Визначення довжини лінії за допомогою лінійного масштабу

Завдання 1. На топографічній карті У-34-37-В- (Снов) масштабу 1:25 000, користуючись даним на ній лінійним масштабом, зміряти відстань по прямій між заданими двома пунктами:

а) висота 197,1 (кв. 6508) – висота 201.6 (кв. 6409);

б) висота 169,3 (кв. 7008) – висота 194,9 (кв. 7110);

в) висота 160,6 (кв. 6611) – висота 212,8 (кв. 6812).

Визначення довжини лінії за допомогою поперечного масштабу

Завдання 1. За допомогою поперечного металічного масштабу побудувати відрізок 638,67 м в масштабі 1:10 000.

Завдання 2. За допомогою поперечного металічного масштабу побудувати відрізок в 186 м у масштабі 1:2 500.

Завдання 3. За допомогою поперечного металічного масштабу побудувати відрізок в 352 м в масштабі 1:5 000.

4. Знайти іменовані масштаби для числових (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1

№ вар.	Числові мас-би	Іменовані масштаби	Числові мас-би	Іменовані масштаби	Числові мас-би	Іменовані масштаби
1.	1:250	в 1 см	1:25 000	в 1 см	1:1 000 000	в 1 см
2.	1:100	в 1 см	1:100 000	в 1 см	1:25 000 000	в 1 см
3.	1:3 000	в 1 см	1:40 000	в 1 см	1:45 000 000	в 1 см
4.	1:450	в 1 см.	1:3 000	в 1 см	1:80 000 000	в 1 см
5.	1:2 000	в 1 см	1:10 000	в 1 см	1:60 000 000	в 1 см
6.	1:100	в 1 см	1:15 000	в 1 см	1:4 500 000	в 1 см
7.	1:500	в 1 см	1:200 000	в 1 см	1:6 500 000	в 1 см
8.	1:1 000	в 1 см	1:400 000	в 1 см	1:3 000 000	в 1 см
9.	1:8 000	в 1 см	1:20 000	в 1 см	1:15 500 000	в 1 см
10.	1:200	в 1 см	1:450 000	в 1 см	1:90 000 000	в 1 см
11.	1:400	в 1 см	1:750 000	в 1 см	1:50 000 000	в 1 см
12.	1:1 500	в 1 см	1:1 000 000	в 1 см	1:1 250 000	в 1 см
13.	1:900	в 1 см	1:600 000	в 1 см	1:70 000 000	в 1 см
14.	1:6 000	в 1 см	1:500 000	в 1 см	1:65 000 000	в 1 см
15.	1:350	в 1 см	1:5 000 000	в 1 см	1:35 000 000	в 1 см

 

5. Знайти числові масштаби для іменованих (таблиця 1.2).

Таблиця 1.2

№ вар.	Іменовані масштаби	Числові мас-би	Іменовані масштаби	Числові мас-би	Іменовані масштаби	Числові мас-би
1.	в 1 см 2 м	1:	в 1 см 100 м	1:	в 1 см 40 км	1:
2.	в 1 см 12 м	1:	в 1 см 2 км	1:	в 1 см 5,5 км	1:

 

 

Продовження таблиці 1.2

№ вар.	Іменовані масштаби	Числові мас-би	Іменовані масштаби	Числові мас-би	Іменовані масштаби	Числові мас-би
3.	в 1 см 5 м	1:	в 1 см 300 м	1:	в 1 см 2 км	1:
4.	в 1 см 10м	1:	в 1 см 1 км	1:	в 1 см 25 км	1:
5.	в 1 см 3 м	1:	в 1 см 45 м	1:	в 1 см 100 км	1:
6.	в 1 см 6 м	1:	в 1 см 500 м	1:	в 1 см 60 км	1:
7.	в 1 см 1 м	1:	в 1 см 60 м	1:	в 1 см 300 км	1:
8.	в 1 см 25 м	1:	в 1 см 5 км	1:	в 1 см 450 км	1:
9.	в 1 см 7 м	1:	в 1 см 75 м	1:	в 1 см 30 км	1:
10.	в 1 см 15 м	1:	в 1 см 50 м	1:	в 1 см 80 км	1:
11.	в 1 см 4 м	1:	в 1 см 50 км	1:	в 1 см 10 км	1:
12.	в 1 см 20 м	1:	в 1 см 80 м	1:	в 1 см 250 км	1:
13.	в 1 см 8 м	1:	в 1 см 400 м	1:	в 1 см 1 000 км	1:
14.	в 1 см 9 м	1:	в 1 см 10 км	1:	в 1 см 1 500 км	1:
15.	в 1 см 40 м		в 1 см 25 м	1:	в 1 см 750 км	1:

 

6. Знайти допустиму (граничну) точність масштабу (таблиця1. 3).

Таблиця 1.3

№ вар.	Числовий масштаб	Доп. точн. м-бу	Числовий масштаб	Доп. точн. м-бу	Числовий масштаб	Доп. точн. м-бу
1.	1:250		1:40 000		1:2 000 000
2.	1:1 000		1:55 000		1:10 000 000
3.	1:30 000		1:100 000		1:45 000 000
4.	1:25 000		1:250 000		1:150 000 000
5.	1:2 000		1:75 000		1:55 000 000
6.	1:200		1:60 000		1:15 000 000
7.	1:3 000		1:700 000		1:9 000 000
8.	1:5 000		1:400 000		1:7 500 000
9.	1:75 000		1:350 000		1:4 000 000
10.	1:10 000		1:55 000		1:1 500 000
11.	1:15 000		1:800 000		1:2 000 000
12.	1:600		1:300 000		1:75 000 000
13.	1:4 000		1:90 000		1:100 000 000
14.	1:35 000		1:650 000		1:35 000 000
15.	1:900		1:900 000		1:220 000 000

 

7. Знайти масштаб топографічного плану за зміряним на ньому відрізком та відповідною відстанню на місцевості (таблиця 1.4).

Таблиця 1. 4

№ вар.	На плані, мм	На місц., м	М-б плану	На плані, мм	На місц., м	М-б плану
1.	11,3	56,5	1:	43,8	109,50	1:
2.	47,5	142,5	1:	63,2	15,8	1:
3.	62,7	250,8	1:	26,5	397,5	1:
4.	13,9	13,9	1:	39,1	11,73	1:
5.	53,6	134,0	1:	18,4	18,4	1:
6.	27,2	163,2	1:	29,3	14,65	1:
7.	59,4	29,7	1:	42,6	42,6	1:
8.	83,8,	335,2	1:	54,7	13,675	1:
9.	32,6,	32,6	1:	84.5	42,25	1:
10.	63,2,	94,8	1:	72,6	21,78	1:
11.	18,3,	18,3	1:	92,4	46,2	1:
12.	52.6,	394,5	1:	36,8	36,8	1:
13.	39,6,	99,0	1:	29,3	14,65	1:
14.	42,8	342,4	1:	17,2	4,3	1:
15.	17,3,	86,5	1:	48,4	19,36	1:

 

Практичне заняття №2

Тема. ГЕОГРАФІЧНІ та ПРЯМОКУТНІ КООРДИНАТИ (2 год)

 

Мета: отримати навички визначення географічних і прямокутних координат на топографічних картою.

Питання для обговорення

1. Система географічних координат. Місцева система координат.

2. Полярні координати. Зональна система координат.

3. Простірна система координат.

Практичні завдання

Завдання 1. Користуючись топографічною картою У - 34-37-В-в /Снов / мас­штаба 1:25000 знайдіть точку за даними географічними координатами B =54°40¢41² і L =18°00¢40² (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1

№	Координати	Точка,	Координати	Точка,
	широта B	довгота L	кв.	широта B	довгота L	кв.
1.	54°40¢41²	18°00¢40²		54°44¢57²	18°00¢11²
2.	54°44¢38²	18°01¢27²		54°43¢54²	18°05¢43²
3.	54°42¢50²	18°00¢48²		54°41¢15²	18°04¢15²
4.	54°42¢26²	18°05¢38²		54°40¢45²	18°07¢00²
5.	54°41¢44²	18°07¢28²		54°42¢50²	18°00¢48²
6.	54°44¢42²	18°00¢26²		54°44¢58²	18°02¢54²
7.	54°41¢29²	18°07¢05²		54°42¢06²	18°06¢41²

Продовження таблиці 2.1

№	Координати	Точка, кв.	Координати	Точка, кв.
широта B	довгота L	широта B	довгота L
8.	54°41¢41²	18°02¢25²		54°40¢13²	18°07¢05²
9.	54°44¢55²	18°06¢42²		54°44¢28²	18°00¢17²
10.	54°43¢02²	18°01¢00²		54°40¢30²	18°07¢28²
11.	54°41¢11²	18°07¢26²		54°43¢25²	18°00¢52²
12.	54°42¢24²	18°02¢26²		54°44¢45²	18°01¢30²
13.	54°41¢03²	18°05¢33²		54°41¢19²	18°05¢27²
14.	54°40¢03²	18°03¢51²		54°40¢12²	18°06¢38²
15.	54°44¢17²	18°00¢30²		54°44¢25²	18°01¢28²

Завдання 2. Користуючись топографічною картою У-34-37-В-в /Снов/ масштаба 1:25000 визначіть точку за даними прямокутними координатами (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2

№	Координати	Точка,	Координати	Точка,
	X, км	Y, км	квадрат	X, км	Y, км	квадрат
1.	6 066,780	4 312,350		6 071,400	4 309,810
2.	6 071,625	4 310,000		6 065,210	4 314,090
3.	6 067,070	4 313,405		6 067,785	4 314,245
4.	6 072,200	4 308,700		6 073,375,	4 310,575
5.	6 066,770	4 312,925		6 068,575	4 306,915
6.	6 071,445	4 307,535		6 065,580	4 313,335
7.	6 068,275	4 312,065		6 073,410	4 309,995
8.	6 065,075	4 313,400		6 069,095	4 309,200
9.	6 071,215	4 308,035		6 066,925	4 314,405
10.	6 068,130	4 308,725		6 071,955	4 310,230
11.	6 066,010	4 312,080		6 073,110	4 314,015
12.	6 067,200	4 311,830		6 067,400	4 314,075
13.	6 072,485	4 308,355		6 065,720	4 312,825
14.	6 067,645	4 307,605		6 069,735	4 307,340
15.	6 071,650	4 308,715		6 071,315	4 309,840

 

Завдання 3. Користуючись топографічною картою У-34-37-В-в /Снов/ масштаба 1:25000 визначити прямокутні координати точок із відомими географічними координатами (таблиця 2.3)

Таблиця 2.3

№	Географічні коор-ти	Точка,	Прямокутні коор-ти
	B, широта	L, довгота	квадрат	X, км	Y, км
1.	54°44¢44²	18°02¢31²
2.	54°40¢42²	18°04¢44²
3.	54°42¢25²	18°03¢58²

Продовження таблиці 2.3

№	Географічні коор-ти	Точка,	Прямокутні коор-ти
B, широта	L, довгота	квадрат	X, км	Y, км
4.	54°43¢17²	18°00¢54²
5.	54°41¢23²	18°07¢15²
6.	54°43¢54²	18°02¢54²
7.	54°40¢38²	18°06¢05²
8.	54°44¢52²	18°04¢02²
9.	54°42¢30²	18°02¢13²
10.	54°41¢22²	18°07¢22²
11.	54°44¢33²	18°06¢35²
12.	54°43¢17²	18°04¢01²
13.	54°41¢32²	18°07¢20²
14.	54°42¢12²	18°05¢46²
15.	54°40¢46²	18°07¢15²

Завдання 4. Користуючись топографічною картою У-34-37-В-в /Снов/ масштаба 1:25000 визначити географічні координати точки із відомими прямокутними координатами (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4

 

№	Прямокутні координати	Точка,	Географічні координати
	X, км	Y, км	квадрат	В, широта	L, довгота
1.	6 065,120	4 310,720
2.	6 073,430	4 308,550
3.	6 067,740	4 308,395
4.	6 071,500	4 310,705
5.	6 065,305	4 310,600
6.	6 070,665	4 307,605
7.	6 072,200	4 308,700
8.	6 069,525	4 314,295
9.	6 073,145	4 308,895
10.	6 068,995	4 309,545
11.	6 065,360	4 310,775
12.	6 072,210	4 313,140
13.	6 069,970	4 307,775
14.	6 067,070	4 313,405
15.	6 071,875	4 312,965

Практичне заняття № 3

ТЕМА. ОРІЄНТУВАННЯ ЛІНІЙ (КУТИ НАПРЯМІВ) (2 год)

 

Мета: ознайомитися з різноманіттям кутів орієнтування, отримати навички переведення одних кутів орієнтування в інші.

Питання для обговорення

1. Азимути та дирекційні кути, румби, зв¢язок між ними.

2. Перехід від азимутів до румбів.

4. Зближення меридіанів. Магнітне схилення.

 

Практичні завдання

Завдання 1. За відомим дійсним азимутом А_іст.= 153°16¢ (328°43¢) і схиленням магнітної стрілки (магнітним схиленням) d=+2°15¢ (-1°47¢) обчислити магнітний азимут А_m (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

№	Аіст.	d	Аm	Аіст.	d	Am
1.	153°16¢	+2°15¢		328°43¢	-1°47¢
2.	307°42¢	-2°47¢		101°32¢	-0°36¢
3.	254°59¢	+0°34¢		64°20¢	+1°26¢
4.	42°19¢	+2°35¢		351°08¢	+0°21¢
5.	97°47¢	-1°51¢		280°32¢	-2°43¢
6.	135°45¢	-1°56¢		30°41¢	-3°08¢
7.	348°02¢	+1°59¢		265°58¢	+0°57¢
8.	214°32¢	-1°45¢		78°12¢	-2°31¢
9.	65°38¢	+1°56¢		120°09¢	+1°06¢
10.	189°06¢	-2°27¢		351°36¢	-2°22¢
11.	11°54¢	-1°31¢		215°52¢	+1°53¢
12.	298°12¢	+2°12¢		42°49¢	-0°40¢
13.	356°09¢	-1°38¢		275°57¢	+1°08¢
14.	131°11¢	-3°47¢		278°31¢	+2°48¢
15.	76°34¢	+2°12¢		354°21¢	-1°49¢

 

Завдання 2. За відомим дирекційним кутом a=251°34¢ (131°12¢) і зближенням меридіанів g=-2°45¢ (-0°54¢) знайти істинний (географічний) азимут А_іст. (таблиця 3.2).

Таблиця 3.2

№	a	g	Аіст.	a	g	Аіст.
1.	251°34¢	-2°45¢		131°12¢	-0°54¢
2.	21°32¢	+1°54¢		311°57¢	-1°58¢
3.	353°07¢	-1°32¢		206°41¢	+1°21¢
4.	124°52¢	+2°32¢		87°15¢	-1°56¢

Продовження таблиці 3.2

№	a	g	Аіст.	a	g	Аіст.
5.	65°35¢	-0°43¢		346°48¢	+1°34¢
6.	201°02¢	-2°32¢		89°31¢	-2°12¢
7.	12°36¢	+2°49¢		231°52¢	+1°46¢
8.	359°22¢	-2°58¢		131°43¢	-0°58¢
9.	131°01¢	-1°03¢		76°23¢	-3°02¢
10.	45°16¢	+1°52¢		341°07¢	-1°18¢
11.	306°51¢	+0°35¢		202°51¢	+3°54¢
12.	178°26¢	-2°37¢		32°48¢	+1°49¢
13.	292°43¢	+2°25¢		103°08¢	-2°17¢
14.	66°08¢	+1°57¢		357°12¢	-1°23¢
15.	321°05¢	-0°41¢		108°47¢	+0°57¢

 

Завдання 3. За відомим істинним (географічним) азимутом А_іст.=356°43¢ (103°45¢) і поправкою на зближення меридіанів g=-2°14¢ (-1°51¢) знайти дирекційний кут a (таблиця 3.3).

Таблиця 3.3

№	Аіст.	g	a	Аіст.	g	a
1.	356°43¢	-2°14¢		103°45¢	-1°51¢
2.	23°06¢	+1°55¢		31°58¢	+1°08¢
3.	237°05¢	-1°32¢		320°32¢	-2°31¢
4.	171°39¢	+1°56¢		135°37¢	+2°12¢
5.	89°02¢	-2°14¢		23°48¢	-2°04¢
6.	141°36¢	-0°41¢		257°27¢	-2°38¢
7.	270°41¢	+1°52¢		198°39¢	+0°32¢
8.	53°28¢	-1°39¢		354°21¢	-1°07¢
9.	340°45¢	+2°24¢		295°16¢	+0°48¢
10.	21°38¢	-1°31¢		13°40¢	-1°57¢
11.	191°40¢	+2°08¢		176°26¢	-2°14¢
12.	327°25¢	+1°48¢		253°35¢	-1°23¢
13.	125°39¢	-0°54¢		161°08¢	+2°09¢
14.	351°12¢	+1°43¢		280°31¢	-2°38¢
15.	266°13¢	-1°56¢		63°16¢	+1°50¢

 

Завдання 4. За прямим азимутом А_пр.=143°06¢ (31°08¢; 348°12¢) обчислити обернений азимут А_об. (таблиця 3.4).

Таблиця 3.4

№	Апр.	Аоб.	Апр.	Аоб.	Апр.	Аоб.
1.	143°06¢	°¢	31°08¢	°¢	348°12¢	°¢
2.	311°56¢	°¢	136°42¢	°¢	24°54¢	°¢
3.	271°24¢	°¢	169°28¢	°¢	178°05¢	°¢
4.	54°41¢	°¢	334°17¢	°¢	241°52¢	°¢
5.	152°35¢	°¢	89°21¢	°¢	89°46¢	°¢
6.	12°10¢	°¢	357°21¢	°¢	301°17¢	°¢
7.	155°25¢	°¢	340°43¢	°¢	208°42¢	°¢
8.	272°51¢	°¢	31°01¢	°¢	54°38¢	°¢
9.	68°12¢	°¢	321°18¢	°¢	160°41¢	°¢
10.	259°21¢	°¢	46°35¢	°¢	318°37¢	°¢
11.	11°08¢	°¢	308°08¢	°¢	129°18¢	°¢
12.	179°32¢	°¢	34°52¢	°¢	285°35¢	°¢
13.	357°08¢	°¢	208°39¢	°¢	79°02¢	°¢
14.	43°19¢	°¢	248°55¢	°¢	167°14¢	°¢
15.	292°45¢	°¢	76°36¢	°¢	358°52¢	°¢

 

Завдання 5. За відомим дирекційним кутом a=135°41¢ (354°12), схиленням магнітної стрілки (магнітним схиленням) d=-3°54¢ (-1°24¢) і зближенням меридіанів g=+2°02¢ (-3°41¢) знайти географічний (істинний) А_іст. та магнітний А_m азимути (таблиця 3.5).

Таблиця 3.5

№	a	d	g	Аіст.	Аm	a	d	g	Аіст.	Am
1.	135°41¢	-3°54¢	+2°02¢			354°12¢	-1°24¢	-3°41¢
2.	348°54¢	+3°37¢	-0°59¢			23°41¢	+0°58¢	+2°39¢
3.	45°49¢	-2°43¢	+2°32¢			203°48¢	-2°45¢	+3°02¢
4.	143°31¢	+2°43¢	-3°15¢			196°45¢	+1°07¢	-1°55¢
5.	257°02¢	-0°54¢	-0°38¢			302°14¢	+2°49¢	-0°38¢
6.	342°25¢	+1°54¢	+2°30¢			296°05¢	-0°40¢	+2°52¢
7.	197°44¢	-0°43¢	+0°32¢			65°30¢	+2°11¢	-2°54¢
8.	51°09¢	+4°21¢	-2°46¢			275°42¢	+1°21¢	+3°04¢
9.	128°58¢	-2°53¢	-0°57¢			79°04¢	-2°54¢	-1°55¢
10.	304°06¢	-2°34¢	+1°39¢			351°39¢	-0°43¢	+2°26¢
11.	83°42¢	+3°07¢	-1°51¢			155°48¢	+2°11¢	-1°40¢
12.	265°51¢	-0°32¢	+0°32¢			231°57¢	-0°38¢	+2°19¢
13.	26°25¢	-2°17¢	-1°58¢			21°24¢	+2°14¢	-1°36¢
14.	338°29¢	+1°43¢	-3°10¢			320°06¢	-1°45¢	+2°21¢
15.	345°14¢	-0°54¢	-2°09¢			145°56¢	+1°22¢	-2°54¢

Завдання 6. Знайти (таблиця 3.6) румб за даним істинним азимутом А_іст.=267°43¢ (103°21¢; 89°37¢).

Таблиця 3.6

№	Аіст.	r	Aіст.	r	Аіст.	r
1.	267°43¢		103°21¢		89°37¢
2.	351°28¢		250°33¢		130°11¢
3.	27°48¢		131°48¢		323°23¢
4.	96°54¢		198°35¢		147°58¢
5.	203°21¢		332°57¢		87°12¢
6.	315°58¢		58°32¢		255°41¢
7.	12°40¢		219°23¢		356°28¢
8.	145°09¢		302°53¢		62°36¢
9.	97°42¢		257°41¢		21°43¢
10.	285°24¢		141°28¢		180°28¢
11.	351°04¢		57°46¢		268°19¢
12.	30°58¢		313°13¢		200°41¢
13.	214°31¢		18°31¢		176°37¢
14.	174°40¢		293°47¢		85°04¢
15.	69°35¢		251°11¢		351°47¢

 

Завдання 7. За вказаним румбом r=ПнЗх:65°13¢ знайти географічний (істинний) азимут А_іст. (таблиця 3.7).

Таблиця 3.7

№	r	Аіст.	r	Аіст.	r	Аіст.
1.	ПнЗх:65°13¢		ПдЗх:°75¢37		ПдСх:21°53¢
2.	ПдСх:54°12¢		ПнЗх:9°45¢		ПнСх:89°03¢
3.	ПдЗх:81°51¢		ПнСх:25°58¢		ПдСх:47°39¢
4.	ПнСх:21°16¢		ПдЗх:4°31¢		ПдСх:8°55¢
5.	ПнЗх:79°52¢		ПнСх:14°07¢		ПдЗх:68°41¢
6.	ПдЗх:4°43¢		ПнЗх:79°18¢		ПнСх:18°13¢
7.	ПнСх:31°17¢		ПдЗх:12°50¢		ПдСх:56°21¢
8.	ПнЗх:43°29¢		ПнСх:43°50¢		ПдЗх:6°42¢
9.	ПдСх:14°30¢		ПдЗх:62°15¢		ПнЗх:31°56¢
10.	ПнСх:88°47¢		ПнЗх:10°40¢		ПдСх:45°14¢
11.	ПнЗх:40°23¢		ПдСх:68°12¢		ПдЗх:70°08¢
12.	ПдЗх:11°36¢		ПдСх:55°49¢		ПнЗх:14°56¢
13.	ПнЗх:36°25¢		ПнСх:83°32¢		ПдЗх:87°28¢
14.	ПдСх:20°46¢		ПдЗх:56°29¢		ПнСх:78°15¢
15.	ПнСх:39°10¢		ПдЗх:7°38¢		ПнЗх:49°30¢

 

Завдання 8. Знайти на карті точку В, якщо із точки А (висота 198,4 у квадраті 7009) на неї дирекційний кут a=100°48¢, а відстань l =1810 м (таблиця 3.8).

Таблиця 3.8

№	Точка А	На точку В	Точка В, кв.	Точка А	На точку В	Точка Б
		a	l, м			a	l, м
1.	198,4 (7009)	100°48¢			198,4 (7009)	247°30¢
2.	147,0 (6612)	112°36¢			212,8 (6812)	221°36¢
3.	166,2 (6711)	113°54¢			197,1 (6508)	98°24¢	1920)
4.	193,6 (7111)	63°18¢			171.3 (6713)	301°36¢
5.	160,6 (6611)	167°24¢			159,7 (6411)	291°48¢
6.	194,9 (7110)	324°06¢			150,2 6711)	130°12¢
7.	153,0 (6412)	64°18¢			160.6 (6611)	220°12¢
8.	157,6 (7209)	319°24¢			194,2 (6810)	91°24¢
9.	171,3 (6713)	227°30¢			152,7 (6613)	234°48¢
10.	156,9 (6511)	313°12¢			186,1 (6608)	117°54¢
11.	127,7 (6709)	127°42¢			152,7 (6613)	234°48¢
12.	178,1 (6610)	68°48¢			213,8 (6812)	99°48¢
13.	117,0 (7308)	281°48¢			150,2 (6711)	130°24¢
14.	152,7 (6613)	213°42¢			212.8 (6812)	211°42¢
15.	143,0 (6613)	226°48¢			198,4 (7009)	100°48¢

 

Завдання 9. Знайти на карті точку В, якщо із точки А (висота 157,6 у квадраті 7209 на неї істинний (географічний)азимут А_іст.=317°00¢, відстань l=1260 м (таблиця 3.9).

Таблиця 3.9

№	Точка А	На точку В	Точка	Точка А	На точку В	Точка В,
		Аіст.	l, м	В, кв.		Аыст.	l, м	кв
1.	157,6 (7209)	317°00¢			143,0 (6613)	224°24¢
2.	160,6 (6611)	165°00¢			150,2 (6711)	127°48¢
3.	147,0 (6612)	110°06¢			159, (6411)	289°24¢
4.	198,4 (7009)	98°24¢			171,3 (6713)	299°06¢
5.	186,1 (6608)	115°30¢			197,1 (6508)	96°00¢
6.	152,7 (6613)	232°24¢			212,8 (6812)	209°06¢
7.	194,2 (6810)	89°00¢			152,7 (6613)	211°18¢
8.	160,6 (6611)	217°48¢			117,0 (7308)	279°24¢
9.	108,1 (6814)	277°24¢			171,8 (6610)	66°24¢
10.	160,6 (6611)	169°48¢			127,7 (6709)	125°18¢
11.	166,2 (6711)	111°30¢			156,9 (6511)	310°48¢
12.	193,6 (7111)	60°54¢			171,3 (6713)	225°06¢
13.	198,4 (7009)	245°06¢			166,2 (6711)	261°48¢
14.	160,6 (6611)	165°00¢			157,6 (7209)	317°00¢
15.	194,9 (7110)	321°42¢			153,0 (6412)	61°54¢

 

Практичне заняття № 4

Тема. Визначення абсолютних і відносних висот точок (2 год)

Мета: отримати навики визначення абсолютної і відносної висот точок.

Питання для обговорення

1. Абсолютна і відносна висоти, їх сутність.

2. Обчислення абсолютної висоти точки на топографічній карті.

Практичні завдання

Завдання I. Визначити абсолютну висоту двох точок, зазначених у одному із варіантів таблиці 4.1 і обчислити перевищення між ними.

Методичні вказівки. Позначки точок на карті визначають за позначками горизонталей, між якими знаходиться точка А. При визначенні позначок можуть мати місце такі випадки:

а) точка розташована на горизонталі, тоді позначка Н дорівнює позначці горизонталі;

б) точка розмішена довільно між двома горизонталями (рис. 1).

В цьому випадку для визначення висоти точки В необхідно виміряти величину перерізу рельєфу місцевості АС (рис. 1) між найближчими до неї горизонталями і відстань ВС від точки до горизонталі, яка має менше значення абсолютної висоти.

Рис. 1. Обчислення абсолютної висоти точки

Потім, знаючи висоту перерізу рельєфу h на карті, необхідно обчислити різницю висот Δ h даної точки і горизонталі з меншою абсолютною висотою:

Δ h = h * ВС/ АС

Величину АС (перерізу рельєфу) і відстань ВС виміряти за допомогою циркуля-вимірювача і поперечного масштабу з точністю до 0,1 мм.

Отриману величину Δ h прибавте до значення горизонталі з меншою абсолютною висотою. Аналогічно вираховується і абсолютна висота другої точки. Перевищення між першою і другою точками вираховується за формулою h_1-2 = Н₂ – Н₁. При цьому обов’язково потрібно вказувати знак перевищення (плюс або мінус).

Якщо точка знаходиться всередині фігури, утвореної замкнутою горизонталлю, і всередині цієї фігури немає точки з відомою відміткою, то

умовно приймають відмітку точки в середині фігури, яка відповідає відмітці замкнутої горизонталі плюс половина висоти перерізу рельєфу коли замкнута горизонталь визначає пагорб, а у випадку, коли замкнута горизонталь визначає котловину — мінус поло­вина висоти перерізу рельєфу.

Таблиця 4.1

Варі-анти	Точки, для визначення абсолютної і відносної висот.
	1 – борошномельне підприємство в кв. 6414, 2 – окреме хвойне дерево в кв. 6513.
	1 – точка перетину ліній сітки: 66 і 10; 2 - окремий кущ у кв. 6408.
	1 - окреме листвене дерево в кв. 6812, 2 - центр кургана в кв. 6814.
	1 - точка перетину ліній сітки: 66 і 09, 2 - будинок лісника в кв. 6611.
	1 - будинок лісника в кв. 7113, 2 - точка перетину ліній сітки: 71 і 14.
	1 - точка перетину ліній сітки: 72 і 12, 2 - окремо розміщений двір у кв. 7311.
	1 - точка злиття польової дороги з грунтовою дорогою на півн.-схід від м.Дубровина в кв. 6910, 2 - точка перетину просіки (кв. 6511) з верт. лінією сітки 12.
	1 - цегляний завод у кв. 6613, 2 - точка перетину ліній сітки: 66 і 08.
	1 - точка перетину ліній сітки: 70 і 11, 2 - точка перетину ліній сітки: 68 і 14.
	1 - точка перетину грунт, дороги м.Снов - радг. Беличи з вертик. лінією сітки 13, 2 – півд.-схід. точка озера в кв. 7110.
II	1 - окреме листвене дерево в кв. 6708, 2 – окремий кущ у пвд.-західд частині кв.6808.
	1 - цегляний завод у кв. 7110 на півд..-схід від глин, карєра; 2 – точка перетину ліній сітки 72 і 11.
	1 – окреме листвене дерево в кв. 7307, 2 - точка перетину ліній сітки: 73 і 09.
	1 – окремий кущ у кв; 6803, 2 – окреме листвене дерево в кв.6708.

 

Практичне заняття № 5

Тема. графічний спосіб визначення площі будівельного майданчика (2 год)

 

Мета: навчитися користуючись заданим масштабом визначати площу будівельного майданчика на топографічній карті і топографічному плані.

 

Необхідні матеріали: топографічна карта, топографічний план, металева лінійка з якісними сантиметровими і міліметровими поділками, олівець, калькулятор.

Практичні завдання

Завдання. Користуючись топографічною картою У - 34-37-В-в /Снов / мас­штаба 1:25000 визначити площу будівельного майданчика заданого викладачем

Методичні вказівки.

На топографічній карті і на топографічному плані задаються межі будівельних майданчиків багатокутної форми. Студент користуючись лінійкою і олівцем ділить багатокутник на прості геометричні фігури (трикутники, квадрати, прямокутні чотирикутники, трапеції) визначає площу (у квадратних сантиметрах) кожної фігури окремо, додає одержані результати і визначає площу багатокутника.

При визначенні площі окремої геометричної фігури студенту пропонуються формули: для трикутника – S = 1/2ah; для квадрата – S = а²; для прямокутного чотирикутника – S = а × в; для трапеції – S = а + в/2 × h.

Для визначення площі будівельного майданчика у гектарах на топографічній карті студентам даються карти масштабів 1: 50000, а для визначення на топографічному плані, даються плани масштабів 1: 3000 і 1: 5000.

У зв’язку з тим, що масштаб величина лінійна, перед студентами ставиться завдання, як від лінійної величини перейти до простійної, тобто як визначити яка площа у даному масштабі відповідає 1см² на карті або плані.

Для цього визначення необхідно масштаб карти або плану піднести до квадрата, а щоб знати скільки це буде у гектарах, треба одержане значення поділити на 10000. 1га = 10000м². 250 ´ 250 = 62500м²: 10000 = 6,25га. На карті масштабу 1: 25000 одному сантиметру квадратному відповідає на місцевості 6,25га, а на плані масштабу 1: 5000. 1см² = 0,25га.

Робота закінчується перевіркою: студент повідомляє викладачу: масштаб карти або плану; площу (у см²) на карті або плані; площу будівельного майданчика на місцевості.

Практичне заняття № 6

Тема. ПОБУДОВА ПРОФІЛЮ ЗА ЗАДАНИМ НА КАРТІ НАПРЯМКОМ (2 год)

Мета: отримати навички графічного відображення рельєфу за заданим напрямком.

Питання для обговорення

1. Профіль, їх призначення.

2. Як горизонталями відображається форма схилу в профілі?

3. Вертикальний і горизонтальний масштаб профілю, його вибір.

Практичні завдання

 

Завдання. Користуючись топографічною картою У - 34-37-В-в (Снов)масштаба 1:25000 побудувати профіль рельєфа по лінії, вказаній в одному із варіантів таблиці 19.

Методичні вказівки. Виконання завдання слід здійснити в такій послідовності:

1. Провести на карті лінію, яка з’єднує точки А та В (рис.2), та підписати позначки горизонталей, які пересікаються цією лінією (100, 105,... 95). Ця лінія називається профільною.

 

Рис.2. Побудова профілю

 

2. Прикласти до профільної лінії міліметровий папір, перенес­ти на її край точки перерізу горизонталей ( А, І, 2,... В) про­фільною лінією та підписати їх позначки (100, 105,... 95).

3. Паралельно п