ної Ради України — внутрішні (політична, економічна, соціальна, духовно-культурна) та зовнішні (зовнішньополітична, зовнішньоекономічна, функція національної безпеки та ін.); за суб'єктами Верховної Ради України — загальнопарламентські, функції народних депутатів, функції комітетів, функції тимчасових спеціальних та слідчих комісій, функції фракцій, функції коаліції депутатських фракцій (парламентської більшості), функції опозиції; за засобами діяльності Верховної Ради України — конституційна, бюджетно-фінансова, інформаційна, територіальна, програмна та інші функції; за терміном діяльності Верховної Ради України — постійні та тимчасові функції; за механізмом реалізації функцій Верховної Ради України — складні (комплексні) та прості функції.
17.4. Форми діяльності Верховної Ради України
За своїм змістом функції Верховної Ради України — це складні правові явища. Вони являють собою процес реалізації повноважень (прав і обов'язків) парламенту України. Так, В. Погорілко зазначав, що кожна функція Верховної Ради України (законодавча, установча, контрольна та ін.) має свій порядок здійснення та свої особливості. Здійснення цих функцій або окремих дій Верховної Ради України та її органів, як правило, називається процедурами, або процесом. Зокрема, він розрізняв: законодавчу процедуру; формування органів державної влади (установчу процедуру); процедуру парламентського контролю; бюджетну та інші спеціальні процедури1. Звідси, здійснення функцій Верховної Ради України — це процедури або процес, який має свої формальні особливості, свій порядок реалізації, що має прояв у формах діяльності Верховної Ради України.
Слід зазначити, що взаємозв'язок існує не тільки між змістом функцій та формами їх здійснення, а й призначення Верховної Ради України теж має вплив на виникнення тих чи інших форм, в яких здійснюються парламентські функції. Так, деякі автори вважають, що головним призначенням Верховної Ради України є здійснення зако-
1 Конституційне право України / За заг. ред. В. Ф. Погорілка. — К., 2002. — С. 432-435.
328
нотворчості1. Це свідчить про наявність форм правотворчості при здійсненні будь-якої з функцій Верховної Ради України. Але ця форма не є єдиною. Парламентська діяльність здійснюється й в інших формах організаційного характеру.
Функції Верховної Ради України здійснюються завдяки функціонуванню суб'єктів механізму реалізації даної функції. Тобто функції реалізуються у формі: роботи народних депутатів України; парламентських комітетів; тимчасових спеціальних та слідчих комісій Верховної Ради України; у формі функціонування депутатських фракцій та їх коаліцій та ін. Наявність таких форм діяльності функцій зумовлена компетенцією та місцем кожного з суб'єктів у механізмі реалізації функцій. Обсяг компетенції та призначення суб'єктів механізму зумовлює те, якими способами та завдяки проведенню яких заходів суб'єкти реалізують парламентські функції.
Звідси, форми діяльності Верховної Ради України можна визначити як сукупність способів та заходів, за допомогою яких суб'єкти Верховної Ради України здійснюють парламентську діяльність. Причому способи здійснення матимуть, як правило, правовий характер, тоді як заходи — це форми виключно організаційного характеру. Таким чином, Верховна Рада України здійснює діяльність у формах, що мають певні особливості, які дозволяють розмежувати ці форми на види.
Перший вид форм парламентської діяльності являє собою сукупність дій Верховної Ради України, які мають організаційний характер. Різновидом таких заходів є: сесії, пленарні засідання, парламентські дебати, парламентські слухання з окремих питань, проведення Днів уряду у Верховній Раді України, заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє та зовнішнє становище України тощо. Розглянемо ці форми докладніше.
Відповідно до ст. 82 Конституції України Верховна Рада України працює сесійно. Це означає, що вона працює не безперервно, а під час певних періодів — сесій, на які збирається у конституційно визначені строки, як правило, двічі на рік2. Сесія є однією з основних організаційних форм діяльності Верховної Ради України. Саме під час
1 Шаповал В. М. Парламент // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шем-
шученко (голова редкол.) та ін. — К., 1998. — Т. 4: Н-П. — 2002. — С. 434.
2 Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 р. № 17-рп/2002 (спра
ва щодо повноважності Верховної Ради України).
11а-8І52 329
Розділ 17