Обдарованими або талановитими дітьми, згідно з визначенням у доповіді комітету освіти Конгресу США (1972), є ідентифіковані кваліфікованими спеціалістами діти, які мають видатні здібності до високого рівня виконання діяльності й потребують для реалізації свого потенціалу диференційованих навчальних програм і (чи) служб, що виходять за межі звичайної регулярної шкільної освіти. Ці діти включають тих, хто демонструє досягнення і (чи) потенційні здібності в одній чи декількох сферах: загальні інтелектуальні здібності; спеціальні академічні здібності; творче чи продуктивне мислення; лідерські здібності; візуальні та виконавчі види мистецтва; психомоторні здібності [68, с.43].
Обдаровані діти, згідно з більшістю сучасних теорій, відрізняються від ровесників цілим комплексом характеристик пізнавальної й особистісної сфери.
Найбільш загальні особливості обдарованих дітей зумовлюються у них наявністю певного таланту, що безпосередньо спрямований потребою у творчості. Творчість, за визначенням Е.Фромма, - це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити розв’язок у нестандратних ситуаціях; це спрямованість на відкриття нового і здібність до глибого усвідомлення нового досвіду [71, с.140].
Характерними властивостями обдарованих дітей, пов’язаними з їх пізнавальними потребами, вважають високий рівень мислення і швидкий темп навчання з випередженням ровесників на 2-8 років. У таких дітей, як правило, прекрасна пам’ять, хоча вибіркова, оскільки вони запам’ятовують лише ту інформацію, яка їх цікавить. Їм властиве тривале збереження інформації та її відтворення, поєднання з видумкою. Вміння побачити унікальні, незвичайні зв’язки між предметами і явищами забезпечується високим рівнем розвитку інтелектуальних здібностей обдарованої дитини, сформованості творчого продуктивного мислення. Помітними особливостями обдарованих дітей є їх допитливість, спрямованість на досягнення мети, здатність „з головою” зануритися у проблему, винахідливість, широта сприймання, одночасне спостереження за кількома процесами, підвищена концентрація уваги. З-поміж звичайних дітей обдаровані виділяються також великим словниковим запасом, красномовством, легкістю спілкування з ровесниками і дорослими, готовністю до відповідальності, прагненням до лідерства. У них надзвичайно розвинена інтуїція, тонке сприймання навколишнього світу, гостро розвинене почуття гумору, підвищена вразливість, розвинене почуття справедливості, висока вимогливість до себе і оточуючих, високий енергетичний рівень. По відношенню до ровесників вони часто проявляють егоцентризм, нав′язують свою волю, намагаються командувати.
Численні спостереження і наукові дані показують, що зазвичай обдаровані діти легко і швидко навчаються, майже граючись, вони на льоту сприймають нове, часто самостійно чи при мінімальній допомозі дорослих опановують нові сфери знань і умінь, роблять глибокі узагальнення, інтуїтивні здогадки і обґрунтовані висновки. Саме за цими ознаками відрізняють обдарованих дітей від їх звичайних ровесників, на них орієнтуються при створенні програм для навчання і розвитку обдарованих дітей.
Але, як виявляють психологічні дослідження, значні відмінності існують не тільки між обдарованими та їх звичайними ровесниками, але й між дітьми з різними і навіть однаковими видами обдарованості, в тому числі й між дітьми з загальною розумовою обдарованістю [68, с.198]. До найважливіших з них відносять відмінності в здібності досягати успіху в навчанні, яке у великій мірі визначає умови не тільки когнітивного розвитку, але й формування особистісних якостей обдарованих учнів.
Спеціальні дослідження підтверджують, що дуже високий рівень розвитку тієї чи іншої сфери у обдарованих дітей може співіснувати з низьким рівнем розвитку іншої сфери і навіть у межах однієї і тієї ж сфери рівень розвитку різних здібностей може суттєво відрізнятися. Обдаровані діти не завжди є кращими учнями, за певних умов у них можуть виникати труднощі у навчанні, поведінці, міжособистих відносинах.
Американський психолог Л.Сілвермен розробив список ознак обдарованості і часто супутніх їм ознак відсутності (чи слабкості) здібності до навчання, які можуть спостерігатися у всіх вікових групах. Блискуча довготривала пам’ять, яка властива більшості обдарованих дітей і дозволяє їм оволодівати величезною і складною інформацією, може поєднуватися зі слабкістю короткочасної пам’яті, через яку їм часто важко відразу повторити тільки що сказане. Недоліки короткочасної й оперативної пам’яті пов’язані також з тим, що їм потрібен час, щоб осмислити, привести в систему, пов’язати нове з уже наявним досвідом, тоді як механічне запам’ятовування відбувається важко. Обдаровані діти легко опановують комп’ютер, але часто не можуть навчитися писати розбірливо. Невиправно жахливий почерк, а іноді дисграфія для багатьох з них стає суттєвою перешкодою, якщо для продовження навчання чи кар’єри необхідно подавати письмові роботи. Багато обдарованих дітей набагато ліпше справляються зі складною і напруженою роботою, яка забезпечує виклик їх здібностям, а рутинна діяльність, просте запам’ятовування, вправи на повторення виконуються ними важко. Вони екстремально допитливі, задають багато питань, але можуть бути нездатними до заучування нецікавого для них матеріалу. Розвинена мова і багатий словниковий запас можуть проявлятися тільки в усній мові, вони можуть бездоганно дискутувати й усно відповідати, тоді як їх письмові роботи значно можуть відставати від робіт звичайних ровесників. Обдаровані діти часто добре розмірковують, але їх можуть так переповнювати емоції від бажання висловити свої ідеї, що вони втрачають нитку міркувань чи потрібні слова, і їх мова видається сумбурною і непродуманою. Нерідко їм важко сформулювати свої цікаві і творчі ідеї для других через егоцентризм. Часто обдаровані діти, які володіють досконалим математичним мисленням, відчувають суттєві труднощі у виконанні нескладних математичних операцій, з великими зусиллями вони заучують таблицю множення і математичні формули, іноді їм легше виводити самим формули, ніж їх запам’ятовувати. Іноді мудрі не по роках діти можуть бути безнадійно неорганізованими. Володіючи гострою спостережливістю і розвиненою уявою, вони можуть бути вкрай неуважними на уроках. Часто володіючи гострим слухом, вони мають слабку слухову пам’ять і (або) не уміють уважно слухати, а маючи гострий зір, неуважні до деталей. Обдаровані діти часто енергійні, активні, здатні до тривалої й інтенсивної діяльності, але не здатні до виконання завдань, обмежених у часі (тести, контрольні, іспити). Вони мають чудове почуття гумору, кмітливі, уміють маніпулювати людьми, тому часто знаходять розумні способи уникати сфер, у яких несильні. Труднощі в навчанні обдарованих дітей важко виявити, оскільки вони вміють їх добре маскувати. Багато обдарованих дітей, які мають успіхи у природничих науках, геометрії, механіці, техніці, музиці, мистецтві, відчувають значні труднощі в опануванні іноземними мовами і тими предметами, у яких велике значення має слухання і послідовне запам’ятовування.
Діти з високим творчим потенціалом, творчою енергією, часто прагнуть до незалежності, нестандартної поведінки. Вони не підкоряються загальним правилам і авторитетам, часто порушують поведінку на уроці, причиняють неспокій учителям, їх поведінку важко передбачити, їх вважають недисциплінованими, необов’язковими і нездатними чомусь навчитися [68, с.209-210].
