Конституційно-правовий статус Верховної Ради України

сесій проводяться пленарні засідання Верховної Ради України, засідання її комітетів та комісій. Верховна Рада України на сесійний період визначає коло питань, які підлягають розгляду і вирішенню, складає порядок денний чергової сесії, визначає дні і тижні пленар­них засідань, роботи комітетів та комісій, встановлює кількість і тривалість щоденних пленарних засідань парламенту.

Сесії Верховної Ради України можуть бути як черговими, так і поза­ черговими.

Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року.

Позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України або на вимогу Президента України.

У Конституції України встановлено також порядок і час скликан­ня сесій в умовах введення в Україні воєнного чи надзвичайного стану. Рішення про введення воєнного або надзвичайного стану в Україні приймає Президент України (пп. 20 і 21 ст. 106 Конституції України). Ці рішення згідно з п. 31 ст. 85 Конституції мають бути затверджені Верховною Радою України.

Пленарні засідання є основною формою діяльності Верховної Ради України під час його сесій і являють собою регулярні зібрання народ­них депутатів у визначений час і у визначеному місці, що проводять­ся за встановленою процедурою, на яких розглядаються питання, віднесені Конституцією до повноважень Верховної Ради, і прийма­ються відповідні рішення шляхом голосування.

Засідання Верховної Ради України проводяться відкрито. Відкритість передбачає право бути присутнім на засіданнях Верхов­ної Ради представників ЗМІ, різних державних і недержавних організацій, проводити трансляції роботи сесій по радіо і телебачен­ню. Порядок висвітлення пленарних засідань, їх час та обсяг визнача­ються самою Верховною Радою.

Статтею 84 Конституції України передбачена можливість прове­дення і закритих засідань. Закрите засідання проводиться за рішен­ням більшості від конституційного складу Верховної Ради України.

Рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування. Причому кожний депу­тат має один голос. Він повинен брати участь у голосуванні особисто і не має права доручати голосувати від свого імені іншим депутатам.

330

Така вимога випливає з того, що саме в рамках проведення пленарних засідань приймаються рішення Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні. Дуже важливим у діяльності Верховної Ради є фактор прийняття свідомих рішень особисто народ­ними депутатами України, яким Український народ делегував повно­важення щодо здійснення законодавчої влади.

Однією з найважливіших організаційних форм здійснення функцій Верховної Ради України є парламентські дебати. Деякі авто­ри парламентські дебати (франц. debats, від debattre — сперечатися) визначають як одну з форм діяльності парламенту, яка полягає в об­говоренні питання, винесеного на розгляд представницького органу. Здійснюються шляхом проголошення на пленарному засіданні пар­ламенту доповіді та співдоповіді з відповідного питання і відповідей, виступів членів парламенту тощо. Відбуваються у порядку, визначе­ному регламентом парламенту або іншими нормативно-правовими актами¹. В Україні ці питання регулюються Конституцією України і Регламентом Верховної Ради України. Відповідно до положень ст. 47 глави 8 Регламенту Верховної Ради України, рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях після об­говорення питань більшістю народних депутатів від конституційного

складу.

Юридичний зміст парламентських дебатів являє собою врегульо­вану на конституційно-правовому рівні процедуру вирішення питань на пленарному засіданні Верховної Ради України. Наприклад, ст. 30-31 глави 5 «Обговорення питань на пленарних засіданнях Верховної Ради України» Регламенту Верховної Ради України закріплюють деякі процедурні аспекти парламентських дебатів. Так, відповідно до положень цих статей процедура повного обговорення пи­тань на пленарному засіданні Верховної Ради включає: 1) доповідь на­родного депутата — ініціатора внесення пропозиції або іншого суб'єкта права законодавчої ініціативи чи його представника, запи­тання доповідачу і відповіді на них; 2) співдоповідь визначеного голо­вним комітетом чи тимчасовою спеціальною комісією співдоповіда­ча, запитання співдоповідачу і відповіді на них; 3) виступи народних депутатів — членів головного комітету чи тимчасової спеціальної

¹ Грушанська Н. І. Парламентські дебати // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К., 1998. — Т.4: Н-П. — 2002. — С. 442-443.

331

Розділ 17