І. Внесення законопроекту до Верховної Ради України.

/. Законодавча ініціатива — внесення проекту закону в офіційному порядку до законодавчого органу певними органами й особами. Це власне стадія законодавчого процесу. Відповідно до ст. 93 Конституції України право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України на­лежить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України має виключ­не право на внесення проекту закону про Державний бюджет України. Проект закону про надання згоди на обов'язковість міжна­родних договорів України вносить Президент України або Кабінет Міністрів України.

Проекти законів вносяться на реєстрацію до Верховної Ради України разом з проектом постанови, яку пропонується Верховній Раді України прийняти за результатами його розгляду, списком ав­торів законопроекту, пропозицією щодо кандидатури доповідача на пленарному засіданні та пояснювальною запискою, яка має містити обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, обгрунтуван­ня очікуваних результатів та інші відомості.

318

II. Попередній розгляд законопроекту.

2. Попередній розгляд законопроектів у комітетах. Кожен законо­
проект після його реєстрації не пізніш як у п'ятиденний строк на­
правляється Головою Верховної Ради України або його заступниками
в комітет, до предмета відання якого належить питання бюджету, для
проведення експертизи щодо можливості його фінансування держа­
вою та в комітет, який визначається головним з підготовки і поперед­
нього розгляду законопроекту. Головний комітет попередньо розгля­
дає законопроект, після чого ухвалює висновок щодо доцільності
включення його до порядку денного сесії Верховної Ради.

До попереднього розгляду головний комітет на своєму засіданні може запропонувати Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим державним органам, об'єднанням громадян висловити свою думку щодо доцільності його прийняття.

3. Попередній розгляд законопроектів народними депутатами. Усі внесені до Верховної Ради України законопроекти після їх реєстрації не пізніш як у п'ятиденний строк надаються народним депутатам у вигляді порівняльних таблиць. Після попереднього розгляду законо­проекту у головному комітеті народним депутатам надаються виснов­ки головного комітету, висновки інших комітетів та інші передбачені документи.

4. Експертиза законопроектів полягає в доопрацюванні й редагу­ванні законопроекту із залученням зацікавлених організацій. За дору­ченням Голови Верховної Ради України або його заступників або за рішенням головного комітету законопроект направляється на науко­ву, юридичну чи іншу експертизу, проведення інформаційного чи на­укового дослідження; при цьому предмет і мета експертизи, пошуку, дослідження повинні бути чітко визначені.

Окремі законопроекти можуть направлятися для одержання екс­пертних висновків до Кабінету Міністрів України, відповідних міністерств, інших державних органів, установ і організацій, а також окремих фахівців. Наприклад, попередню експертизу законопроектів може здійснювати Інститут законодавства Верховної Ради України або законопроекти можуть направлятися для проведення поперед­ньої експертизи, надання пропозицій і висновків до науково-дослідних установ, наприклад до Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.

Висновки, підготовлені за результатами експертизи, направляють­ся головному комітету для врахування при розгляді законопроекту та прийняття рішення стосовно подальшої роботи над ним.

319

Розділ 17

Конституційно-правовий статус Верховної Ради України

 

5. Розгляд законопроектів і альтернативних законопроектів Верхов­
ною Радою України. Альтернативними вважаються законопроекти, які
містять положення, що регулюють однакове коло питань та повторю­
ють за суттю положення щодо регулювання одних і тих же суспільних
відносин. Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на
пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом. Зако­
нопроекти розглядаються Верховною Радою України, як правило, за
процедурою трьох читань, яка включає:

— перше читання — обговорення основних принципів, положень, критеріїв, структури законопроекту та прийняття його за основу;

— друге читання — постатейне обговорення і прийняття законо­проекту у другому читанні;

— третє читання — прийняття законопроекту, який потребує до­опрацювання та узгодження, в цілому.

III. Стадія ухвалення законопроекту.

6. Ухвалення законопроекту в результаті голосування (в Україні зви­
чайні закони ухвалюються простою більшістю голосів, конституційні
— двома третинами від конституційного складу Верховної Ради
України) і підготовка відповідної постанови Верховної Ради України
про набрання законом чинності. Тексти законів, ухвалені Верховної
Радою України, у 5-денний строк підписуються Головою Верховної
Ради і невідкладно направляються на підпис Президентові України.

IV. Засвідчувальна стадія.

7. Санкціонування (підписання) закону Президентом у встановлені
Конституцією України строки. Відповідно до частини другої ст. 94 Кон­
ституції Президент України протягом 15 днів після отримання закону
підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або
повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропо­
зиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. У разі як­
що Президент України протягом встановленого строку не повернув за­
кон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом
України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.

V. Інформаційна стадія.

8. Промульгація закону — це не лише підписання його главою дер­
жави, а й видання спеціального акта, який містить, зокрема, розпоря­
дження про офіційне опублікування закону. Промульгація закону
здійснюється зазвичай актом глави держави — указом, наказом та
іншими подібними документами, текст якого в офіційних виданнях
передує тексту закону, що промульговується.

320

В Україні — це підписання закону Президентом України, підготов­ка постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію даного закону і офіційне його опублікування. Текст постанови Верховної Ради в офіційних виданнях передує тексту закону, що про­мульговується.

9. Включення закону до Єдиного державного реєстру нормативних
актів, де вказується наданий йому реєстраційний код.

10. Опублікування закону — друк його тексту з усіма реквізитами в
офіційних друкованих виданнях. Відповідно до ст. 134 Регламенту
Верховної Ради України, підписані Президентом України закони та
закони, які офіційно оприлюднені Головою Верховної Ради України,
публікуються в газеті «Голос України» та у «Відомостях Верховної
Ради України». Публікація законів у цих друкованих виданнях
вважається офіційною. Підписані Головою Верховної Ради України
закони та інші акти не пізніше наступного дня після їх підписання пе­
редаються апаратом Верховної Ради України для опублікування.

Можливий додатковий етап на другій стадії після ухвалення зако­нопроекту парламентом і передачі його главі держави на підпис.

В Україні існує інститут права «відкладального вето» Президента. Так, відповідно до частини другої ст. 94 Конституції Президент України може скористатися своїм правом відкладального вето і повернути за­кон із своїми зауваженнями і пропозиціями Верховній Раді України для повторного розгляду. Саме вето об'єктивно може ставати стадією законотворчого процесу, яка має позапарламентський характер.

Верховна Рада України може подолати право вето Президента Ук­раїни. Так, якщо під час повторного розгляду закон буде знову прий­нятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов'язаний його підписати та оприлюднити протягом десяти днів. У разі якщо Прези­дент України не підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України і публікується за мого підписом.

На всіх стадіях законодавчої діяльності необхідним є вивчення і впровадження громадської думки в текстах законів, урахування рівня ір.иіосвідомості громадян.

Установча (державотворча) функція Верховної Ради України

кіійснюється в трьох основних напрямах. По-перше, Верховна Рада

і ти від імені Українського народу легалізує атрибути держави.

321

11.(приклад, приймає та вносить зміни до Конституції України в ме-

н КИ2

Розділ 17