Соціально-педагогічний комплекс

У сучасних умовах доцільне створення соціально-педагогічних центрів – структурно-впорядкованої та розгалуженої мережі організацій, освітньо-виховних закладів, соціально-психологічних спільнот, територіальних груп і об’єднань, служб допомоги сім’ї і дитинству, спрямованої на соціальний захист і реалізацію прав кожного свого члена в творчій самореалізації, успішному фізичному, психічному й соціальному розвитку особистості [6].

Шляхом об’єднання школи з сім’єю, громадськістю, об’єктами культурного і виховного оточення створюється соціально-педагогічний комплекс “Школа - мікрорайон”, який дозволяє використовувати виховний потенціал суспільства шляхом його максимальної педагогізації.

Соціально-педагогічний комплекс передбачає неперервну, педагогічно доцільну організацію навчально-виховного процесу:

а) за участю всіх суб’єктів виховання (педагогів, вихователів спеціальних закладів, батьків, громадських вихователів);

б) у різних сферах мікросередовища особистості (сім’я, клас, школа, виробництво, ділові кола, будинок, клуб, неформальна група тощо);

в) в умовах конкретної соціально-економічної і соціокультурної обстановки;

г) на всіх вікових етапах (дошкільник, молодший школяр, підліток, старшокласник, випускник).

Робота соціально-педагогічного комплексу будується на таких принципах:

- перетворення школи з переважно просвітнього закладу в школу духовної культури, з школи навчання – у школу виховання;

- побудова особистісно зорієнтованої школи, гуманно-особистісного підходу до дитини, партнерських відносин з батьками;

- соціальна рівність дітей в одержанні освіти, відсутність особистісної сегрегації чи селекції;

- педагогізація навколишнього середовища, поєднання виховних зусиль школи і сім’ї, створення єдиної системи виховання дитини в школі, сім’ї та соціумі;

- забезпечення взаємодії та співробітництва дитячого садка, сім’ї та школи [6].

Структура соціально-педагогічного комплексу