Методологія і методи кримінологічної науки

дослідження, з другого, — пише він, — завжди існує тісний взаємозв'язок, зокрема через методи наукового дослідження. «Ме­тоди виступають тут як сполучна ланка»¹.

Наведене обумовлено не лише теоретичними та методологічни­ми міркуваннями. Наукова практика, фахівці, що безпосередньо проводять дослідження, завжди розрізняють методи пізнання та його інструменти, у тому числі методики, процедури, операції за­стосування методів, які мають розроблятися для потреб певного дослідницького завдання. Останні буде розглянуто у главі 3 Кни­ги 3 Курсу.

Методи наукового пізнання будь-якої науки, у тому числі кри­мінології, складаються з чотирьох основних частин: 1) методи, що безпосередньо випливають із філософського діалектичного ме­ тоду як загального методу пізнання; 2) загальнонаукові методи, якими користується будь-яка наука, вони є складовою і продуктом розвитку теорії наукового пізнання; 3) методи інших наук, що ви­користовуються однією наукою при пізнанні у своїх цілях об'єктів, які належать до предмета інших наук, але частково, у певному ра­курсі є предметом пізнання й цієї науки; 4) методи певної науки, які є результатом і частиною розвитку її власної теорії (теорій).

До методичних положень (методів), що безпосередньо випли­ вають із загального діалектичного методу пізнання, належать фі­лософські закони: розвитку та взаємозв'язку явищ, процесів, про­явів життєдіяльності у природі та суспільстві; єдності та боротьби протилежностей як рушійні сили передумов та стимулів розвитку, переходу кількісних змін у якісні, заперечення тощо, а також кате­горії: причини і наслідку; загального, особливого та одиничного; необхідного і випадкового; змісту і форми та ін. На основі цих за­конів та категорій філософії, передусім пов'язаних із діалектич­ним методом, опрацьовуються теоретичні підвалини інших ме­тодів наукового пізнання.

Загальнонаукові методи стали надбанням розвитку науки про­тягом історії людства, передусім наукової теорії і практики. Згідно з останніми джерелами ці методи часто поділяють на теоретичні та емпіричні.

' Криминология: Учсб. / Под рсд. Г. А. Аванссова. — М, 2005. — 3-є изд. — С. 100.

99

Глава З

Теоретичні загальнонаукові методи є безпосереднім результа­том розвитку теорії наукового пізнання та інших наукознавчих теорій, які містять, як відомо, систему основних ідей, закономірно­стей у певній галузі знань, наразі у сфері пізнання. До загальнона-укових теоретичних методів належать: синтез та аналіз; наукове абстрагування та перехід від абстрактного до конкретного, логічний метод; методи гіпотез, порівняння, історизму, системно-структурний метод.

Синтез (грец. $упїИе8І$ — складання, поєднання) — це метод складання, об'єднання складових елементів, ознак, проявів об'єкта в єдине ціле. Синтез, що зберігає індивідуальні властивості об'єднаних об'єктів, утворює їх сукупність. Злиття при синтезі індивідуальних властивостей та утворення на їх основі нової якості має назву інтегрування. Результатом синтезу може бути утворення типу, системного об'єднання тощо. Застосування згада­них синтезованих утворень як методів кримінології буде розгля­нуто у відповідних главах Курсу.

Аналіз (грец. апаїузіз — розкладання, роз'єднання) — це метод, протилежний синтезу, що полягає у мисленнєвому або реальному роз'єднанні єдиного цілого на його складові елементи. У більш ширшому значенні поняття аналізу є синонімом дослідження. У кримінології за методом аналізу відбувається значна частина пізнавальної діяльності, про що йдеться у відповідних частинах Курсу. Організації практичного проведення власне криміноло­гічного аналізу за його певними різновидами присвячено главу 2 Книги 3 Курсу.

Абстрагування (лат. аЬіїгасііо — відвернення) — це метод пізнання, що ґрунтується на мисленнєвому виділенні сутності, ос­новних властивостей та якостей предмета з відносним залишен­ням поза увагою інших, несуттєвих властивостей ознак, зв'язків тощо. Результатом абстрагування є абстракція. Наукова абст­ракція — штучна, умисне утворена не через недостатність знання, а з метою відволіктися (абстрагуватися) від другорядного, явищ-ного, несуттєвого. Основними видами наукової абстракції є: ізолююча, що виокремлює пізнавальний предмет із деякої цілісності; узагальнююча, яка створює узагальнене уявлення про нього; ідеалізація, що замінює реальне явище його ідеалізованою

100