Далі розглянемо характеристику та роль конкретної ситуації на стадії формування криміногенної орієнтації та мотивації, але почнемо розгляд із положень, що є загальними і для інших стадій механізму злочинного прояву, де виявляється роль конкретної життєвої ситуації.
Перш за все, слід звернути увагу на те, що конкретна життєва ситуація має об'єктивний зміст, який визначається реальними умовами, подіями, і суб'єктивне уявлення, що складається про неї в осіб, причетних до цієї ситуації, а передусім в особи, вплив на фор мування якої визначається. Між об'єктивною та суб'єктивною характеристиками ситуації нерідко виникають розбіжності, і досить суттєві, що залежать: від поінформованості особи стосовно ситуації, її поглядів, досвіду, моральних оцінок, індивідуальних властивостей сприйняття, а також від складності ситуації, реальних можливостей розібратися у ній тощо.
Досвід свідчить, що життєва ситуація, як правило, не може бу ти однозначною. Майже у кожному випадку є обставини, умови, що сприяють впливу негативного середовища. Водночас інші обставини середовища суперечать йому або навіть гальмують його.
Ставлення особи до різних впливів ситуації залежить від багатьох умов. Вважається, що вирішальне значення при цьому мають її моральні якості, домінуюча спрямованість особистості, досвід перебування у різних ситуаціях. Серед різних за характером ситуацій виділяють криміногенну ситуацію, яка сприяє формуванню тих якостей особи, передусім її особистості, що можуть стати безпосередньою причиною вчинення злочину, «продукувати» його. Виділяють навіть «провокуючу» ситуацію, яка містить обставини, що можуть значно актуалізувати мотив і намір вчинення злочину. Разом з тим слід застерегти від широкого застосування оцінки ситуації у ролі криміногенної, розуміти, що будь-яка ситуація, можливо за винятком імпульсивного злочину, не може сама «породити» злочин. Вирішальна роль у відносинах особи і ситуації, як і з соціальним середовищем у цілому, у визначенні характеру поведінки належить особі. Середовище і ситуація мають у цьому разі підпорядковане значення, яке може ускладнювати завдання особи щодо сприйняття їх впливів та ситуації загалом. Роль та вплив ситуації у реалізації наміру вчинити злочин значно підви-
303
Глава 7
щується за участі потерпілого, але про це йтиметься у наступному параграфі.
За характером впливу на особу, як у період формування її криміногенних якостей, так і за реалізації останніх у вигляді наміру та рішення вчинити злочин, конкретну життєву ситуацію звичайно поділяють на такі різновиди:
— сприяюча, яка містить умови, що полегшують формування
криміногенної орієнтації та мотивації, мотиву вчинення злочину, а
далі — реалізацію злочинного наміру;
— проблемна, що перешкоджає (утруднює) формування та роз
виток криміногенних якостей особи, ставить перед нею завдання
стосовно долання цих перешкод, затрачування додаткових зусиль,
пошуку та використання відповідних засобів тощо.
— конфліктна, в якій стикаються різні за інтересами та спряму
ванням впливи, що нерідко тягнуть за собою конфлікт між ними,
вимагають від особи більшої розважливості та проникнення у при
чини конфлікту.
С. А. Тарарухін виділяє, крім названих життєвих ситуацій, ще такі: мотиваційно-байдужу, що впливає на зміну мотиваційно-значущих впливів середовища; мотивуючу, яка сприяє таким впливам, а також поділяє конфліктну ситуацію на 5 різновидів залежно від причин конфліктів1.
Існують й інші варіанти класифікації конкретної життєвої ситуації. За джерелами, що впливають на ЇЇ створення їх поділяють на пов'язані:
—з особою, на яку чиниться вплив середовища під час ЇЇ форму
вання у криміногенному напрямі та в процесі реалізації нею моти
ву і наміру вчинити злочин;
—із середовищем, включаючи його окремі елементи впливу, в
тому числі з об'єктом, що впливає на опредмечування мотиву;
—з обома сторонами (особою та елементами середовища) (цю
ситуацію називають змішаною).
Має бути визначено кримінологічне значення конкретної життєвої ситуації. У кримінології останню, як правило, відносять
1 Курс кримінології: Підруч.: У 2 ки. / За заг. рсд. О. М. Джужи. - Кн. 1: Загальна частина.-С. 117.
304
