Органи правосуддя в Україні 4 страница

Головне управління нагляду за додержання законів у Збройних Силах України та інших військових формуваннях. У ньому є: слідче уп­равління, яке ділиться на відділ нагляду за додержанням законів ор­ганами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, а також слідчий відділ. Крім того, до цього голо­вного управління входять відділ нагляду за додержанням законів що­до прав і свобод та інтересів держави, відділ представництва інтересів громадян та держави в судах, відділ підтримання державного обвину­вачення та нагляду за виконанням судових рішень у кримінальних справах, організаційно-методичний відділ, а також секретаріат (на правах відділу).

Управління нагляду за додержанням законів на транспорті скла­дається з відділу захисту прав і свобод громадян та інтересів держави і відділу нагляду за додержанням законів на транспорті при провад­женні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства.

Міжнародно-правове управління має відділ міжнародного спів­робітництва, відділ правової допомоги і відділ перекладів.

У структурі Генеральної прокуратури є також відділ прийому громадян, розгляду звернень і запитів народних депутатів України, перший відділ, другий відділ, прес-служба (на правах відділу), управ­ління справами, канцелярія, відділ організації діловодства (секре­таріат) з секторами: приймання та реєстрації вхідної кореспонденції; відправлення вихідної кореспонденції; комп'ютерного набору та тиражування документів; забезпечення роботи приймальних керів­ництва і архівний сектор. У відділі програмного забезпечення та зв'язку функціонують: сектор програмного забезпечення і сектор зв'язку та телекомунікацій. Сектори має також відділ матеріально-технічного забезпечення та соціально-побутових потреб. До них належать сектори: матеріально-технічного забезпечення, експлуа-

542

таційно-господарський, автогосподарськии, сектор капітального будівництва. І завершує структуру у переліку її підрозділів — відділ фінансування та бухгалтерського обліку.

Положення про структурні підрозділи центрального апарату за­тверджуються Генеральним прокурором. Він призначає на посади свого першого заступника і заступників, а також керівників головних управлінь, управлінь і відділів Генеральної прокуратури", ректора і проректорів Академії прокуратури, а також своїх радників, поміч­ників і старших помічників, інших працівників Генеральної прокура­тури України: старших прокурорів та прокурорів управлінь та відділів, старших прокурорів-криміналістів і прокурорів-криміналістів, старших слідчих і слідчих з особливо важливих справ і їх помічників, головного бухгалтера тощо.

У Генеральній прокуратурі створюється колегія у складі Генераль­ного прокурора (голова), його першого заступника і заступників за посадою, інших керівних працівників органів прокуратури. Персо­нальний склад колегії затверджується Верховною Радою України за поданням Генерального прокурора. Колегія є дорадчим органом і роз­глядає найбільш важливі питання діяльності прокуратури щодо до­тримання законності, стану правопорядку, виконання наказів та інструкцій Генерального прокурора, кадрові та інші питання, а також заслуховує звіти підлеглих прокуратур, керівників структурних підрозділів та відповідальних працівників прокурорської системи. На засіданнях колегії можуть заслуховуватися повідомлення і пояснення керівників міністерств, відомств, інших органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, їх об'єднань, посадових осіб із приводу порушень закону. Порядок діяльності колегії, реалізації її рішень визначаються Регламентом Генеральної прокуратури України.

Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо поліпшення організації та діяльності прокуратури, вдосконалення законодавства при Генеральній прокуратурі утворюється Науково-ме­ тодична рада, її персональний склад і положення про неї затверджу­ються Генеральним прокурором.

Слід особливо підкреслити, що за суворої централізації системи органів прокуратури України у ній широко застосовується коле­гіальність, яка має суттєве значення для розвитку демократичних засад в організації і діяльності прокуратури України. Крім колегії Генеральної прокуратури, діють колегії в прокуратурі Автономної Рес­ публіки Крим, в обласних і прирівняних до них прокуратурах. Персо-

543

 

Розділ 23

Прокуратура України

 

нальний склад цих колегій затверджується Генеральним прокурором. Вони є дорадчими органами при відповідних прокурорах, вносять пе­реваги колегіальних засад у діяльність прокуратур, забезпечують до­кладне і всебічне обговорення найважливіших питань прокурорської діяльності і рішень, які приймаються. Порядок їхньої роботи визна­чається регламентом. У прокуратурах міст і районів колегіальні заса­ди проявляються у проведенні оперативних та апаратних нарад. На них обговорюються найбільш важливі питання роботи прокуратури. Це дає можливість прокурорам враховувати у своїй роботі колектив­ну думку працівників органу, який він очолює.

Використання позитивних сторін колегіального керівництва у системі органів прокуратури послідовно поєднується з єдинона­чальністю, що надає прокурорській діяльності такої якості, як опера­тивність, забезпечення персональної відповідальності прокурорів за роботу безпосередньо очолюваних ними та підлеглих їм органів. Таке поєднання є найбільш оптимальним для системи прокурорських органів за її ієрархічності і суворої централізації.

Важливе значення в організації системи прокурорських органів має правильне розв'язання проблеми структурування апаратів орга­нів прокуратури всіх рівнів. Генеральна прокуратура України, а також прокуратура Автономної Республіки Крим, обласні і прирівняні до них прокуратури є складними структурними організаціями, які утво­рюються із підрозділів у статусі управлінь, відділів та ін. Початкові ланки системи прокурорських органів — прокуратури районів, міст та інші прирівняні до прокуратур районів є простими органами, тому що тут немає структурних підрозділів (управлінь, відділів) усередині органу. Чисельність апарату таких прокуратур залежить від обсягу ро­боти, який виконується кожним окремим органом. У деяких випад­ках він є досить значним, із широкою диференціацією функцій, які виконуються відповідальними працівниками. Між прокурором, його заступником і помічниками (там, де вони є) здійснюється розподіл обов'язків по роботі, як за основними її напрямами (підтримання державного обвинувачення в суді, представництво інтересів громадя­нина або держави в суді у випадках, визначених законом, нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшуко-ву діяльність, дізнання, досудове слідство та ін.), так і за допоміжни­ми (наприклад, систематизація законодавства). У численних апаратах у результаті розподілу обов'язків досягається певна спеціалізація працівників з окремих напрямів прокурорської діяльності. У нечис-

ленних апаратах кожний працівник здійснює свою діяльність у кількох напрямах прокурорської роботи. Водночас за наявності різних структурних форм забезпечення тієї чи іншої дільниці проку­рорської діяльності у різних ланках цієї системи зміст її переважно за­лишається незмінним згори донизу.

За статусом міських, районних і міжрайонних прокуратур у сис­темі прокурорських органів України діють так звані спеціалізовані прокуратури, які здійснюють нагляд за додержанням кримінально-ви­конавчого законодавства, природоохоронні, військові та деякі інші. Вони будуються за загальними для всіх органів прокуратури принци­пами, користуються тими ж законами, що й територіальні прокурату­ри, виконують, крім спеціальних, загальні для всіх органів проку­рорські завдання. В їх системно-структурній будові, у обсягах щодо здійснення нагляду існують певні особливості. Так, на органи військової прокуратури покладено розслідування злочинів, що скою­ються військовослужбовцями та службовцями військових установ і закладів, здійснення нагляду за виконанням законів у процесі прова­дження дізнання та досудового слідства, яке здійснюється у військо­вих установах і формуваннях.

До військових прокуратур належать військові прокуратури регіонів і військова прокуратура Військово-Морських Сил України (на правах об­ ласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських). Ці про­куратури здійснюють нагляд за додержанням законів органами управління, військовими об'єднаннями, з'єднаннями, частинами, підрозділами, установами і військовими навчальними закладами та посадовими особами Збройних Сил, Прикордонних військ, Служби безпеки України та інших військових формувань, дислокованих на території України.

Органи військової прокуратури підтримують державне обвинува­чення у військових судах, у межах своїх повноважень беруть участь у розгляді цивільних і господарських справ, вносять апеляції та подан­ня до апеляційних і касаційних інстанцій на незаконні вироки, рішення, постанови та ухвали військових судів.

Щодо інших спеціалізованих прокуратур, таких як на транспорті, природоохоронні та прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, то вони діють на пра­вах міжрайонних і підпорядковані безпосередньо обласним прокуро­рам, а в Автономній Республіці Крим — прокурору республіки. В областях, де немає окремих міжрайонних спеціалізованих прокура-

 

544

18-8152

545

Розділ 23

Прокуратура України

 

тур, нагляд за додержанням і застосуванням законів у відповідних сферах виконують безпосередньо обласні прокуратури. У своїй роботі спеціалізовані прокуратури взаємодіють з районним, міськими та іншими територіальними прокурорами.

Успішне виконання завдань, які стоять перед органами прокура­тури, ефективність прокурорського нагляду багато в чому залежать від кадрового складу, їх професійної підготовки, високої громадянсь­кої зрілості. Закон України «Про прокуратуру» (ст. 46) визначає вимо­ ги до осіб, які можуть призначатися прокурорами і слідчими. Вони повинні мати вищу юридичну освіту, необхідні ділові й моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування стро­ком до одного року.

На посади прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя та прирівняних до них прокурорів призна­чаються особи віком не молодше ЗО років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше семи років. На посади районних і міських прокурорів призначаються особи віком не молодше 25 років із стажем роботи в органах прокуратури або на су­дових посадах не менше трьох років.

Військовими прокурорами і слідчими призначаються громадяни України з-поміж офіцерів, які проходять військову службу або пере­бувають у запасі й мають вищу юридичну освіту.

Прокурори і слідчі прокуратури підлягають атестації один раз на п'ять років.

Для підготовки прокурорських кадрів і підвищення кваліфікації працівників прокуратури діє Академія прокуратури України.

Для забезпечення прокурорів правовою інформацією, норматив­но-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою в органах прокуратури створюються бібліотеки, ведеться системати­зація законодавства, консультативно-довідкова робота, застосову­ються комп'ютерні правові програми, видається журнал «Вісник прокуратури», який є офіційним друкованим органом Генеральної проку­ратури України.

23.3. Функції та повноваження прокуратури

Прокуратура виконує важливі державні функції. Конституцією України на прокуратуру покладаються:

—підтримка державного обвинувачення в суді;

—представництво інтересів громадянина або держави в суді у ви­падках, визначених законом;

—нагляд за додержанням законів органами, які проводять опера-тивно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

—нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів при­мусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи гро­мадян;

—нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, до­держанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органа­ми місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Порівняно з попередньою Конституцією прокуратура втратила функції так званого загального нагляду і попереднього слідства. Тим самим було зроблено крок на шляху до зближення, гармонізації про­курорської системи України з аналогічними системами сучасних де­мократичних держав.

Організація, функції і напрями діяльності сучасної прокуратури Ук­раїни об'єктивно залежать від соціальних, економічних, політичних та інших умов життєдіяльності суспільства. Але з сукупності цих умов слід виділити передусім правові, бо саме вони справляють вирішаль­ний вплив на призначення і функції прокуратури.

Серед визначених Конституцією функцій прокуратури першою значиться підтримання державного обвинувачення в суді. Це процесу­альна діяльність прокурора, спрямована на доведення перед судом обвинувачення особи, яка вчинила злочин і має бути притягнена до кримінальної відповідальності або у передбачених законом випадках звільнена від такої відповідальності. Державне обвинувачення в суді підтримується прокурором шляхом його участі у всіх стадіях судочин­ства. Воно здійснюється від імені держави. При виконанні цієї функції прокурор є незалежним. Він керується Конституцією і зако­нами України, діючими міжнародними договорами, згода на обов'яз­ковість яких надана Верховною Радою України, а також своєю правосвідомістю і переконанням. За підтримки державою обвинува-

 

546

547

Розділ 23

Прокуратура України

 

чення прокурор повинен сприяти суду у всебічному, повному й об'єктивному розгляді справи, винесенню законного судового рішен­ня, вживати заходів щодо усунення порушень закону, додержуючись при цьому принципу незалежності суддів.

Як державний обвинувач прокурор користується рівними з інши­ми сторонами процесу правами у наданні доказів, участі в їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом, а також у за-явленні клопотань та обстоюванні інших, передбачених законом про­цесуальних вимог. Ось, наприклад, що говориться щодо цього у ст. 264 Кримінально-процесуального кодексу України: «Прокурор, керуючись вимогами закону і своїм внутрішнім переконанням, підтримує перед судом державне обвинувачення, подає докази, бере участь у дослідженні доказів, заявляє клопотання і висловлює свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, викладає свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного.

Коли в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред'явленого підсудному обвинувачення, він повинен відмовитися від обвинувачення і у своїй постанові викласти мотиви відмови. Прокурор пред'являє або підтри­мує пред'явлений цивільний позов, якщо цього вимагає охорона прав фізичних чи юридичних осіб або державних інтересів».

У цій невеликій за обсягом статті кодексу простежується активна роль прокурора в судовому процесі, його можливості притаманними йому засобами й прийомами впливати на позитивний кінцевий результат судового розгляду, сприяти належному законному і демо­кратичному здійсненню судочинства, захисту прав і свобод особи, громадських і державних інтересів.

Конституційною функцією прокуратури є: представництво інте­ ресів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Ця функція полягає у здійсненні прокурорами від імені держави проце­суальних дій, спрямованих на захист у суді законних інтересів громадянина або держави. Завданнями такого представництва є:

— захист прав і законних інтересів громадян, які не спроможні з будь-яких причин самостійно захистити свої права або реалізувати процесуальні повноваження, невизначеного кола осіб, права яких од­ночасно порушуються, а також захист майнових та інших інтересів держави, які порушуються чи можуть бути порушені внаслідок про­типравних діянь фізичних або юридичних осіб;

 

— вжиття заходів щодо поновлення порушених прав та законних інтересів громадянина та держави, усунення причин і умов, що спри­яли їх порушенню;

— притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, які винні в порушенні прав і законних інтересів громадянина або держа­ви.

Щодо повноважень прокурора при здійсненні такого представ­ництва, то він самостійно визначає наявність підстав для цього представництва, у якій формі воно має відбуватися. Процесуальним законодавством встановлено, що прокурор може здійснювати пред­ставництво на будь-якій стадії судочинства, для цього він наділений повноваженнями: звертатися до суду з позовами про захист прав і свобод громадянина, прав юридичних осіб, коли порушуються інте­реси держави, та заявами про визнання незаконними правових актів, дій та рішень посадових осіб; брати участь у розгляді судами справ з метою захисту прав громадян або інтересів держави; давати висновки у судових засіданнях по справах, що розглядаються за участю проку­рора; ініціювати незалежно від участі у розгляді справи перегляд не­законних і необгрунтованих судових рішень, а також судових рішень за нововиявленими та винятковими обставинами, вносити апе­ляційні, касаційні подання, скарги та заяви; знайомитися з ма­теріалами справи у суді, робити виписки з неї, отримувати копії доку­ментів, що знаходяться у справі; витребувати із суду цивільні справи, рішення у яких набрали чинності і минув термін їх касаційного ос­карження; звертатися до суду про зупинення виконання його рішень у випадках, визначених законом.

Прокурор здійснює нагляд за законністю виконавчого провадження.

Як конституційну функцію прокуратури в Основному Законі виз­начено нагляд за додержанням законів органами, які проводять опера-тивно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство. Предметом такого нагляду є додержання законів зазначеними органами при про­веденні цієї діяльності. Даний нагляд має своїм завданням сприяти: розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, а також прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань; виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин; вжиттю заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

При здійсненні цієї функції прокурор має вживати заходів, щоб органами дізнання і досудового слідства додержувався встановлений

 

548

549

Розділ 23

Прокуратура України

 

законом порядок порушення кримінальних справ, розслідування діянь, які містять ознаки злочину, забезпечувалося проведення не­обхідних оперативно-розшукових заходів, застосування технічних за­собів, не порушувалися передбачені законом строки провадження слідства та тримання під вартою, законний порядок припинення та закриття справ, щоб неухильно виконувалися вимоги закону про всебічне, повне й об'єктивне дослідження всіх обставин справи, з'ясовувались обставини, які викривають чи виправдовують обвину­ваченого, а також пом'якшують або обтяжують його відповідальність.

Вказівки прокурора органам, які проводять оперативно-розшуко-ву діяльність, дізнання і досудове слідство щодо порушення криміна­льних справ і проведення розслідування, є обов'язковими для них.

У законодавстві визначені повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність. Передусім він здійснює нагляд за додержанням законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності, йому надано право у будь-який час безперешкодно входи­ти у всі приміщення органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність.

Прокурор перевіряє розпорядження, інструкції, накази та інші ак­ти щодо оперативно-розшукової діяльності, оперативно-розшукові справи, реєстраційні, облікові, звітні, статистичні, аналітичні доку­менти та інші відомості щодо здійснення оперативно-розшукових заходів.

Для усунення порушень вимог законодавства він доручає керівни­кам відповідних органів проведення перевірок виконання підпоряд­кованими їм підрозділами та їхніми посадовими особами покладених на них законом завдань оперативно-розшукової діяльності та додер­жання прав, свобод людини і громадянина та юридичних осіб; за не­обхідності викликає посадових та інших осіб органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність, для отримання пояснень щодо порушень вимог законодавства України.

Прокурор перевіряє скарги на порушення законодавства органа­ми, які проводять оперативно-розшукову діяльність, з ознайомлен­ням у необхідних випадках з оперативно-розшуковими матеріалами; скасовує незаконні постанови про заведення, зупинення або понов­лення оперативно-розшукових справ, а також інші рішення, що суперечать закону; дає згоду на продовження строку проведення оперативно-розшукових заходів, а також на закриття та знищення

оперативно-розшукових справ; дає санкцію або згоду на проведення оперативно-розшукових заходів у випадках, передбачених законом; вимагає від керівника усунення особи від подальшого проведення оперативно-розшукової діяльності у справі, якщо вона допустила по­рушення законодавства, прав та свобод людини і громадянина або юридичної особи; надає згоду підрозділам, що здійснюють оператив­но-розшукову діяльність, на звернення до суду з поданням для одер­жання дозволу на проведення відповідних заходів, вносить апе­ляційне подання на постанову суду; вживає заходів щодо усунення порушень законодавства і притягнення винних до встановленої зако­ном відповідальності; дає письмові вказівки про проведення опера­тивно-розшукових заходів в інтересах кримінального судочинства, про розшук осіб, які безвісно відсутні.

При здійсненні нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства повноваження прокурора визначаються Кримінально-процесуальним кодексом України, законами України «Про прокуратуру», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про орга­нізаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншим законодавством. Закон надає право прокурору доручати керівникам органів дізнання та досудового слідства проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою виявлення та усунення порушень закону та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки злочину, здійснювати передачу кримінальних справ від одного органу досудового слідства іншому, а також від одного слідчого іншо­му відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу.

Прокурор має право брати участь у розслідуванні або прийняти до свого провадження чи доручити підпорядкованому йому прокуророві розслідування будь-якого злочину.

Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, мають Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міст і районів, прирівняні до них прокурори та їх заступники, а також спеціально уповноважені на це прокурори.

Ще однією важливою функцією прокуратури, що визначена в Конституції України, є нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої сво­боди громадян. Предметом та завданням цього нагляду є законність

 

550

551

Розділ 23

Прокуратура України

 

перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'яз­нення, органах і установах, що виконують покарання чи заходи при­мусового характеру, що призначаються судом у кримінальних спра­вах, додержання встановленого кримінально-виконавчим, іншим за­конодавством порядку та умов у місцях затримання або відбування покарання особами у цих органах і установах, їх прав і виконання ни­ми своїх обов'язків, а також законність застосування заходів медич­ного та виховного характеру, пов'язаних з обмеженням особистої сво­боди громадян, адміністративних затримань і арештів, при триманні у приймальниках-розподільниках, пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які неправомірно перебувають в Україні, загальноосвітніх школах і професійних училищах соціальної реабілітації та притулках для неповнолітніх. Прокурор, який здійснює такий нагляд, має право у будь-який час: відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи, в яких за­суджені відбувають покарання, установи для примусового лікування і перевиховання, опитування осіб, що там перебувають; знайомитися з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, за­суджені або до них застосовуються заходи примусового характеру. Він також має право перевіряти законність наказів, розпоряджень і по­станов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодав­ству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених по­рушень.

Прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру. Його постанови і вказівки з цих питань є обов'язковими і підлягають виконанню в установлений ним строк.

Предметом функції нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержання законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами є:

—відповідність актів, які видаються всіма органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, вимогам Конституції України, чинним законам та указам Президента України;

—додержання законів про недоторканність особи, соціально-еко­номічні, політичні, трудові, особисті права і свободи людини і грома­дянина, захист їх честі та гідності.

Завданнями нагляду є запобігання, виявлення та усунення пору­шень закону щодо прав і свобод людини і громадянина та захист їх інтересів.

При одержанні заяв або повідомлень про порушення законності, які вимагають прокурорського реагування, а за наявності підстав — також і з власної ініціативи органи прокуратури проводять перевірку додержання законодавства, при цьому вони не дублюють функції ор­ганів відомчого управління та контролю, не підміняють їх і не втруча­ються в їх розпорядчу діяльність, якщо така не суперечить чинному законодавству.

Здійснюючи такий нагляд, прокурор має користуватися правом:

— безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану поса­
ду, входити у приміщення державних органів, органів виконавчої вла­
ди, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян,
підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності,
підпорядкованості чи належності, до військових частин, установ без
особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до доку­
ментів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому
числі в установленому законом порядку й тих, що містять комерційну
чи банківську інформацію. Письмово вимагати надання до прокура­
тури для перевірки зазначених документів та матеріалів, термінової
видачі необхідних довідок для вирішення питань, пов'язаних з пе­
ревіркою;

— вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан за­конності і заходи щодо її забезпечення;

— вимагати від службових та посадових осіб проведення пере­вірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форми власності, а також виділення спеціалістів для проведення пе­ревірок, відомчих та позавідомчих експертиз;

— викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.

При виявленні порушень закону прокурор, його заступник у ме­жах своєї компетенції повинні вносити подання про усунення вияв­лених порушень органам державної влади, місцевого самоврядуван­ня, керівникам підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань; протести на рішення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування рішення та дії їх посадових і службових