Український літопис вбрання

Унікальна багатоілюстрована книга-альбом відомої української художниці Зінаїди Васіної, що охоплює період понад 10 тисяч років, стала чудовим подарунком для всієї світової культури. Особливо цінною вона виявилась для українських рідновірів, які прагнуть заглибитись у світогляд і мистецькі уподобання наших Пращурів, зрозуміти образне освоєння ними навколишнього світу, влаштування побуту, пізнання Божественних проявів у їхній обрядовій практиці. Дійсно, в альбомі знайдемо не тільки різноманітне вбрання людей різних часів і станів, які проживали на теренах нашої Батьківщини, але й опис обрядових особливостей славлення Богів згідно річного календаря, їх космогонічні уявлення: трипільські жриці під час моління та весняний обряд напування Землі, чоловічі ініціації, давньоруський обряд Русалій та ін. Рідновірам з перших сторінок гріють душу відомі з Велесової Книги слова: “Поучившись старого, зануримо душі наші в нього, бо то є наше”. Дійсно саме ці слова, які художниця винесла як епіграф до книги, стали її вірним дороговказом у далеких тисячоліттях. Зінаїда Васіна опрацювала багатющий археологічний матеріал, сотні книжок та архівних джерел. Вражає творча сміливість авторки, її реконструкції переконливі, вона не боїться подавати поруч з малюнком одягу археологічне зображення, бо кожна її робота науково виважена. Перед нами постають зразки одягу часів пізнього палеоліту, неоліту, енеоліту, епохи бронзи і кіммерійського часу, що охоплює період від 11 тисяч років до н.ч. до ХІІІ ст. н.ч. Найпотужнішу частину складає одяг часів Трипілля, Скіфії та Київської Русі. Приємною особливістю книги-альбому є широка галерея слов’яно-арійських антропологічних типів. Деякі обличчя нагадують нам такі знайомі й рідні українські риси чоловіків, жінок і дітей. Малюнки динамічні, іноді художниця малює цілий обряд чи побутову сценку (виготовлення посуду, прядіння, такання, збирання врожаю), щедро зображаючи всі деталі одягу, орнаменти вишивок, головні убори та прикраси. Поруч із людьми бачимо й предмети побуту, меблі, глеки, або озброєння давніх воїнів. Майстриня також робить реконструкцію крою одягу, головних уборів та зачісок, що дає змогу нашим творчим жінкам виготовити обрядовий одяг за давніми зразками. Докладно промальовані орнаменти допоможуть вишивальницям відродити давні язичницькі взірці і проникнути в сакральний смисл їхньої символіки. Золотою ниткою через всю книгу проходить образ Великої Прабогині, яка щедро благословила не тільки правічну культуру нашої землі, але й саму авторку і її книгу. Придбати книгу можна в книгарнях України. Докладніша інформація у видавництві “Мистецтво”: 01034, Київ–34, Золотоворітська, 11. Тел.224–91–01; 235–53–92.

Борис Михайлов. Кам’яна Могила –
світова пам’ятка стародавньої культури в Україні. –
К.: Такі справи, 2003.

Видавництво "Такі справи" цього року порадувало своїх прихильників ще одним унікальним виданням – фотоальбомом найдавніших письмен на території України, які знайдені на Кам'яній могилі поблизу Мелітополя. Автор-упорядник відомий історик-археолог, учень В. М. Даниленка, Борис Дмитрович Михайлов понад 30 років свого життя віддав вивченню і збереженню цієї віковічної пам'ятки. Цей степ пам'ятає мисливців кам'яного віку, кіммерійських, скіфських, сарматських вершників, легендарних амазонок, гуннів, дружинників Володимира Мономаха, що билися з половцями на р. Сутіні (нині р. Молочна) 4 квітня 1103 р., численні козацькі походи. Хронологія наскельних зображень Кам'яної могили охоплює період з ХХІІ тис. до н. ч. – ХІІ ст. н. ч. У фотоальбомі читачі знайдуть рідкісні кольорові світлини петрогліфів Кам'яної могили, карти (наприклад, Сарматського моря, Карта Птолемея, Мелітопольського повіту 1793 р.) Книга розповідає про визначних дослідників Кам'яної могили, знайомить з численими документами та науковими виданнями про цю пам'ятку. Борису Михайлову належить відкриття 15 нових гротів і печер з письменами. У печерах "Чаклуна" і "Кози" на стелях розташовані зображення мамутів, носорогів, печерного лева, птахів, змій. У піску знаходили чуринги – старовинні священні предмети. Деякі малюнки передають цілі ритуальні картини (наприклад, обряд з мамутеням, еротичні сцени культу родючості) та ін. У книзі також представлені фото ритуально-обрядових місць, кам'яні стели-менгіри, численні давні малюнки "божественної стопи", про значення яких автор прочитав у гімнах Рігведи: "на цей вищий слід Вішну завжди дивляться ті, хто жертву приносять, як на око, що протягнене в небі". Ціла галерея диких коней скачуть на "Кінських плитах", що викликає аналогії з піснями Рігведи: "золотисті коні постійно приносять хто сяйво світла, хто тьму". Міфологеми давніх вірувань виявляються напрочуд близькими і зрозумілими знавцям Рідного пантеону новіших часів – білий кінь Світовида (день) і чорний кінь Чорнобога (ніч). Поява християн у цих краях також лишила свої сліди. Ось як пише про це автор: "Християни руйнували унікальні рисунки язичників, а потім верху наносили символи християнства.

Тут є зображення хрестів і монограм Ісуса Христа". Вражають давні письмена, попередники "латиниці" та "кирилиці". В книзі подано їх порівняльні абетки. Авторські анотації до фотографій та роздуми про значення давніх послань подані двома мовами: українською і російською, в кінці книги резюме – англійською. Художній дизайн книги виконала художниця Людмила Кузнєцова, видавець альбому Сергій Данилов. Сподіваємось, що цей фотоальбом поповнить книжкові полиці рідновірів і розкриє таємниці, залишені на нашій землі далекими Пращурами. Тел.: 8–06192–370–37.