Конституційно-правовий статус Верховної Ради України

жах і порядку, передбаченому розділом ХНІ Конституції (преамбула та п. 1 ст. 85 Конституції України); визначає на законодавчому рівні громадянство; правовий режим власності; територіальний устрій Ук­раїни; судоустрій, судочинство; правовий режим державного кордо­ну; статус столиці України; основи національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку. Крім цього, виключно законами встановлюються Державний бюджет України та бюджетна система України; опис державних символів України та порядок їх використання і захисту тощо (ст. 92 Конституції України). Тобто Верховною Радою України визначаються невід'ємні інститути держави, поза закріпленням офіційного статусу яких є неможливим повноцінне функціонування України як суверенної і незалежної, демократичної держави.

По-друге, Верховна Рада України бере участь у формуванні та виз­наченні правового статусу глави держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб. Зокрема, вона призначає вибори Президента України у строки, передбачені Кон­ституцією та вирішує питання про усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленої ст. 111 Конституції; призначає за поданням Президента України Прем'єр-міністра України, міністра оборони України, міністра закор­донних справ України, призначає за поданням Прем'єр-міністра Ук­раїни інших членів Кабінету Міністрів України, голову Антимоно-польного комітету України, голову Державного комітету телебачення та радіомовлення України, голову Фонду державного майна України, а також звільняє зазначених осіб з посад, вирішує питання про відставку Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України; призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Президента України голову Служби безпеки України; призначає на посаду та звільняє з посади Голову Національного банку України за поданням Президента України; призначає на посади та звільняє з по­сад половину складу Ради Національного банку України; призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради Ук­раїни з питань телебачення і радіомовлення; призначає на посади та звільняє з посад членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України; затверджує загальну структуру і чисельність, визначає функції Служби безпеки України, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових форму­вань, а також Міністерства внутрішніх справ України; надає згоду на

призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України; призначає на посади та звільняє з посад третину складу Конституційного Суду України; обирає суддів безстроково; достроково припиняє повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційно­го Суду України про порушення нею Конституції або законів Ук­раїни; призначає позачергові вибори до Верховної Ради Автономної Республіки Крим; призначає чергові та позачергові вибори до органів місцевого самоврядування.

По-третє, Верховна Рада України організовує свою внутрішню діяльність та забезпечує реалізацію власних функцій і повноважень шляхом утворення органів (комітетів, комісій тощо) та політичних утворень (фракцій, коаліцій фракцій), допоміжного органу — апара­ту Верховної Ради України, а також Рахункової палати України, Упов­новаженого Верховної Ради України з прав людини з метою забезпе­чення здійснення парламентського контролю в сфері виконання Державного бюджету України, правового забезпечення прав і свобод людини і громадянина в Україні.

Контрольна функція. За Конституцією України Верховна Рада України має право здійснювати парламентський контроль у межах, визначених Конституцією (п. 33 ст. 85). Слід зазначити, що в літера­турі існують різні погляди щодо виділення кола контрольних повно­важень, через реалізацію яких парламент здійснює контрольну діяль­ність. Деякі вчені зазначають, що вона полягає, головним чином, у контролі за прийняттям Державного бюджету України, за діяльністю Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції, контролі за додержанням конституційних прав і свобод громадян. Для цього створена Рахункова палата України, передбачена посада Уповноваже­ного Верховної Ради України з прав людини тощо¹. Інші автори за­значають, що контрольна функція парламенту України реалізується через дві групи повноважень. Перші мають виключно контрольне значення, другі — комплексний характер і рівною мірою належать як до контрольної, так і до інших функцій парламенту. Ці функції реалізуються через контрольні повноваження².

¹          Напр.: Шемшученко Ю. С. Теоретичні засади розвитку українського парламентариз­
му // Шемшученко Ю. С. Вибране. — К., 2005. — С. 149-150.

²          Барабаш Ю. Г. Парламентський контроль в Україні (конституційно-правовий ас­
пект): Монографія. — X., 2004. — С. 38-39.

322

323

Розділ 17