Гра - як засіб математичного розвитку

В.А. Сухомлинський писав: «У грі розкривається перед дітьми світ, розкриваються здібності особистості. Без гри немає не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – це величезна світле вікно, крізь який в духовний світ дитини вливається живлюще потік уявлень, понять про світ. Гра – це іскра, запалююча вогник допитливості і допитливості».[>4.с.3]

При формуванні елементарних математичних уявлень гра виступає, як засіб навчання дітей і може бути зарахована до практичним методам.

Широко використовуються різноманітні дидактичні гри. Завдяки навчальною завданню,облеченной в ігрову форму (ігровий задум), ігровим діям і правил дитина ненавмисно засвоює певну «порцію» пізнавального змісту.

Усі види дидактичних ігор (предметні,настольно-печатние, словесні та інших.) є ефективним засобом і методом формування елементарних математичних уявлень в дітей віком переважають у всіх вікових групах.Предметние і словесні гри проводяться під час занять з математики й поза ними,настольно-печатние, зазвичай, у вільний від занять час. Усі виконують основні функції навчання - освітню, виховну і розвиваючу. [23,с.117]

Усі дидактичні гри з формуванню елементарних математичних уявлень розділені сталася на кілька груп:

>1.Игри з цифрами і числами;

>2.Игри подорож у часі;

>3.Игри на орієнтування у просторі;

>4.Игри з геометричними постатями;

>5.Игри на логічне мислення.

Знання як способів діянь П.Лазаренка та відповідних уявлень дитина отримує спочатку поза процесом, в іграх лише складаються сприятливі умови їхнього уточнення, закріплення, систематизації. Структура більшості дидактичних ігор Демшевського не дозволяє повідомити дітям нові знання, але це значить що у принципі таке неможливо. [23,с.118]

Нині розроблено систему про навчальних ігор. На відміну від вказують формувати в дітей віком принципово нові знання, які можна отримати безпосередньо з довколишнього дійсності, бо їх змістом є абстрактні поняття математики. Основне їх метою є підготування мислення дошкільника до сприйняття фундаментальних математичних понять: «безліч та проведення операції над множинами», «функція», «алгоритм» тощо. буд. У ці ігри використовується специфічний дидактичний матеріал, підібраний по певним ознаками.Моделируя математичні поняття, вона дозволяє виконувати логічні операції: розбивка безлічі на класи, пошук об'єктів по необхідним і достатнім критеріям тощо. буд. Ігри, зміст яких орієнтоване формування математичних понять, сприяють абстрагуванню в мисленнєвої діяльності, вчать оперуватиобобщенними уявленнями, формують логічні структури мислення.

Дидактичні гри виконують навчальну функцію успішніше, якщо їх застосовують у системі, яка передбачає варіативність, поступове ускладнення і за вмістом, і за структурою, зв'язку з іншими методами і формами роботи з формуванню елементарних математичних уявлень.

При доборі дидактичних ігор для занять, індивідуальної роботи з дітьми вихователь звертається до різноманітних джерелам, використовує народні і авторські гри, з предметами і них.

Дидактичні гри можна застосовувати як один з методів проведення занять, індивідуальної роботи, бути формою організації самостійної пізнавальної діяльності дітей.

Гра як засіб навчання дітей і формування елементарних математичних уявлень припускає використання окремих елементів різних видів ігор (сюжетно-рольовою, гри-драматизації, рухомий тощо. буд.), ігрових прийомів (>сюрпризний момент, змагання, пошук і освоєння т. буд.), органічне поєднання ігрового і дидактичного запрацювала вигляді керівної, навчальною ролі дорослого і зростаючій пізнавальної активності і самостійностіребенка.[23,с.119]

Забезпечити всебічну математичну підготовку дітей все-таки вдається при вмілому поєднанні ігрових методів і методів прямого навчання. Хоча зрозуміло, що гра захоплює дітей, не перевантажує їх розумово робота як фізично.Постепенний перехід від інтересу дітей до гри до інтересу до вченню цілком природний. [25,с.102]

Розглянемо докладніше, як і роль однієї з найбільш привабливих форм діяльності дошкільнят - гри акторів-професіоналів у використаннісчетно-измерительних умінь і навиків.

У дитсадках накопичено досвід застосування дидактичних ігор для уточнення і закріплення уявлень дітей про послідовності чисел, про відносини з-поміж них, складу кожного числа тощо. буд. Якщо навчання відбувалося початкам математики педагоги широко використовують гри, у яких в дітей віком є формування нового математичні знання, вміння і навички (наприклад, ігри, типу «лото», «доміно» та інших.).Дошкольники роблять велика кількість дій, навчаються реалізовувати в різних умовах, різними об'єктах, цим підвищується міцність і усвідомленість засвоєння знань. [16,с.6]

Однак у процесі розумових вправ, такі чітко виступають на існуючих іграх, діти мають можливість відпрацьовувати і закріплювати лише окремі лічильні операції (кількісний чи порядковий рахунок, складання числа з одиниць та інших.), не пов'язуючи їх одне з одним. Тому дошкільнята найчастіше розуміють взаємозалежності виконуваних дій, їхній ролі як способу пізнання кількісної боку дійсності. [16,с.7]

Іноді значення дидактичних ігор принижується і зажадав від те, що багато вихователі погано володіє методикою їх проведення, унаслідок чого активність граючихзатормаживается (наприклад, одна дитина діє, інші ж чекають своєї черги) чи дидактичні гри часом перетворюються на заняття, де вихователь виступає у ролі керівника, який диктує, що потрібно було робити, а чи не як з партнером по грі,- внаслідок обмежується і самостійність дітей. Наявність у дидактичній грі двох елементів (пізнавального і ігрового) призводить до того, перший часто придушує другий - це збіднює гри, знижує інтерес дітей до них, і МОЗ самостійно у ці ігри вже майже не грають.

Поруч із дидактичними у дитячих садках існують захоплюючі гри «в когось» чи «на що-небудь»: в будівельників, космонавтів, моряків, хліборобів; до лікарні, магазин, школу, коли завод і т. буд. Цимсюжетно-ролевим, творчим ігор властива вільна, активна, з власної ініціативи дитинипредпринимаемая діяльність, насичена позитивними емоціями. У сюжетно-рольовою грі знання дітей як уточнюються і розширюються, а й у силу їх кількаразового,практически-действенного відтворення перетворюються, якісно змінюються, набувають свідомий і узагальнений характер. Тому багато хто психологи і педагоги характеризують гру як форму практичного пізнання навколишньої дійсності, як засіб переходу від незнання до знання. Відбиваючи в іграх діяльність дорослих, у якій дитина практично ще може брати участі, він справді відтворює найбільш йому цікаві,запечатлевающиеся трудові процеси дорослих. Гра, з визначення психолога А. У. Запорожця, дає можливість відтворити в активноїнаглядно-действенной формі незмірно ширші сфери дійсності, далеко котрі виступають поза межі особистої практики дитини.

У грі дошкільник з допомогою своїх рухів і із іграшками активно відтворює працю й побут оточуючих дорослих, події їхнього життя, відносини з-поміж них тощо. буд. Тим самим було складаються необхідні умови усвідомлення дитиною цих областей дійсності, а водночас та розвитку відповідних здібностей.

Чи може кількісна сторона дійсності стати змістом сюжетно-рольовою гри? На погляд відповідь проста: так, може. Справді, дошкільнята в сюжеті і змістовності ігор, соціальній та ігрових діях відбивають знайому їм область дійсності: побут сім'ї, дитсадка, події життя, різні види тру так дорослих. У цих іграх іноді створюються ситуації, у яких, виконуючи узяту він роль, вона може виробляти різноманітні лічильні і вимірювальні дії. Наприклад, у грі «Магазин» він перераховує предмети, записує свої підрахунки, вимірює тканину, стрічки, мотузочки та інших.; у грі «Транспорт» встановлює маршрути і рейси поїздів, літаків, автобусів тощо.д.[16,с.8]

Але, як свідчать спостереження, такі дії діти беруть у гри дуже рідко, від нагоди випадку, виконують їх неточно. Чому?

Щоб дошкільник міг розгорнути сюжет гри, змоделювати той чи інший діяльність дорослих, він має зрозуміти вона має сенс, мотиви, завдання й норми відносин, що існують між людьми. Самостійно зробити це не може. Лише підготовлене вихователем ознайомлення з доступними дітям дошкільного віку видами праці розкриває їм сенс трудових взаємовідносин дорослих, значення виконуваних ними дій. І на цій основі виникає гра, й немовля, реалізуючи узяту роль, починає глибше вникати у сенс, розуміти мотиви і завдання діяльності людей, і навіть значення своєї ролі й своїх дій.

Що ж до кількісних відносин, то самостійно, безпосередньо сприйняти дії дорослого із кількістю, рахунком, виміром дошкільник теж може. Область кількісних взаємин, як б випадає з поля його зору. Він власному досвіді звичайно стикається з необхідністю практичного використання тих відносин, і відтак вони не позначаються на його іграх. Виділити у діяльності дорослих кількісні стосунки держави й методи їхнього визначення вона може лише за допомогою вихователя.

Рахунок і вимір - дії взаємозалежні, їх необхідно виконувати не приблизно, а точно, правильно й у певної послідовності. Тож у грі, де використовуються державний кошт або вимір, вихователь повинен брати таку роль, яка б йому контролювати правильність і точність виконання кожною дитиною математичних дій. Проте за авторитарному керівництві педагога виникає небезпека порушення самостійного характеру дитячої гри. Отже, щоб зберегти саму природу гри й той час успішно навчати хлопців основам математики, а,саме операціям рахунки і професійним діям з заходами, необхідні гри особливий. Вони повинні бути, організовані таким чином, щоб: по-перше, як способу виконання ігрових дій виникала об'єктивній необхідності у практичному застосуванні рахунки й вимірювання; по-друге, зміст ігри та зовсім практичні дії було б цікавими надавали змога прояви самостійності ініціативи дітей.

Інакше висловлюючись, у такому грі може бути розгорнутий сюжет, до складу якого різноманітні ролі, і обов'язково з математичним змістом, але були певні ігрові завдання має вирішуватися безпосередньо з урахуванням засвоєних під час занять математичних знань і пропонуватися дитині як ігрових правил. Йдетьсясюжетно-дидактических іграх, у яких діти, бавлячись у професії, осягають сенс праці та відтворюють діяльність дорослих, і навіть одночасно навчаються точному виконання правив і математичних дій в побутової обстановці.

Отже, ми з'ясували, що у дошкільному віці закладаються самі основи знань, необхідних дитині у шкільництві. Математика є складну науку, яка може викликати певні труднощі під час шкільного навчання. До того ж таки зовсім в усіх діти мають схильності й володіють математичним складом розуму, тому під час до школі важливо познайомити дитину поруч із основами рахунки.

І батьки, і педагоги знають, що математика - це потужний чинник інтелектуального розвитку, формування її пізнавальних і творчі здібності. Найголовніше - це прищепити дитині інтерес пізнання. І тому заняття мають вперше іде у захоплюючій ігровий формі.

Завдяки ігор вдається акцентувати увагу і притягти інтерес у самих незібраних дітей дошкільного віку. На початку їх захоплюють лише ігрові дії, та був і те, чого навчить та чи інша гра. Поступово в дітей пробуджується інтерес і до самого предмета навчання.