Теорія детермінації злочинності

Ми передбачали — і це підтвердилося — кримінологічне значу­ще зростання напруги і нестабільності, пов'язаних із загостренням політичних відносин у період чергових президентських виборів 2004 р.¹ Масовий вияв незадоволення владою, передусім її мораль­но-політичними якостями, вершиною яких стала фальсифікація результатів президентських виборів, та впевненість, що влада мо­же і повинна бути чесною перед народом, обумовили явище «по­маранчевої революції», привели до обрання Президентом України В. А. Ющенка, з яким більшість виборців пов'язувала сподівання докорінної зміни режиму і системи влади. Від реалізації цих сподівань, необхідних системних реформувань, результатів роз­витку демократичних процесів та політичної ситуації в цілому і, насамперед, на рівні правових і моральних цінностей, профе­сіоналізму і патріотизму, залежав подальший суспільний та дер­жавний розвиток держави, у тому числі перспектива подолання зневіри і безпорадності, матеріальних та інтелектуальних нестатків або залишення без істотних змін фізичного та духовного зубожіння, втрачених перспектив більшості людей та пов'язаного з цими явищами і процесами кримінологічного потенціалу українського суспільства.

Після півтора року правління нової влади можна зробити висновок щодо більшої її відкритості, поступу, хоч і уповільнено­го, демократичних змін, запровадження свободи слова (щоправда маловпливової на політичні процеси). Разом з тим у системі влади змінилися переважно її носії, а не сама сутність, яка багато в чому наслідувала елементи минулого режиму, пріоритети політичного змісту та іміджу перед інтересами всього суспільства, його цивілізаційної зміни. Нова влада реально мало впливала на скоро­чення негативних чинників у соціально-політичній сфері, нато­мість демонструвала непрофесіоналізм у вирішенні багатьох проблем, непослідовність щодо додержання принципів верховен­ства права, незалежності судочинства. Владну команду роз'їдали чвари, брудні «розборки», обумовлені, як правило, амбіційними мотивами, підозрами, метою захопити побільше командних постів

¹ Концепція розвитку кримінологічної науки в Україні на початку XXI ст. // Інформ. бюле­тень Координаційного бюро з проблем кримінології АПрНУ. — 2002. — № 5. — С. 14.

227

Глава 5

в інтересах власного бізнесу, а не для задоволення сподівань наро­ду. Все це викликало глибоке розчарування демократично налаш­тованого електорату, різке падіння іміджу «помаранчевої коман­ди» і, передусім, її духовного керманича, який не зумів скориста­тися історичним шансом, широкою підтримкою народу для зміни системи і принципів влади. Щодо останніх, прагнення залишили­ся деклараціями та обіцянками.

Результати такої політики не забарилися проявитися на парла­ментських виборах 2006 р. Але і після цього, замість консолідації демократичних сил, перемагали владні інтриги, які закінчилися фактичним підкоренням політичній силі — конкуренту. До завдань Курсу не входить аналіз негативних змін та їх причин у соціально-політичній сфері у період перебування при владі «пома­ранчевої команди». Зазначимо лише, що вона не зайнялася з'ясу­ванням та зміною справжньої кримінологічної ситуації, яка була одним з наишкідливіших породжень кучмівського режиму, про що зазначалося вище. Реальний стан злочинності, чинники, що ЇЇ обу­мовлюють, заходи протидії, передусім запобігання, залишилися поза увагою влади. Необхідні реформування, які місяцями вино­шувалися та обговорювалися, так і не відбулися. Низка законодав­чих актів, передусім щодо запобігання злочинності, унеможлив-лення корупційних зв'язків, а також стосовно кримінологічної експертизи законопроектів та інших управлінських рішень зали­шилася неприйнятою. Державна програма профілактики злочин­ності, яка закінчилася в 2005 р., фактично не дала результатів. Більше того, маніпулювання показниками злочинності в 2005 р. досягло законодавчого рівня, зокрема щодо зміни кримінальної караності десятків тисяч розкрадань за рахунок штучного знижен­ня їхньої суспільної небезпечності.

З другої половини 2006 р. урядування в країні здійснює полі­тична сила, яка отримала більше голосів на парламентських виборах та підкріплена коаліційними зусиллями і спільними деклараціями з іншими політичними силами, з чим погодився Президент України. На момент написання цих рядків нова владна команда ще не виявила своє ставлення до нагальних проблем кримінологічної ситуації у державі, подолання чи скорочення впливу криміногенних чинників. Але повернення до владних

228