Методологія і методи кримінологічної науки

функцій кримінологічної науки. Діяльність щодо них у цьому ви­падку посередньо користується методологічними положеннями пізнавальної діяльності, що реалізовані у здобутих нею теоретич­них і емпіричних знаннях. Разом із тим, реалізація цих знань за напрямами, що відповідають іншим функціям кримінологічної науки, потребує додаткового визначення відповідних методо­логічних та методичних положень, форм, методів, засобів їхнього здійснення. На цих напрямах стає зрозумілою обмеженість зве­дення методології науки, наразі кримінології, лише до методології пізнання та необхідність більш широкого її визначення як методо­логії наукової діяльності, один із напрямів якої — пізнавальний. Наприклад, завдяки методології пізнання, шляхом відповідного дослідження визначаються положення теорії запобігання злочин­ності, прикладні висновки та рекомендації щодо їхнього застосу­вання. Однак реалізація цих положень і рекомендацій, організація на їхній основі діяльності з запровадження зазначених наукових розроблень у практику потребує також певного методологічного та методичного забезпечення, яке становить частку методології кримінологічної науки.

Навіть у межах здійснення однієї, скажімо, пізнавальної функ­ції кримінологічної науки, різні її форми, приміром дослідницька та прогностична, вирізняються не лише застосовуваними метода­ми і методиками, а й взагалі науковою методологією у межах, зви­чайно, методології кримінологічної науки. Відмінності методо­логії та методів наукового кримінологічного прогнозування роз­глядатимуться у відповідних главах Курсу.

$ 2. Методи кримінологічної науки

Центральне місце у будь-якій науковій методології, у тому числі методології кримінологічної науки, посідають методи науко­вого пізнання. Визначення методів пізнання — одна з неодмінних умов виокремлення науки як самостійної системи наукових знань, свідчення достатнього розвитку її теорії, зокрема теоретичного обґрунтування напрямів і способів набуття нових знань цієї науки. Вчення про методи науки — складова її теорії. Між ними існує органічний взаємозв'язок. Розвиток теорії веде до розширення та удосконалення методів пізнання. Застосування останніх та отри-

4 7-223                                                                                         97

Глава З

мання у такий спосіб наукового результату — засіб і свідчення по­дальшого розвитку теорії, у тому числі її методологічної складової. Належність методу до теорії визначає зміст і межі його поняття. Метод — це елемент твори, результат теоретичного обґрунтуван­ ня способу пізнання, який звернутий до потреб дослідження, проте не є елементом останнього у прямому розумінні. Метод визначає доктринальні засади і спосіб здобуття наукових знань, але не є інструментом цього процесу. Реалізація методу пізнання, його теоретичних положень здійснюється через розроблення та застосу­вання певних операційних інструментів, здебільшого методик, які належать до технології дослідження. Останні ґрунтуються на тео­ретичних положеннях, вимогах і критеріях методу. Наприклад, соціологічний метод опитування реалізується через методики ан­кетування, проведення інтерв'ю, отримання експертних оцінок тощо. Іноді, у тому числі у кримінології, теоретична належність методу не враховується, його сутність і поняття змістовно і термінологічне трактуються занадто широко, охоплюючи техно­логію та техніку застосування методу, конкретні прийоми, засоби, що використовують під час збирання, обробки, аналізу дослідниць­кої інформації¹. При цьому змішуються поняття методу і методики, стверджується, що метод «полягає в діях дослідника, спрямованих на оволодіння інформацією... Методика — поняття, яким визна­чається сукупність методів»². Разом із тим, у методології суспільних наук у цілому та у методології правознавства зокрема чітко розрізняють методи пізнання і техніку їх реалізації через відповідні методики, процедури, операції³. Інша річ, що методика дослідження не може бути розроблена поза використанням методу, який вона реалізує. Більше того, пізнавальні можливості методики визначаються та обумовлені вимогами, принципами, умовами ме­тоду. Співвідношення та взаємозв'язок між методологією, метода­ми пізнання і методиками дослідження чітко та образно визначив в одній з останніх праць відомий російський кримінолог Г. А. Аване-сов. Між методологією, з одного боку, та методикою і технікою

¹ Кальман А. Г., Христич Й. А. Зазнач, праця. — С. 48.

² Кримінологія. Загальна та Особлива частини / За рсд. і. М. Даньшипа. — С. 21.

³ Проблеми методологам й методики правовсдспия. — М., 1974. — С. 28-31.

98