Сучасні зміни політичного й соціально-економічного устрою України зумовили необхідність реформування системи освіти, нове осмислення ролі загальноосвітньої школи, яка виступає важливою клітиною суспільного життя.
Основним соціальним завданням сучасної школи є виховання людини-громадянина, формування громадянськості як інтегруючої ціннісної орієнтації, яка визначає ставлення особистості до рідного народу, регіону проживання, з яким єднає спільна історія, до всієї планети. Перед сучасною школою стоїть завдання одночасного виховання не тільки громадянина країни проживання (України), а й певної регіональної спільності (наприклад, громадянина Європи) та громадянина світу.
Закон України “Про освіту” (1996 р.) визначив пріоритет особистості в процесі виховання та освіти. Гуманістична спрямованість є основною рисою сучасних концепцій соціалізації особистості.
Україна визначила курс на функціонування відкритої школи, в якій переважають тенденції до розширення і закріплення взаємодії із життям, всіма соціальними інститутами: сім’єю, культурно-освітніми закладами, виробництвом, місцевою владою, громадськими організаціями й товариствами.
Діяльність відкритої гуманної школи будується за такими принципами: збагачення дитинства, відсутність будь-якого насилля і тиску на дитину; партнерство; демократичний стиль взаємовідносин; тісні контакти з батьками і соціальним середовищем; взаємодопомога; самоуправління учнів; виховання соціальної відповідальності; широкі можливості у виборі професійних програм з профорієнтації та соціальної адаптації.
Реалізація соціальних функцій школи передбачає вирішення наступних завдань: забезпечення права дитини на освіту, вирішення завдань виконання закону про обов′язковість отримання освіти; виховний процес школи повинен будуватися на такому ж рівні, як навчальний; у центрі роботи школи повинна бути особистість дитини, її інтереси, здібності; розвиток активності дітей, дитячого самоуправління, створення різних дитячих об′єднань, клубів; профорієнтаційна робота.
Школа покликана реалізувати основні положення національної програми “Діти України”, у відповідністю з якою надається педагогічна та соціальна допомога дітям, які потребують соціального захисту.
Поставлені перед школою соціальні завдання не є новими. Проте проблеми дезадаптації особистості в умовах нестабільності соціально-економічної, політичної та духовної сфери зумовили переосмислення акцентів у призначенні школи. Відбувається пошук ефективних форм навчання і виховання, які забезпечують успішну соціалізацію і ресоціалізацію особистості. В цьому напрямі багатим є досвід зарубіжних країн, які виробили різні форми організації соціальної допомоги дітям, підліткам та молоді (“общинна школа”, Вальдорфська школа, “відкрита школа”, “Гайденс”, Школа соціотерапії).
У зв’язку з такими широкомасштабними завданнями Міністерство освіти та науки України видало наказ “Про введення ставок практичних психологів (соціальних педагогів) у дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи освіти” (від 10 серпня 2001 року) і рекомендує тимчасові нормативи чисельності (1 ставка педагога на 900 учнів у міських школах та 400 – в сільських).
