Петрук Володимир. Велика Скіфія-Оукраїна. – К.: ТОВ Спалах, 2001.

Скільки авторів, починаючи від грека Геродота і включаючи радянського академіка Б. Рибакова, вже писали про Скіфію – державу, що існувала на теренах нашої Української землі! Та далеко не всі пов'язували її з історією наших праукраїнських Пращурів. Ідея неперервності й спадкоємності скіфо-української історії стала головною метою письменника-філософа Володимира Петрука. Саме в умовах незалежності та відродження української держави, як вважає автор, необхідна зміна історичної парадигми з "Історії Руси-України" на "Історію Скіфії-України". Не даремно в назві книги використано літописну форму назви Оукраїна. Автор зібрав значний за обсягом матеріал, причому не тільки з наукових джерел, але й з власних польових досліджень. У цікавій науково-популярній формі викладено роздуми з найважливіших проблем скіфознавства: тут і опис Священного Ексампаю, і розшуки казана царя Аріанта, і славнозвісний Меч Арея, і розповідь про царя Колаксая Красне Сонечко та його братів, і про загнаного в скіфський кут перського царя Дарія і ще багато чого древнього і такого вічно нашого скіфсько-українського. Книгу придбати майже неможливо – надія тільки на бібліотеки.

Презентація фотоальбому "Кам'яна Могила"

10 жовтня в Будинку письменників Національної Спілки письменників України відбулася презентація кольорового фотоальбому Бориса Михайлова "Кам'яна Могила: світова пам'ятка древньої культури в Україні", випущеного видавництвом "Такі справи". Читачам, які цікавляться старожитностями, вже відоме фундаментальне наукове видання російського академіка А.Кифішина "Каменная Могила". Але унікальні петрогліфи (малюнки на камені) і "письмена" Кам'яної Могили в такому барвистому альбомі видані уперше. Голова Київського відділення Спілки письменників Леонід Череватенко привітав гостей і учасників зустрічі, надавши їм залу. Ведуча вечору – етнолог, релігієзнавець, голова Об'єднання Рідновірів України Галина Лозко (Волхвиня Зореслава), сотворила священний зачин: запалювання вогню і древню молитву до Рідних Богів. На презентації виступили багато видатних діячів української культури. Автор – Борис Дмитрович Михайлов, директор Заповідника Кам'яна Могила, який 30 років присвятив вивченню пам'ятнки і видав уже кілька своїх монографій про неї, розказав про роботу над новим альбомом, труднощі, з якими стикалися фотографи при зйомках написів і малюнків у темних печерах та гротах. Він висловив надію, що Уряд України потурбується про гідне збереження і утримання історичного заповідника. Академік Юрій Шилов привітав автора з новим виданням. Його виступ переріс у невелику лекцію не тільки про давньоарійську цивілізацію, що виникла на території нинішньої України, але й про більш ранній період, пов'язаний з протошумерами; провів паралелі між епосом древніх народів і малюнками Кам'яної Могили. Народний депутат Верховної Ради України Іван Заєць, що очолює фонд Трипільської культури, розказав про свій візит на Кам'яну Могилу, де він відчув могутню енергетику цього святого місця, можливо найдавнішого жертовного каменя, що зберігся. Депутат подякував автору і видавцям за цінну книгу і побажав успіхів у благоустрою заповідника. Виступили також видавці фотоальбому – достойник Ордену Святослава Хороброго, генеральний директор видавництва "Такі справи" Сергій Данилов і представник литовського відділення цього підприємства Людмила Жильцова, які ділилися враженнями від поїздки на Кам'яну Могилу. На їхню думку, любов до рідної землі ми отримуємо від спілкування з її святинями. Галина Лозко висловила стурбованість засиллям християнської церковщини, помітивши, що її фанатики і нині, не гірше, ніж за середньовіччя, псують древні язичницькі пам'ятки і священні гаї: на дерева біля цілющих джерел прибивають дешеві репродукції юдейських "святих", ставлять розп'яття, на язичницьких символах вирізають християнські хрести. Наприклад, джерела в Феофанії, на Бакоті, навіть і на Кам'яній Могилі вже поставили величезний дерев'яний хрест. Волхвиня звернула увагу на правові аспекти проблеми, оскільки для рідновірів сама природа священна, а християнам не вистачає десятків тисяч церков. Виступив також язичницький художник Віктор Крижанівський, який полум'яно вітав свою колегу художницю-дизайнера фотоальбому Людмилу Кузнєцову за прекрасну роботу і побажав їй подальших творчих успіхів. Письменник Сергій Плачинда торкнувся досліджень етногенезу українців і еволюції арійської писемності, пригадав добрим словом попередні видання підприємства "Такі справи", в тому числі "Індоєвропа" і "Велесова Книга" в перекладі Галини Лозко. Привітав автора і видавців старійший достойник Ордену Святослава Хороброго, лауреат Шевченківської премії, письменник Іван Білик. На початку листопада він буде презентувати свою, заборонену в 70-х роках книгу "Меч Арея", перевидану "Такими справами" спільно з видавництвом "Веселка". Поет Володимир Осипчук, перефразувавши назву "Такі справи" в "Такі Праві", зробив "відкриття", що Боги Прави завжди з нами, правими радикалами. А співочий гурт "Золотослов" під керівництвом Анатолія Богорода привітав Бориса Михайлова і видавців книги українськими піснями. Підспівували всі: і народний депутат Іван Заєць, і старійший письменник Сергій Плачинда, і молоді рідновіри. Представник Всеукраїнської політичної партії "Українська Національна Асамблея" (УНА) зачитав і вручив Борису Михайлову адресу-привітання. Була безліч запитань із залу: до автора, до видавців, до голови ОРУ. Під час вечора всі бажаючі могли придбати презентаційний альбом. Автор роздавав автографи. Вечір переріс в дружнє спілкування рідновірів і їхніх симпатиків, жоден християнин не насмілився порушити лад і мирну атмосферу свята. Волхвиня Зореслава побажала всім присутнім ходити до Священних місць тільки з Рідними Богами! Адреса видавництва "Такі справи": 03067, Київ, вул. Виборзька, 84. Тел.: 456–9020; 456–6155; 456–2420.

Петрук Володимир. Велика Скіфія-Оукраїна. – К.: ТОВ Спалах, 2001. – 432 с., іл