У 1966 році у Великобританії створено національну асоціацію з проблем обдарованих дітей, за сприянням якої у 1970 році було створено Всесвітню раду обдарованих і талановитих дітей. У 1988 році цією радою проведено Європейську конференцію з проблем обдарованості, на якій були присутні представники з понад 50 країн світу, в тому числі й з України. З ініціативи делегатів конференції при Верховній Раді України створено комісію захисту материнства і дитинства і підкомісію, яка займається проблемами обдарованості.
Гармонійна інтеграція обдарованих дітей у суспільство, їх успішна соціалізація – одне з важливих завдань професійної діяльності педагога. Основна спрямованість соціально-педагогічного захисту обдарованих дітей – пом’якшення для них негативних наслідків процесів, які відбуваються у суспільстві, а також створення умов для реалізації їхніх інтересів і життєво необхідних потреб. Соціально-педагогічна діяльність покликана опиратися й орієнтуватися на пріоритет загальнолюдських цінностей, який визначає необхідність інтелектуалізувати педагогічну роботу відповідно до сучасних умов життя. Гуманістичну спрямованість соціально-педагогічної діяльності забезпечує принцип допомоги і самодопомоги, який передбачає підтримку і стимулювання обдарованих дітей на розвиток їх особистісних сил, конструктивної діяльності, використання їх потенційних ресурсів.
Зазначені напрями соціально-педагогічної підтримки обдарованих дітей реалізуються на загальнодержавному і місцевому рівнях. На загальнодержавному рівні виявляється співвідношення між дитячими та всіма іншими проблемами, а на місцевому відбувається практичне здійснення соціально-педагогічної підтримки обдарованих дітей, яка реалізується з урахуванням можливостей регіону, формуванням соціального середовища для збереження фізичного, психічного, інтелектуального, духовного здоров’я дитини.
На загальнодержавному рівні здійснюється державна соціальна дитяча політика; реалізуються спеціальні державно-громадські соціальні дитячі програми; удосконалюється законодавче забезпечення і захисту дітей.
На місцевому рівні може ставитися питання щодо створення соціальних служб психолого-педагогічної підтримки обдарованих дітей. Служба допомоги обдарованим дітям створюється з метою збільшення ступеня самостійності обдарованих дітей, розвиток їх здібностей, здатності до ефективного вирішення різних проблем; створення умов для максимального вияву творчих здібностей дітей, а також для отримання пільг, які передбачені законом; остаточне розв’язання проблем розвитку обдарованої дитини.
В Україні захист і підтримка обдарованої дитини спрямовані на: 1)навчання дитини навичкам психологічної стійкості в психотравмуючих ситуаціях; 2) навчання навичкам психорегуляції; 3) набуття вміннями адаптації у соціально значущому середовищі (сім′ї, школі, групі ровесників) без зниження потреби в реалізації обдарованості; 4) набуття навичок лідерства і спілкування на продуктивному рівні; 5) навчання умінню запобігти небезпеці (наркоманія, алкоголізм); 6) творчий саморозвиток; 7) навчання батьків і педагогів розпізнаванню небезпеки для обдарованої дитини, оволодіння методиками діагностування та розвитку обдарованості [27, с.148].
Зазначені напрями соціально-педагогічного захисту обдарованої дитини є основою її розвитку та формування. Вони потребують конкретизації у відповідних державних законодавчих документах.
