Теорія детермінації злочинності

вана. Держава, насамперед її вищі органи влади, загалом усунули­ся від цих процесів, обмежившись указами Президента із земель­них питань. Останні приймалися та реалізовувалися поспіхом. Колективні сільськогосподарські підприємства, що прийшли на зміну колгоспам і радгоспам, продовжували господарювати у тих самих формах та не стали перехідною ланкою колективного, а пев­ний час і державного обслуговування індивідуальних господарств машинами, приміщеннями, іншою технікою, реманентом тощо. Через те, що матеріально-технічну базу колгоспів і радгоспів не­можливо було приватизувати в індивідуальному порядку, вона тривалий час не діяла, перебувала у безгосподарному стані, а після ліквідації КСП стала нічиєю, розбазарювалася, а подекуди через пошкодження втратила свою виробничу та загалом економічну придатність. Значна частина селян не мала можливості самотужки обробити свій пай землі, а фермерські господарства не могли забезпечити всіх бажаючих роботою. Не секрет, що у колгоспах та радгоспах, як правило, завжди був надлишок робочої сили, зайнятість якого забезпечувалася низькопродуктивною ручною працею, що давала мізерні заробітки, які компенсувалися наділен­ням присадибної ділянки, польового городу, пасовища тощо. З лік­відацією колективних господарств зайнятість населення най­маною працею різко впала, а з нею і можливість хоч на який-небудь заробіток. Прийшло масове безробіття, відсутність засобів елементарного матеріального забезпечення в одних, вкрай низькі заробітки в інших (у січні — червні 2005 р. вдвоє нижчі середньо­го рівня). Став масовим відтік найпродуктивнішої робочої сили з села, особливо молоді.

Соціально-культурна база без підтримки держави швидко за­недбала, значною мірою ліквідована, особливо медичні, дошкільні заклади, малочисельні школи, бібліотеки, клуби. На їхньому місці виросли численні торгові точки з продажу спиртних напоїв та супутніх до них продуктів. Поширились алкоголізм, наркоманія, крадіжки, розукомплектування електромереж та іншої металопро-дукції на брухт. Особливо безперспективним та криміногенно-не­безпечним стало становище молоді. Це і є реальний соціальний та кримінологічний результат реформування на селі, за який всю

223

Глава 5

відповідальність має нести минулий режим Л. Д. Кучми, та який він ставив собі «у заслугу».

Кримінологічні наслідки такого становища неважко визначити. Вітчизняний та зарубіжний досвіди доводять, що за подібної ма­теріальної скрути у декілька разів зростає число осіб, які здобува­ють кошти для забезпечення умов життя через вчинення злочинів. І в Україні серед осіб, які вчинили злочини, питома вага працез­датних, які не працювали та не навчалися, за останні десять років зросла у декілька разів та у 2004 р. досягла двох третин (66,3 %), а у сільській місцевості ще більше. На жаль, статистика не відбиває частку малозабезпечених серед осіб, які вчинили злочин.

Загалом рівень злочинності у 2004 р., незважаючи на скорочен­ня її показників за рахунок штучного заниження кількості зареєстрованих злочинів (внаслідок незаведення кримінальної справи майже за 80 % повідомлень про злочинні посягання), фактично незмінно залишався дуже високим, як по суті незмінни­ми були й чинники економічного характеру, що його обумовлюва­ли. Наведене дало підстави зробити висновок, що «одним із бага­тьох негативних наслідків правління минулого режиму... є істотне погіршення кримінологічної обстановки в Україні, передусім у галузі економіки, фінансів, сферах управлінських, митних, подат­кових відносин, у правоохоронній діяльності... Минула влада повинна взяти на себе повну відповідальність за продукування криміногенних чинників, фактично безучасне ставлення до поши­рення їх дії»¹.

На жаль, за часів нової влади у 2005 р. майже не змінилося про­дукування негативних явищ у сфері економіки, що обумовлюють незадовільне матеріальне становище населення, та пов'язаних із ними економічних детермінантів соціальних негараздів і наслідків останніх у вигляді вчинення злочинів. Економісти відзначають декілька основних причин цих негативних резуль­татів як зовнішнього, так переважно і внутрішнього походження. Витоки останніх вбачаються у тому, що розпочаті у 2004 р. спеку-

¹ Закалюк А. П. Удосконалення законодавчого забезпечення суспільних перетворень в Україні засобами кримінологічної науки // Проблеми правового забезпечення економічної та соціальної політики в Україні: Матеріали наук. конф. (Харків, 24-25 трав. 2005 р.). - X., 2005. - С. 142-144.

224