За показниками ЧСС на уроці фізичного виховання можна визначити:
1. Стан дитини перед уроком. Нормальна ЧСС в стані спокою знаходиться в межах 70 уд·хв-1. Проте у дітей ЧСС дещо підвищена, що пов’язано з підвищенням обміну речовин в організмі, оскільки дитячий організм росте і розвивається. Якщо ЧСС більше норми або менше, то необхідно визначити причини. У випадку коли дитина тренована, то брадикардія є нормальним явищем і дитину можна допускати до уроку. Також допустимою величиною ЧСС перед уроком є 100 уд·хв-1, але у тому випадку, коли вона спричинена не якимось захворюванням або підвищенням температури тіла (підвищення температури тіла на 10, підвищує ЧСС на 10 уд.). Допустимими причинами тахікардії можуть бути: фізичне навантаження на перерві перед уроком; емоційна збудливість, втома від попереднього уроку.
2. Стан серцево-судинної системи: аритмію, еластичність судин, орієнтовну величину ударного об’єму та систолічного тиску.
3. Характер інтенсивності фізичного навантаження (силу впливу).
1) Максимально допустимий пульс – це величина, при якому серце досягає своєї максимальної частоти скорочень. ЧССмакс залежить від віку людини і визначається за формулою: ЧССмакс = 220 – вік (для молодих людей) і ЧССмакс = 180 – вік (для дорослих).
2) Піковий пульс – це максимальна величина ЧСС на уроці фізкультури. Для юнаків – 180 уд·хв-1, у дітей – 200 уд·хв-1 (чим молодша дитина, тим вищий піковий пульс).
3) Середній пульс – це середня арифметична величина ЧСС на уроці фізкультури. Середній пульс визначається на тих уроках, коли застосовуються вправи нециклічного характеру (визначення фізіологічної кривої). Наприклад, для оцінки інтенсивності ігрової діяльності, боротьби, боксу. Проте за даними середнього пульсу не можна характеризувати інтенсивність силових навантажень (штанга), швидкісно-силових (метання, стрибки), складнокоординаційних (художня і спортивна гімнастика, фігурне катання). Інтенсивність цих вправ оцінюється за обсягом навантаження.
4) Пороговий пульс – це той пульс, при якому фізичні навантаження не мають розвиваючого характеру, не ставлять підвищених вимог до організму. При інтенсивності навантаження на рівні порогового пульсу лише починаються адаптаційні перебудови в організмі. В 20 років пороговий пульс становить 130 уд·хв-1, з віком зменшується до 90-120 уд·хв-1, у дітей – 150 уд·хв-1. Пороговий пульс можна визначити й іншим шляхом: до ЧСС в спокої (ЧССсп) додати 50% від максимально можливого зростання пульсу (ЧССрр). Наприклад, ЧССсп становить 70 уд·хв-1; ЧССмакс – 170 уд·хв-1. Отже, ЧССрр становить 100 уд·хв-1. Звідси інтенсивність навантаження, при якому виникають адаптаційні перебудови в організмі, становить: 70 + 50 (50% максимального збільшення ЧСС) = 120 уд·хв-1.
4. Інтенсивність навантаження за М.Я.Набатниковою (для дітей показники ЧСС на 20 уд. більші):
Таблиця 2.
| Зони інтенсивності | Інтенсивність навантаження | Показник ЧСС уд·хв-1, юнаки | Показник ЧСС уд·хв-1, дівчата |
| Низька | до 130 | До 135 | |
| середня | 131 – 155 | 136 – 160 | |
| велика | 156 – 175 | 161 – 180 | |
| висока | 176 і вище | 181 і вище | |
| максимальна | ЧССМакс | ЧССмакс |
За даною класифікацією можна визначити лише інтенсивність навантажень, які тривають більше 3 хв, оскільки в силу інерції серцево-судинної системи ЧСС виходить на рівень навантаження лише на 3 хв (період впрацьовування).
5. Режим енергозабезпечення: до 170 уд/хв – аеробна; від 170 до 190 уд·хв-1– змішаний, з перевагою аеробного; вище 190 уд/хв – змішаний, з перевагою анаеробного.
Біг помірної інтенсивності (в аеробному режимі енергозабезпечення) поділяється на три зони:
1 зона – відновлення. ЧСС під час бігу зростає до 130 уд/хв. Робота в такому режимі покращує капіляризацію стопи, гомілки та стегна, але майже немає тренуючого впливу на серце. Споживання О2 в цій зоні бігу становить менше 50% від МСК.
2 зона – підтримуюча. ЧСС становить 130-150 уд·хв-1. Тренування в цій зоні стимулює біохімічні, морфологічні і функціональні зміни в організмі. Споживання кисню в цій зоні становить 50-60% від МСК.
3 зона – розвиваюча. ЧСС становить 150-170 уд·хв-1. При цьому режимі роботи в організмі відбуваються виражені біохімічні, морфологічні та функціональні зміни. Споживання кисню в цій зоні бігу становить 60-80% від МСК.
Межі ЧСС для кожної з вищезазначеної зон орієнтовні і залежать перш за все від віку. Чим старша людина, тим максимальна ЧСС для кожної зони зменшується.
6. Витрати енергії (орієнтовно). Для цього потрібно знати тривалість фізичного навантаження і ЧСС при цьому навантаженні. Наприклад, під час бігу протягом 30 хв ЧСС становила 140 уд·хв-1, а при виконанні гімнастичних вправ протягом 8 хв – 100 уд·хв-1. Загальні витрати енергії становили 1428кДж, оскільки на біг було витрачено 1260 кДж (42 кДж/хв × 30 хв = 1260 кДж), а на виконання гімнастичних вправ - 168 кДж (21 кДж × 8 хв = 168 кДж).
Таблиця 3.
Витрати енергії під час фізичного навантаження
в залежності від ЧСС (за L.Brouha, 1960).
| ЧСС, уд·хв-1 | Витрати енергії, кДж/хв (ккал хв-1.) |
| 10,5 (2,5) | |
| 81-100 | 10,5-21,0 (2,5-5,0) |
| 101-120 | 21,0-31,5 (5,0-7,5) |
| 121-140 | 31,5-42,0 (7,5-10,0) |
| 141-160 | 42,0-52,5 (10,0-12,5) |
| 161-180 | 52,5-63,0 (12,5-15,0) |
7. Спрямованість навантаження. Для розвитку фізичних якостей: швидкості – ЧССмакс; сили – 130-150 уд·хв-1; витривалості – 130-150 уд·хв-1 (загальна).
8. ПАНО – це перехід організму з аеробного ресинтезу АТФ на анаеробний. Орієнтовно ПАНО можна визначити за формулою: ПАНО=170-вік в роках. Другий спосіб: дати дітям бігти із закритим ротом, момент коли дитина починає дихати через рот (відкриває рот) і буде ПАНО.
9. МСК (методику непрямого визначення пригадай за 2 курс).
10. Фаза суперкомпенсації (див.лаб.роботу №6).
Вищенаведені класифікації критеріїв інтенсивності фізичних навантажень стосуються лише циклічних вправ. Щодо нециклічних вправ, то критерієм їх інтенсивності є обсяг навантаження.
