злочинності». У Київському регіональному центрі АПрНУ під керівництвом автора Курсу розроблено програмне та технічне забезпечення створення автоматизованого робочого місця (АРМ) кримінолога (2002), а також дослідно-експериментальний зразок бази даних «Чинники наркозлочинності» (2005).
Термінологічному забезпеченню кримінологічних досліджень та вивченню курсу «Кримінологія» мало сприяти видання словників термінів кримінології, у тому числі О. Г. Кальманом та І. О. Христич (1998, 2001), О. М. Джужею, Є. М. Мойсеевим, Т. А. Третьяковою (2000). Ще однією відмінністю розвитку кримінологічної науки у період існування України як суверенної держави стало збільшення вдвічі (з 4 до 8) кількості спеціалізованих вчених рад для захисту докторських та кандидатських дисертацій з кримінології (спеціальність 12.00.08). Ця обставина разом зі зростанням обсягу дисертаційних досліджень позначилася на збільшенні кількості захищених дисертацій з кримінології. За весь повоєнний період радянського часу лише 5 українських вчених (А. Ф. Зелінський, О. Ф. Лопушанський, А. П. Тузов, А. П. Зака-люк, І. К. Туркевич) захистили дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук з кримінологічної тематики. За 15 років незалежної України докторські дисертації з кримінології захистили 20 осіб (В. Г. Лихолоб, В. В. Голіна, О. М. Костенко, О. М. Джужа, В. І. Шакун, В. О. Туляков, О. М. Литвак, В. М. Попович, В. П. Ємельянов, М. І. Мельник, М. В. Корнієнко, О. Г. Кальман, В. А. Мисливий та ін.). На початок 1991 р. в Україні налічувалося 32 кандидати юридичних наук з кримінології. Лише з 1998 по 2005 рр. з кримінологічної тематики захищено 163 кандидатські дисертації.
Розширення в Україні мережі наукових установ та вищих навчальних закладів, де проводяться кримінологічні дослідження, значне збільшення кількості та напрямів останніх і виконаних за ними розроблень настійливо вимагало поліпшення організації та забезпечення координації цієї наукової діяльності. Координаційні функції щодо кримінологічних досліджень та інших розроблень у сфері кримінології в Україні покладені Президією Академії правових наук згідно з її статутними повноваженями на створене у 1994 р. Координаційне бюро з кримінологічних проблем, про яке
81
III
Глава 2
згадувалося у главі 1. Згідно з типовим Положенням Президії Академії правових наук на Координаційне бюро з проблем кримінології покладено завдання планування та координації теоретичних і прикладних кримінологічних досліджень, вивчення питань підготовки науково-педагогічних кадрів через аспірантуру (ад'юнктуру) та докторантуру, сприяння виданню навчальної та методичної літератури та забезпеченню нею юридичних вищих навчальних закладів, де викладається курс кримінології, а також науково-методичними розробками кримінологічних досліджень, опрацювання методології, концептуальних засад та тематики останніх, проведення конференцій, семінарів, «круглих столів» для обговорення актуальних проблем кримінологічної науки тощо. За час свого існування Координаційне бюро налагодило інформаційні зв'язки з усіма науковими установами та вищими навчальними закладами, де проводяться кримінологічні дослідження. Кількість цих координованих установ за останній час зросла з 18 до 24. Щороку Бюро отримує від них та узагальнює інформацію про результати виконаних досліджень, про видану літературу, проведення конференцій, семінарів, а також пропозиції щодо планування досліджень та інших наукових заходів на наступний рік. На підставі отриманої інформації проводиться аналіз стану кримінологічних досліджень, складається систематизований координаційний план їх проведення у наступному році. До цього плану подають свої пропозиції стосовно потрібних досліджень також центральні установи правоохоронних органів України. За можливості ці пропозиції-замовлення включаються до планів науково-дослідної роботи координованих установ. Бюро щороку (починаючи з 1998 р.) видає Інформаційний бюлетень, в якому вміщуються аналітичні матеріали щодо стану кримінологічних досліджень за минулий рік, координаційний план їх проведення у наступному році, інформація про роботу Бюро, а також періодично оновлювана контактна інформація про координовані установи.
Помітним здобутком у діяльності Координаційного бюро стало розроблення у 2001 р. та направлення координованим та іншим заінтересованим центральним установам зазначеної вище Концепції розвитку кримінологічної науки в Україні на початку XXI ст. Концепція містить методологічні засади розвитку кримі-
82
