Поняття конституційного ладу та його засад

Поняття конституційного ладу, його співвідношення з держав­ним ладом; державна влада та громадянське суспільство; засади конституційного ладу.

У понятійному апараті вітчизняної науки конституційного пра­ва термін «конституційний лад» почав застосовуватися порівняно недавно. Подібна ситуація типова для всіх пострадянських держав. І це зрозуміло, адже радянська державно-правова наука оперувала поняттями «суспільний устрій»¹, «суспільний лад»². Крім того, ознайомлення з працями вітчизняних і закордонних учених дозво­ляє зробити висновок, що в поняття конституційного ладу вклада­ється різнезначення, що певною мірою ускладнює його аналіз. Так, зокрема, конституційний лад визначається:

- по-перше, як фактична конституція³ або цілісна система ос­новних політико-правових, економічних і соціальних відносин, які
встановлюються й захищаються конституцією та іншими консти­туційно-правовими (державно-правовими) нормами⁴;

- по-друге, як певний спосіб (форма) організації держави, якого
(яку) закріплено в його конституції⁵;

¹Див., наприклад: Советское государственное право.- М., 1948.- С. 86.

²Див., наприклад: Советское государственное право / Под ред. проф. С. С. Кравчука.- М., 1985.- С. 74.

³Див.: Алебастрова А. И. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебное пособие.- С. 14.

⁴Див.: Большой юридический словарь / Под ред. А. Я. Сухарева,
В. Д. Зорькина, В. Е. Крушених- М: ИНФРА, 1998.- С. 304.

⁵Див., наприклад: Е. И. Козлова, О. Е. Кутафин. Конституционное пра­во Российской Федерации.- М: Юристь, 1996.- С. 75. Близьким до цього є визначення конституційного ладу як устрою держави і суспільства, закріпленого конституційно-правовими нормами (див.: Тодыка Ю. Н. Основы общественного строя Украины.- X.: Факт, 1999.- С. 8).

 

- по-третє, як такий стан відносин (або порядок), що харак­теризує державу як конституційну, забезпечує підпорядкованість держави праву, сприяє закріпленню в суспільній практиці й пра­восвідомості справедливих, гуманних і правових взаємозв'язків між людиною, громадянським суспільством і державою¹ або як установлені конституційним правом взаємовідносини між люди­ною, народом, суспільством і державою, що покликані забезпе­чити визнання та захист прав і свобод людини і громадянина, на­родовладдя, громадянського суспільства і демократичної держа­ви². При цьому під конституційною державою розуміється держава, що характеризується, по-перше, обмеженістю (підпо­рядкованістю) державної влади правом і народним сувереніте­том, по-друге, забезпеченням такої обмеженості відповідними гарантіями³.

Останній підхід до розкриття значення поняття «конституцій­ний лад» є вдалішим, оскільки наявність у країні акта, що офі­ційно називається конституцією держави та який визначає її устрій, ще не свідчить про конституційний характер цієї держави і, відповідно, про наявність конституційного ладу. Поняття кон­ституційного ладу не можна зводити лише до наявності чи відсут­ності конституції, воно має характеризувати реальну обмеженість держави конституцією, гарантованість прав і свобод людини і громадянина. Тим паче не можна зводити конституційний лад лише до організації держави, навіть якщо ця держава і є консти­туційною.

Характеристика конституційного ладу передбачає встановлен­ня його співвідношення з такими поняттями, як «державний лад», «громадянське суспільство».

Державний лад - це система основних політико-правових, економічних, соціальних відносин, які закріплюються державно-правовими (конституційно-правовими) нормами. Державний лад може бути конституційним, якщо мова йде про конституційну державу, тобто державу, яка впливає на суспільний лад правовим шляхом (установлюючи або санкціонуючи правові норми, забез­печуючи їх реалізацію на основі конституції та інших легітимних джерел права), виконує певні обов'язки перед людиною і суспіль­ством, і неконституційним - державний лад тоталітарної дер­жави.

 

 

¹Див.: Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерации.- С. 98.

²Див.: Колюшин Е. И. Конституционное (государственное) право России.- С. 55.

³Термін «конституційна держава» досить часто вживається як тотожний терміну «правова держава».

 

 

Отже, поняття «державний лад» є ширшим від поняття «кон­ституційний лад». Конституційний лад передбачає наявність у державі юридичної конституції, але не зводиться лише до факту її існування. Конституційний лад набуває реального змісту лише за умови демократичного характеру конституції та реального дотри­мання конституційних положень, що забезпечує обмеженість держави, державної влади правом. Саме така обмеженість і ство­рює оптимальні умови для функціонування громадянського суспіль­ства, що є невід'ємним атрибутом, передумовою конституційної держави.

                                     * * *

Громадянське суспільство - це поняття, яким позначають си­стему самостійних і незалежних від держави суспільних інститутів і відносин, що забезпечують умови для реалізації приватних інте­ресів і потреб індивідів і колективів, для життєдіяльності соціаль­ної і духовної сфер, їх відтворення і передачі від покоління до по­коління¹.

Громадянське суспільство забезпечує необхідний і раціональ­ний спосіб соціального існування людей, заснований на розумі, свободі, праві та демократії. Сфера громадянського суспільства охоплює:

1)соціально-економічні відносини й інститути (форми власнос­ті, підприємництво, праця);

2)організацію і діяльність об'єднань громадян (громадських
організацій, політичних партій, а також профспілок, творчих спі­лок, релігійних організацій тощо);

3)сферу виховання, освіти, науки і культури;

4)сім'ю - первинну основу співжиття людей;

5)систему засобів масової інформації;

6)етичні норми поведінки людей;

7)інші сфери приватних інтересів і потреб людей.

Громадянське суспільство починається з людини, його станов­лення нерозривно пов'язане з усвідомленням членами суспільства наявності у них громадянських прав, з формуванням їхньої актив­ної позиції щодо реалізації та захисту своїх прав. І не випадково, що «батько» цього терміна Арістотель виводив його від терміна «громадянин» - вільна людина. Тобто, на думку Арістотеля гро­мадянське суспільство - це суспільство вільних людей, а таке суспільство виникає лише на певному етапі свого розвитку. Перед­умовами становлення громадянського суспільства є забезпечення рівності людей у їхніх правах і гідності, заборона будь-яких приві­леїв людей за їхніми

¹Див.: Конституційне право України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора Ю. М. Тодики, доктора юридичних і політичних наук, про­фесора В. С. Журавського.- С. 187.

 

природними чи громадянськими ознаками, народний суверенітет,

високий рівень правової культури членів суспільства, економічних, культурних і правових відносин між ними тощо.

Під громадянським суспільством у науці конституційного права іноді також розуміють певний суспільний устрій, за якого людині гарантується вільний вибір форм її економічного та політичного буття, забезпечуються загальні права людини та ідеологічний плюралізм¹.

Взаємозв'язок держави і громадянського суспільства вияв­ляється в тому, що держава здійснює свій регулятивний вплив у сфері громадянського суспільства лише в певних межах, які вста­новлюються для захисту інститутів і механізмів громадян­ського суспільства. Отже, громадянське суспільство функціонує і як система, що частково (в певних межах) управляється державою, і як саморегульована система. Своєю чергою, конституційна дер­жава також перебуває в певній залежності від саморегульованого громадянського суспільства і його потреб; останнє, як зазначалося вище, виступає необхідною передумовою конституційної держави.

Засади конституційного ладу - це система вихідних принци­пів організації державної влади в конституційній державі, взаємо­відносин конституційної держави з людиною та інститутами гро­мадянського суспільства. Ці принципи, як зазначається в літерату­рі, визначають і закріплюють основи правового статусу суб'єктів конституційно-правових відносин².

До засад конституційного ладу за Конституцією України нале­жать:

- народовладдя (народний суверенітет);

- державний суверенітет і незалежність України;
-республіканська форма правління, яка відповідає вимогам демократії та поділу влад;

- унітарний устрій України;

- визнання людини як найвищої соціальної цінності, утвер­дження і забезпечення її прав і свобод;

- соціальний захист людини;

- статус української мови як державної;

- поділ влади;

- гарантованість місцевого самоврядування;

- політична, економічна та ідеологічна багатоманітність;

- вища юридична сила Конституції України і пряма дія її норм;

- рівність усіх суб'єктів права власності перед законом.

¹Див.: Конституционное (государственное) право: Справочник / Под ред.В. И. Лафитского.- М.: Юристь, 1995.- С. 31.

²Див.: Тодыка Ю. Н. Основи общественного строя Украины.- С. 9.

 

Терміном «засади конституційного ладу України» позначають

також загальний конституційно-правовий інститут, що закріп­лює основні принципи організації Української держави, які харак­теризують її як конституційну державу, а також визначає засади і найважливіші принципи взаємовідносин держави з людиною та інститутами громадянського суспільства.

Норми цього інституту містяться в розділі І Конституції Украї­ни «Загальні засади». Вони відіграють надзвичайно важливу роль у системі національного права України і характеризуються такими специфічними рисами:

- особливим предметом регулювання - регулюють суспільні
відносини, що визначають найважливіші питання організації дер­жавного і суспільного життя;

- загальним характером - закріплюють засади і принципи ор­ганізації держави в найбільш загальній формі, а їх конкретизація
здійснюється в інших розділах Конституції України та в актах
чинного законодавства;

- найвищою юридичною силою - всі інші норми Конституції
України, всі нормативно-правові акти держави базуються на кон­ституційних нормах, що закріплюють засади конституційного ладу
і, отже, не можуть їм суперечити;

- підвищеною стабільністю - відповідно до ч. З ст. 5 Консти­туції України право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить лише народові, а законопроекти про внесення змін до розділу І Конституції України затверджуються всеукраїн­ським референдумом (ч. 1 ст. 156)¹.

Норми інституту «Засади конституційного ладу України» скла­дають певну систему, і їх можна розподілити по таких групах:

- норми, що визначають гуманістичні засади конституційного
ладу України;

- норми, що визначають республіканську форму правління та
унітарний державний устрій України;

- норми, в яких дається характеристика основних якісних рис
України як конституційної держави;

- норми, що закріплюють економічні, політичні, соціальні та
духовно-культурні засади конституційного ладу України.

 

 

 ¹У літературі вирізняють також інші риси норм цього інституту, зок­рема, політико-правовий характер, визначеність і категоричність, ціліс­ність тощо (див.: Тодыка Ю. Н. Основи общественного строя Украины.-С. 11).