Цей зачарований меч.

Ще одна новинка шанованого нами видавництва "Такі справи", здійснена спільно з видавництвом "Веселка". Це вже 12-те видання книжки, яка стала сенсацією в 1972 р., зазнала гонінь з боку "офіційної науки", і була заборонена КГБ. Автор її, нині Достойник Ордену Святослава Хороброго, Лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка та Всеукраїнської літературної премії ім. М. Старицького, Іван Іванович Білик розповідає: "Коли вийшла Постанова ЦК Компартії України про заборону книги, її кинулися збирати по всіх книгарнях, усіх бібліотеках… То з 65000 накладу, яким вийшов "Меч Арея", вдалося зібрати лише 5 тисяч! Решта книжок (60 тисяч) розійшлися між люди" (Сварог, 13–14). Письменник сміливо заглядає в V ст., де живе його герой Богдан Гатило, якого в історії знають як могутнього царя Аттілу, а серед войовничого племені гуннів знаходить наших слов'янських Пращурів. Така творча фантазія підкріплена цілим рядом наукових та археологічних фактів, суть яких Іван Білик переконливо виклав у післямові до твору під заголовком "Аксіоми недоведених традицій". Тут письменник спирається не тільки на наукові джерела двох останніх століть, дослідження П. Шафарика, А. Вельтмана, Ю. Венелина, Л. Нідерле, В. Петрова, О. Знойка, Б. Рибакова, але й праці давніх авторів таких, як Дестуніс, Йордан, Лев Диякон, Тацит, Геродот, Прокопій, Птолемей та ін. Весь цей матеріал потребував ретельного вивчення і осмислення. Автор зізнається, що на написання післямови витратив більше часу, ніж на сам роман. Захоплюючий сюжет твору не залишає байдужим навіть найвибагливішого читача. Соковита українська мова, щедро пересипана давно забутими, але такими до щему близькими і зрозумілими словами, дарує шанувальникам рідної старовини вишукану естетичну насолоду. Хочеться вірити, що одвічний пошук чарівного меча, якого не викувати навіть ковалю Людоті, бо його "кував сам Соварог", – нарешті увінчається успіхом. Маємо надію, що в Скіфії-Руси-Україні скоро народиться такий Лицар, який втримає той духовно-бойовий меч і спрямує його туди, куди слід. Лише в цій духовній всеочищаючій Прі з невіглаством, чужорідними релігійними покручами, психологічними засобами інформаційної війни, здобудемо Перемогу над біблійним змієм і вивільнимо свій козацький дух на простори святої землі нашої для творчої дії. Цей твір справді класичний, він буде виховувати ще багато поколінь українців в дусі народної мудрості, пошани до Рідних Богів, любові до рідної землі та рідного Покону.