ц≥нами продажу та куп≥вл≥ ц≥нних папер≥в. –≥зниц€ в ц≥нах куп≥вл≥-продажу Ї платою дилерам за терм≥нов≥сть ≥ вр≥вноваженн€ тимчасового дисбалансу м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю на певн≥ види ц≥нних папер≥в, що перебувають в об≥гу.

–оль дилер≥в на фондовому ринку пол€гаЇ в тому, що вони робл€ть значний внесок у забезпеченн€ л≥кв≥дност≥ та стаб≥льност≥ ринку. —аме дилери завжди готов≥ продати потр≥бн≥ ≥нвесторам ц≥нн≥ папери та викупити њх у раз≥ потреби. «д≥йснюючи операц≥њ на ринку, вони зменшують коливанн€ ц≥н та забезпечують л≥кв≥дн≥сть ринкових ц≥нних папер≥в. ƒилери також можуть надавати ≥нформац≥йн≥ послуги учасникам ринку, а на де€ких ринках бути ведучими аукц≥он≥в на б≥ржах.

“их, хто займаЇтьс€ дилерською д≥€льн≥стю на ринку, часто називають спекул€нтами та маркет-мейкерами (т≥, що формують ринок). “орговц≥в ц≥нними паперами, €к≥ провод€ть операц≥њ з великими пакетами ц≥нних папер≥в €к в≥д свого ≥мен≥, так ≥ в ≥нтересах кл≥Їнт≥в, називають трейдерами. як правило, трейдери виконують ≥ брокерськ≥, ≥ дилерськ≥ функц≥њ на ринку.

ќтже, ф≥нансов≥ посередники, надаючи великий спектр послуг учасникам ф≥нансового ринку, виконують так≥ важлив≥ функц≥њ:

зд≥йснюють ефективний розпод≥л ф≥нансових ресурс≥в ≥нвестор≥в у час≥, спри€ючи зниженню вартост≥ ф≥нансових операц≥й за одночасного зростанн€ њх к≥лькост≥ (так званий "ефект масштабу");

об'Їднують заощадженн€ своњх кл≥Їнт≥в дл€ зд≥йсненн€ великих ≥нвестиц≥й на ф≥нансовому ринку. јкумулюючи невелик≥ за розм≥ром заощадженн€, ф≥нансов≥ посередники в значн≥й м≥р≥ п≥двищують ефективн≥сть ≥нвестиц≥йного процесу;

диверсиф≥кують ринок, що важко зробити окремим власникам заощаджень;

об'Їднують та перерозпод≥л€ють ф≥нансов≥ ризики, акумулюючи велик≥ обс€ги ф≥нансових ресурс≥в з метою зниженн€ ризику ≥нвестиц≥й дл€ окремих суб'Їкт≥в;

спри€ють збалансуванню попиту ≥ пропозиц≥њ на ф≥нансов≥ активи з р≥зною тривал≥стю д≥њ, оск≥льки допомагають вир≥шити суперечност≥ м≥ж схильн≥стю ≥нвестор≥в до короткострокових (тобто б≥льш л≥кв≥дних) вкладень та потребами позичальник≥в у залученн≥ ф≥нансових ресурс≥в на тривал≥ строки дл€ зд≥йсненн€ своњх ≥нвестиц≥йних програм.

‘≥нансов≥ посередники, акумулюючи великий обс€г ф≥нансових ресурс≥в (нав≥ть €кщо б≥льш≥сть цих зобов'€зань Ї короткостроковими), мають можлив≥сть придбанн€ ≥ довгострокових актив≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 572 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

2028 - | 1875 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.