Теорія детермінації злочинності

мого злочинного прояву, які мають індивідуальну належність саме до нього.

Важливо усвідомлювати, що детермінанти злочинності трьох рівнів охоплюються єдиною системою її детермінації. Між ними існують взаємозв'язки та взаємовпливи за філософською зако­номірністю співвідношення загального, особливого і одиничного.

Наступним критерієм поділу детермінантів злочинності є сфе­ ра їхньої дії. Вона визначається за сферою суспільних відносин, у якій виявляються ці детермінанти. Відповідно до цього можна виділяти детермінанти економічної, політичної, соціальної, управ­лінської, правової, у тому числі правоохоронної, та інших сфер. На­лежність детермінанта до тієї чи іншої сфери визначається його сутністю, яка відповідає основному змісту суспільних відносин цієї сфери. Важливо підкреслити, що детермінанти певної сфери, скажімо економічної, як і будь-які детермінанти, поділяються за рівнями (загальним, особливим, одиничним) та функціональним призначенням. Тому є підстави детермінанти кожної сфери поділя­ти на такі, що стосуються злочинності в цілому, окремого виду та окремого злочину. При цьому залежно від сфери вчинення остан­нього значення детермінантів саме цієї сфери в його обумовленні зростає. Наприклад, в обумовленні злочинів, що вчиняються у сфері економіки, першочерговий вплив спричиняють детермінан­ти, що належать до економічної сфери, хоча участь у детермінації цих злочинів також беруть детермінанти, які за своєю сутністю належать до інших сфер, скажімо до політичної, управлінської, соціальної тощо. Як зазначено, детермінанти кожної сфери поділя­ються за різним функціональним призначенням, тому можна виділяти причини злочинності в економічній сфері, якими є нега­тивні погляди, установки, інші соціально-психологічні утворення в суспільній свідомості та свідомості окремих осіб щодо питань, які мають економічний, матеріальний зміст (потреби, інтереси) і безпосередньо спричинюють злочини економічного характеру. Тут же можна виділяти умови економічної сфери, які за властивими умовам механізмами сприяють реалізації причин і вчиненню злочинів, а також корелянти цієї сфери, що мають зв'язки залеж­ності із злочинами у сфері економіки. Те саме щодо поділу за функціональним призначенням стосується детермінантів інших

217

Глава 5

сфер: соціальної, управлінської та ін. Детермінанти — причини різних сфер об'єднуються у причинні групи, системи спричинення злочинності в цілому. Інколи крім критерію функціонального призначення застосовують ще й критерій значення у процесі детермінації. З чим це пов'язано? Було зазначено, що виникнення та формування негативних елементів суспільної свідомості та свідомості окремих осіб, які виступають як безпосередні причини злочинних проявів, як і будь-які інші суспільні процеси і явища, пов'язані з наявністю та реалізацією суспільних протиріч, зокрема їхніх негативних сторін. За своїм значенням суспільні протиріччя у філософії поділяються на корінні, головні, другорядні, а також на суперечності, що притаманні будь-якому розвитку і реалізуються у процесі останнього, та антагоністичні, які потребують спеціальних зусиль суспільства щодо їх подолання. Відповідно до цього де­термінанти, виникнення або реалізація яких пов'язані з певними суперечностями, також поділяють подібним чином. Тому інколи мова йде про корінні, основні та другорядні, головні та не головні причини злочинності, а також про головні, першочергові та друго­рядні, близькі та віддалені умови, що сприяють злочинності. Зага­лом такий поділ можливий, проте потрібно мати на увазі, що він відносний і не може порушувати функціональне призначення де­термінанта. Якою б другорядною не визнавалася причина, вона не втрачає свого причинного продукуючого призначення і не перетво­рюється в умову. Так само, якого б корінного чи головного протиріччя не торкалася умова, що сприяє злочинності, вона не перетворюється на її причину, не змінює свого обумовлюючого, але не спричинюючого призначення.

Уявлення про конкретний зміст детермінантів злочинності поповнимо розглядом їхньої системи щодо сучасної злочинності в, Україні.

§ 4. Основні детермінанти злочинності у сучасному українському суспільстві

У попередній главі наведено результати аналізу стану злочин­ності в Україні за останнє десятиріччя XX — перші роки XXI ст. Офіційна статистика свідчить про стабільну тенденцію скоро­чення злочинності в Україні, починаючи з 1996 р., яка переривала-

218