З моменту прийняття Закону України “Про освіту” інтенсивно почала створюватися психологічна служби системи освіти, спрямована на виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості. Служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку дитини, мотивів її поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей, створення умов для саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і вікових завдань навчальних закладів.
Новим положенням про психологічну службу системи України від 30 грудня 1999 року [47] в навчально-виховні заклади введено посади практичних психологів і соціальних педагогів. Їх завдання полягають у:
- сприянні повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку дітей на кожному віковому етапі, створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;
- забезпеченні індивідуального підходу до кожної дитини на основі її психолого-педагогічного вивчення;
- профілактиці й корекції відхилень в інтелектуальному й особистісному розвитку дитини.
Основними видами діяльності психологічної служби є: діагностика, корекція, реабілітація, профілактика, прогностика.
Головними напрямами діяльності визначено:
- консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання та виховання дітей і підлітків, допомога органам державного управління у плануванні освітньої діяльності;
- просвітницько-пропагандистська робота з підвищення психологічної культури та стабілізації соціальної ситуації в навчальних закладах та сім’ї;
- превентивне виховання (через засоби масової інформації, в ході вивчення шкільних предметів у рамках навчальних програм або як окремий предмет), метою якого є формування в учнів орієнтації на здоровий спосіб життя та захист психічного здоров’я, профілактика алкоголізму, наркоманії, СНІДу і злочинності серед неповнолітніх.
Загострення соціальних проблем сучасного суспільства й особистості зокрема посилює увагу до їх попередження і розв’язання в умовах навчального закладу, в якому відбувається один із найважливіших етапів її соціалізації. В умовах динамічних суспільних перетворень виникає необхідність виділення як окремої структурної ланки соціальної служби школи, зорієнтованої на розв’язання проблеми соціалізації особистості, її виховання, захисту її прав, допомоги у розв’язанні проблем самореалізації. Функціонування соціальної служби школи у співпраці з психологічною забезпечать: виявлення загальних і часткових соціальних проблем класу чи школи; вивчення і діагностику індивідуальних особливостей учня, груп – об’єктів соціально-педагогічної і психологічної роботи; надання допомоги в роботі учителя з учнем, групою, батьками; соціальний захист учня, групи, класу від окремих проблем, осіб; виявлення особистісно-педагогічних можливостей учителя і надання йому допомоги в удосконаленні педагогічної майстерності, в дієвості педагогічної роботи з учнями, батьками; соціально-педагогічну оцінку запланованих і проведених виховних заходів; безпосередню підготовку соціально-педагогічних заходів з різними групами школярів, окремими учнями, учителями, батьками; налагодженню співпраці з органами соціального захисту, відділами роботи з неповнолітніми, іншими закладами в інтересах вирішення соціально-психологічних проблем учня.
