Структура соціальної адаптації сім′ї

(за М.Галагузовою)

Соціальна адаптація

Соціально-економічна адаптація		Соціально-психологічна адаптація		Соціокультурна адаптація
Матеріальне становище сім′ї		Психологічний клімат сім′ї		Загальна культура сім′ї
		Ситуативно-рольова адаптація

Соціально-економічний статус характеризує матеріальне становище сім′ї, тобто рівень прибутків сім′ї, житлові умови, предметне оточення, соціально-демографічні характеристики її членів. Проявляється у трьох рівнях – високому, середньому, низькому. Якщо прибутки низькі і т.ін., то сім′я бідна, соціально-економічний статус – низький; якщо матеріальний стан відповідає мінімальним нормам – сім′я малозабезпечена, соціально-економічний статус – середній; високий рівень прибутків і якість житлових умов (у 2 рази вище від соціальних норм) – матеріально забезпечена сім′я, високий соціально-економічний статус.

Показниками стану психологічного клімату сім′ї є ступінь емоційного комфорту; рівень тривожності; ступінь взаєморозуміння, поваги, підтримки, допомоги, співпереживання і взаємовплив; місце проведення дозвілля (у сім′ї чи поза нею), відкритість сім′ї у взаємовідносинах з найближчим оточенням. Виділяють сприятливий і несприятливий психологічний клімат, а також проміжний стан сім′ї.

Соціокультурна адаптація залежить від рівня освіти дорослих членів сім′ї, який є визначальним у вихованні дітей, а також визначає побутову й поведінкову культуру членів сім′ї. Рівень культури сім′ї буває високий (сімейні традиції, широке коло інтересів, раціонально організований побут, дозвілля, всебічний розвиток членів сім′ї), низький (нерозвиненість духовних потреб сім′ї, неорганізований побут, порушення моральної регуляції поведінки), середній (сім′я усвідомлює прогалини в багатьох компонентах, але проявляє активність у їх подоланні).

Ситуативно-рольова адаптація пов′язана з відношенням до дитини в сім′ї. Конструктивне ставлення до розв’язання проблем дитини засвідчує про високий статус, акцентуація на проблемах дитини є показником середнього статусу, а негативне ставлення до дитини, низька культура й активність сім′ї характеризують низький соціальний статус сім′ї.

На основі аналізу структурних і функціональних характеристик сім’ї, індивідуальних особливостей її членів, можна визначити структурно-функціональний тип сім’ї і водночас робити висновки про рівень її соціальної адаптації у суспільстві.