5 Колодій А. М., Олійник А. Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування в
Україні: Підручник. — К., 2003. — С. 442.
6 Кичун В. І. Конституційно-правові основи взаємовідносин вищих органів влади
України і Автономної Республіки Крим: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — X.,
2001.—С. 9.
Все ж таки думається, що більшою мірою правильною є позиція О. Фрицького, який, зазначаючи, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим є органом виконавчої влади автономії, що самостійно здійснює виконання функцій і повноважень, вказує, що даний орган «не входить до системи органів державної виконавчої влади України, оскільки утворюється на частині території України — в межах Автономної Республіки Крим, яка водночас є невід'ємною частиною України. Ця обставина безпосередньо відображається на змісті функцій і повноважень Ради міністрів, які складаються з двох груп: функції і повноваження з питань, віднесених до відання Автономної Республіки Крим Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим і законами України; і державні виконавчі функції: повноваження, делеговані законами України відповідно до Конституції України»1. З цією позицією солідарний і П. Любченко, який вважає, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим не належить до системи органів державної виконавчої влади2, з чим варто погодитись.
Про самостійний та відокремлений від органів виконавчої влади ха рактер існування Ради міністрів Автономної Республіки Крим свідчить той факт, що організація і діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим грунтуються на поділі повноважень між ними; підконтрольності, підзвітності і відповідальності перед Верховною Радою Автономної Республіки Крим як представницьким органом, що обирається безпосередньо громадянами, органів, що утворюються або формуються нею, посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим.
Згідно з п. 2 ст. 1 Конституції Автономної Республіки Крим повноваження, порядок формування і діяльності Ради міністрів Автономної Республіки Крим визначаються Конституцією України і законами України, Конституцією Автономної Республіки Крим і нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до її компетенції. Слід зазначити, що на відміну від статусу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, який врегульовано окремим законом, досі не прийнято Закон України «Про
1 Фрицький О. Ф. Конституційне право України. — К., 2002. — С. 498-499.
2 Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підручник для студентів
вищих навчальних закладів / За ред. С. Г. Серьогіної. — X., 2005. — С. 182.
666
667
Розділ 25
Автономна Республіка Крим
Раду міністрів Автономної Республіки Крим», який постійно згадується в усіх планах законопроектних робіт. Сама ідея подібного закону народилася як результат буквального розуміння частини третьої ст. 136 Конституції України. У момент прийняття Конституції України висловлювалися ідеї розробити лише закон про організацію влади в Автономній Республіці Крим, але вони не знайшли підтримки. Думається, детальна регламентація статусних характеристик Ради міністрів Автономної Республіки Крим є необхідною. Це сприяло б зміцненню статусу виконавчих структур автономії, додатково убезпечувало б цей орган від невиправданого втручання державних органів та чітко окреслювало б власні прерогативи Ради міністрів Автономної Республіки Крим з метою забезпечення чіткого функціонування цієї структури та виключало б можливі компе-тенційні колізії з іншими органами.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим у межах своєї компетенції видає постанови, рішення і розпорядження, обов'язкові до виконання на всій території республіки. Також у порядку, який визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим укладає договори та угоди з питань, віднесених до відання Автономної Республіки Крим.
Певною мірою проблема «включеності» Ради міністрів Автономної Республіки Крим у систему органів виконавчої влади зумовлена тим, що акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим скасовують ся Президентом України (п. 16 частина перша ст. 106 Конституції). Наприклад, зупинення дії постанов і розпоряджень Ради міністрів Автономної Республіки Крим з питань виконання державних функцій і повноважень у випадках, якщо вони суперечать Конституції України і законам України, актам Президента України і Кабінету Міністрів України, Конституції Автономної Республіки Крим і нормативно-правовим актам Верховної Ради Автономної Республіки Крим, з одночасним зверненням до Президента України про їх скасування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Також до відання Верховної Ради Автономної Республіки Крим належить скасування постанов і розпоряджень Ради міністрів Автономної Республіки Крим з питань, віднесених до відання Автономної Республіки Крим, у випадку, якщо вони суперечать Конституції України, Конституції Автономної Республіки Крим, законам України і нормативно-правовим актам Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Водночас згідно зі ст. 35 Конституції Автономної Республіки Крим Рада міністрів Автономної Республіки Крим як орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим самостійно здійснює виконавчі функції і повноваження з питань, віднесених до відання Автономної Республіки Крим Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим і законами України.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим формується Верховною Радою Автономної Республіки Крим на термін її повноважень, відповідальна перед нею і очолюється Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рада міністрів Автономної Республіки Крим виконує також державні виконавчі функції і повноваження, делеговані законами України відповідно до Конституції України.
З метою забезпечення виконання делегованих державних виконавчих функцій і повноважень Автономній Республіці Крим передаються фінансові, матеріальні кошти і об'єкти державної власності, необхідні для виконання цих повноважень. Організація, порядок виконання зазначених функцій і повноважень республіканськими органами Автономної Республіки Крим визначаються нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Законами України та прийнятими на їх основі та на їх виконання нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та Верховної Ради Автономної Республіки Крим можуть визначатися окремі умови виконання делегованих державних виконавчих функцій і повноважень, реалізації загальнодержавних і регіональних програм; координуватися діяльність у боротьбі з катастрофами, стихійними лихами, епідеміями та епізоотіями, щодо ліквідації їх наслідків, природокористування, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, безпечних і здорових умов життя населення, охорони пам'яток історії та культури, організації та розвитку освіти, науки і культури, фізичної культури та спорту, забезпечення правопорядку і громадської безпеки, здійснення спільних проектів у регіоні, а також вирішення інших питань, віднесених до компетенції виконавчих органів.
Важливу роль у організації діяльності та забезпеченні реалізації функцій та повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим відіграє Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Він представляє Раду міністрів Автономної Республіки Крим у відносинах з Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, центральними та місцевими органами виконав-
668
669
Розділ 25
Автономна Республіка Крим
чої влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, громадянами, їх об'єднаннями, посадовими особами; органами інших держав, їх регіонів, об'єднань громадян, установ, організацій; з міжнародними організаціями; організовує діяльність Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Відповідно до Конституції Автономної Республіки Крим Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим веде засідання Ради міністрів Автономної Республіки Крим, забезпечує підготовку засідань і організовує контроль за виконанням актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим; подає Верховній Раді Автономної Республіки Крим кандидатури для призначення на посади заступників Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністрів, голів республіканських комітетів; затверджує штатний розпис міністерств, республіканських комітетів, апарату Ради міністрів у межах чисельності і кошторису витрат, затверджених Верховною Радою Автономної Республіки Крим; здійснює загальне керівництво підготовкою питань, які підлягають розгляду на засіданнях Ради міністрів Автономної Республіки Крим; підписує постанови, рішення і розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, договори, угоди в межах своїх повноважень тощо.
Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим призначається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою Автономної Республіки Крим за поданням Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим і за погодженням з Президентом України. Відповідно до Конституції Автономної Республіки Крим до відання Верховної Ради Автономної Республіки Крим віднесено призначення на посаду і звільнення з посади за поданням Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим згідно з Конституцією України і законами України. Безпосередньо участь Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим у вирішенні кадрових питань полягає у поданні кандидатур заступників Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністрів, голів республіканських комітетів Автономної Республіки Крим на розгляд Верховної Ради Автономної Республіки Крим, яка і призначає цих осіб. Також Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим подає на затвердження Верховної Ради Автономної Республіки Крим структуру і чисельність Ради міністрів Автономної Республіки Крим, її апарату і кошторису витрат на їх утримання.
Таким чином, можна зробити висновок, що виконавчим органом Автономної Республіки Крим, її урядом є Рада міністрів Автономної Ре спубліки Крим. Встановлені Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим, законами України статус і повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим гарантуються державою і забезпечуються демократичними інститутами суспільства, діяльністю органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, громадян та їх об'єднань.
За своєю конституційно-правовою природою цей орган значною мірою має виступати не як виконавчий орган Автономної Республіки Крим, а як виконавча структура представницького органу Автономної Республіки Крим — Верховної Ради Автономної Республіки Крим, що, з часом, безумовно, потребує своєї нормативної конкретизації. У зв'язку з цим вважаємо дещо спірним оперування у конституційному лексиконі термінами «уряд», «міністри». Це призводить до ряду як наукових, так і практичних проблем, пов'язаних або з ототожненням Ради міністрів кримської автономії з органами виконавчої влади, або посилює амбіції регіональних чиновників порівняно з управлінським апаратом інших адміністративно-територіальних одиниць України. Думається, найбільш оптимально природу цього органу відображала б назва «комітет». Також для вдосконалення статусу Ради міністрів Автономної Республіки Крим потрібно прийняти окремий закон. Адже відмінність кримських владних структур від інших органів регіонального управління в Україні має полягати саме в особливому характері їх функцій та повноважень.
Щодо особливостей організації та здійснення місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим, то у розділі IV «Місцеве самоврядування в Автономній Республіці Крим» Конституції Автономної Республіки Крим міститься лише одна глава 9 «Здійснення місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим» (статті 42—47), де регламентовані тільки особливості здійснення місцевого самоврядування на території республіки.
У статті 42 глави 9 Конституції Автономної Республіки Крим установлюються правові основи місцевого самоврядування в республіці. Закріплюється, що місцеве самоврядування в Автономній Республіці Крим здійснюється відповідно до Конституції України і законів України. Відповідно до Конституції України законами України Автономній Республіці Крим можуть делегуватися повноваження з забез-
670
671
Розділ 25
печення збалансованого соціально-економічного і культурного розвитку Автономної Республіки Крим, реалізації програм її соціально-економічного, культурного й іншого розвитку. Загалом конституційна модель організації та діяльності місцевого самоврядування не передбачає яких-небудь особливостей здійснення місцевого самоврядування у межах автономії. Це означає, що місцеве самоврядування на її території має здійснюватися в повному обсязі відповідно до Конституції та законів України, з певними особливостями, передбаченими Конституцією Автономної Республіки Крим.
Щодо порядку здійснення правосуддя та організації діяльності органів прокуратури в Автономній Республіці Крим, то правосуддя в Автономній Республіці Крим здійснюється на основі та згідно з Конституцією України і законами України. Судами України застосовуються Конституція Автономної Республіки Крим, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим у випадках, передбачених законами України.
Суди, які діють на території Автономної Республіки Крим, входять до єдиної системи органів судової влади України. Автономна Республіка Крим бере участь у забезпеченні діяльності судів, які діють на її території, здійснює інші повноваження у випадках, передбачених законами України.
Організація і діяльність органів прокуратури в Автономній Республіці Крим визначаються Конституцією України і законами України. Верховна Рада Автономної Республіки Крим має право заслуховувати інформацію Прокурора Автономної Республіки Крим і порушувати питання про його звільнення з посади перед Генеральним прокурором України.
672
Розділ 26
Місцеве самоврядування в Україні
26.1. Поняття та політико-правова природа місцевого самоврядування
У науці конституційного права однією з найменш розроблених та складних є проблема місцевого самоврядування, хоча має воно давні традиції, які сягають далекого минулого. Адже ідея демократії та самоврядування народилася, розвивалася протягом усієї історії та значною мірою реалізовувалася саме на місцевому рівні. Самоорганізація населення для розв'язання власних проблем — взагалі ключове питання демократії. Реальне місцеве самоврядування — це конкретний крок у напрямі подальшої лібералізації управління на місцях, пов'язаний з вирішенням питань формування громадянського суспільства, посиленням захисту прав і свобод людини і громадянина, їх практичною реалізацією. Тому актуальність глибокого осмислення цього питання має не лише науково-методологічне і політико-ідеологічне, а й важливе практичне значення. Усвідомлення феномену місцевого самоврядування у повному обсязі дає можливість знайти адекватні напрями і форми розвитку демократії на сучасному етапі.
Наявність значної кількості публікацій, у яких по-різному тлумачаться правова природа та призначення місцевого самоврядування,
673
22-8152
Розділ 26