Процес формування і розвитку дитини, становлення її як особистості відбувається у взаємодії з оточуючим середовищем, яке здійснює на цей процес вирішальний вплив через значну кількість різних соціальних факторів. Учені виділяють серед них мега- (А.Мудрик), макро-, мезо- і мікрофактори (А.Мудрик, М.Галагузова).
Серед мегафакторів А.Мудрик виділяє вплив космосу, Всесвіту на життя людини. Такі вчені, як В.Бехтерєв, Т.Лазарєв, А.Чижевський, В.Вернадський указували на залежність взаємовідносин у соціальному середовищі від кількості тієї світової космічної енергії, яка надходить на Землю. Астрологи доводять залежність характеру людини, її долі від місця перебування планет під час її народження. Вони встановили, що концентрація історичних подій (відкриття Америки, революції в Англії, Франції, Росії) відбулися в період найвищої активності сонця. Така ж залежність помічена у народжені видатних людей планети.
Особливе значення має вчення В.Вернадського про роль ноосфери. Ноосфера – сфера розуму – це така стадія розвитку біосфери, при якій свідома діяльність людини впливає на появу і розв’язання глобальних проблем.
Відкриття учених ХХ століття значно збагатили підходи до принципу природовідповідності у вихованні, основою якого є взаємозв’язок природних і соціальних процесів, необхідність культивування відповідних етичних установок по відношенню до свого здоров’я (фізичного, духовного, психічного).
М.Галагузова відносить вплив планетарних процесів (екологічних, демографічних, економічних, соціально-політичних) до макрофакторів соціалізації. До них належать також: країна, клімат, географічне розташування та природні умови, етнос, нація, соціально-культурні особливості народу (етнокультурні умови, менталітет); суспільство, його соціальна, статева, вікова структура; економічна ідеологія тощо. У концепції М.Мід виділено три типи суспільства, в яких у залежності від темпів розвитку, модернізації визначається характер стосунків між поколіннями в процесі соціалізації:
1) суспільство постфігуративного типу – старше покоління служить прикладом для наслідування, передає свій досвід;
2) конфігуративного типу (індустріальне, модернізоване) – модель для поведінки – їх сучасники – своєрідний центр важкості переноситься з минулого на сучасність;
3) профігуративний тип – старше покоління вчиться у молодшого в пошуках розв’язання соціальних проблем.
Відомий психолог І.Кон вважає, що М.Мід зуміла чітко представити залежність між поколіннями, їх взаємовідносин від науково-технічного прогресу. Але їх не потрібно абсолютизувати, оскільки в процесі соціалізації інші фактори відіграють важливу роль. Серед них – соціальна структура суспільства, його економічна ідеологія.
Серед мезофакторів соціального формування особистості виділяють:
- вплив регіональних умов на соціальний розвиток і соціалізацію людини (природа, географічні умови, клімат, економіка, ступінь стабільності населення, етнічний склад, історичні, культурологічні умови тощо);
- вплив засобів масової інформації (преса, радіо, кінематограф, телебачення, комп’ютерна мережа), електронні ЗМІ;
- молодіжна субкультура (одяг, жаргони, музичні пріоритети та стилі, кумири тощо);
- тип поселення (сільський: зв’язок праці з циклами року; важкі умови праці; тісні контакти в сільській общині, відкритість; вплив міста на сільське життя; міський: величина міста – мале, середнє, велике, гігант; функціональна діяльність – промислове, адміністративно-індустріальне, культурно-індустріальне, портове, курортне; давність існування; склад жителів).
Мікрофактори соціалізації: сім’я (демографічна структура – велика, нуклеарна, повна, неповна, бездітна, однодітна, багатодітна; соціально-культурний, соціально-економічний, техніко-гігієнічний рівень сім’ї; умови розвитку дитини в сім’ї, особливості сімейного виховання тощо); сусіди та групи ровесників; релігійні організації; середовище неформального спілкування; навчально-виховні заклади; клуби, дитячі об’єднання; мікросоціум (спеціально створені органи самоуправління, до яких входять соціальний педагог, ініціативні групи жителів, які організовуються навколо спеціального органу – соціально-педагогічної служби, а також волонтери).
