Європа займає провідне місце у світовому господарстві за розмірами промислового та сільськогосподарського виробництва, експортом товарів та послуг, розвитком міжнародного туризму. Її сумарний ВВП становить майже 30 % світового. Вона лідирує у світовій торгівлі за обсягами золотовалютних запасів та іноземних інвестицій.
У господарствах Європи співіснують три сектори:
• національний (приватний);
• державний;
• іноземний.
Провідна галузь промисловості – машинобудування. Друге місце займає хімічна промисловість. Чорна металургія історично розвивалася, насамперед у країнах, що мають відповідне сировинне забезпечення – Німеччина, Великобританія, Франція, Іспанія, Бельгія, Люксембург, Польща, Чехія. Після Другої світової війни великі металургійні комбінати споруд – жувалися та розширювалися в морських портах з орієнтацією на імпорт більш якісної та дешевої залізної руди та металобрухту. Найсучасніші з таких комбінатів знаходяться у Фос (Франція), Торонто (Італія). В останні роки набуває популярності будівництво металургійних міні-заводів. Основними галузями кольорової металургії є виробництво алюмінію та міді.
Лісова промисловість є галуззю міжнародної спеціалізації Швеції та Фінляндії. Ці країни називають головним «лісовим цехом» регіону.
Останнім часом на прикладі «Силіконової долини» в США, в Європі також функціонують науково-дослідні парки. Найбільші з них знаходяться поблизу Кембриджа (Великобританія), Мюнхена (Німеччина). На півдні Франції, у районі Ніцци, формується «долина високих технологій».
Головні галузі сільськогосподарського виробництва: рослинництво й тваринництво – поширені повсюдно в різних поєднаннях. За основними видами сільськогосподарської продукції більшість країн забезпечує свої потреби й зацікавлені в її збуті на зовнішніх ринках.
Природні умови та історичний шлях розвитку аграрного сектора економіки Європи сформували три типи сільського господарства: північноєвропейський, середньоєвропейський та південноєвропейський. Сформувалося декілька широтних зон спеціалізації сільського господарства. Для першої з них (Скандинавія та Великобританія) притаманні переважано інтенсивне молочне тваринництво, а в рослинництві, що його обслуговує, – кормові культури та сірі хліба. Отже, у сільському господарстві регіону спостерігаються чітко виражені особливості зональної, а також приміської спеціалізації. Потужні зони приміського господарства, що забезпечують великі промислові агломерації молоком, яловичиною, свининою, птицею, яйцями, овочами, фруктами, склалися в Німеччині, Нідерландах, Великобританії, Франції.
Великобританія та Італія мають найбільш розвинуті господарські комплекси. В останні десятиліття відбувається перерозподіл співвідношення сил між ними. Роль лідера дедалі більше бере на себе Німеччина, тоді як Великобританія – колишня «світова майстерня» – втрачає свої позиції. Серед інших країн найбільшу економічну вагу мають Іспанія, Нідерланди, Швейцарія, Бельгія, Швеція. На відміну від згаданих чотирьох головних країн, економіка останніх базується насамперед на окремих галузях, що завоювали, як правило, європейське або світове визнання. Австрія, Бельгія, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія, Данія, Люксембург, Ісландія входять до групи малих промислово розвинутих країн. До середньорозвинутих країн у європейських масштабах відносять Португалію, Грецію, Ірландію. Країни- карлики (Андорра, Ватикан, Мальта, Монако, Сан-Марино, Ліхтенштейн) мають специфічну роль у розвитку регіону.
У Центральній та Східній Європі розташовані вісімнадцять постсоціалістичних країн із перехідною економікою, що мають значно нижчий економічний і соціальний потенціал та відповідно рівень розвитку.
До регіонів Європи належать:
1) Західна Європа – має високий рівень розвитку економіки. Структура – господарства однорідна: частка промисловості у ВВП країн становить 2 / 5, частка послуг щорічно зростає, питома вага сільського господарства зменшується від 2 до 5 %. Економіка Західної Європи суттєво впливає на тенденцію розвитку як європейської, так і світової економіки (табл. 3.1);
Основою туристичної індустрії Західної Європи є значні природно – рекреаційні ресурси, величні історичні, архітектурні пам’ятки. Щорічно країни Західної Європи відвідують 140 млн. туристів, які поповнюють їхній бюджет більш ніж на 80 млрд. дол. Францію відвідують 60 млн. туристів, Велику Британію – 19,3 млн., Австрію 19 млн.
Найприваблішими туристичними об’єктами регіону є гірські масиви Альп (зимовий відпочинок у Франції, Швейцарії), морське узбережжя, Арденни (Бельгія, Люксембург) і Піренеї (Франція), долини річок Рейн, Везер, Єльби, Дунаю, Луари, Сени, Темзи, Северну, багато численні ландшафтні парки, всесвітньо відомі культурні центри: музеї, художні галереї, театри, бібліотеки, королівські замки, собори, церкви.
2) Північна Європа – один з економічно найрозвинутіших регіонів у світі. На ці країни припадає приблизно 1 % населення та 3 % ВВП і промислової продукції розвинутих країн, але за показниками ВВП та промислового виробництва на душу населення вони належать до групи найрозвинутіших країн світу (табл. 3.2).
Таблиця 2.1 – Західна Європа
| Країна (площа, тис. км2) | Столиця | Населення млн. осіб (рік) | Державна мова | Домінуюча релігія | ВВП (ППС) / д. н*., дол. США (2008 р.) |
| Австрія (83,9) | Відень | 8, 206 (2009.) | німецька | християнство католицизм | 39,887 |
| Бельгія (30,5) | Брюссель | 10,511 (2005.) | нідерландська, французька, німецька | християнство (католицизм) | 36,416 |
| Велика Британія (244,8) | Лондон | 60,441 (2005.) | англійська | Християнство (англіканство, католицизм) | 36,385 |
| Ірландія (70,2) | Дублін | 4,109 (2007.) | ірландська | Християнство (католицизм) | 42,110 |
| Ліхтенштейн (0,16) | Вадуц | 0,034 (2006.) | німецька | християнство (католицизм) | 31,600 |
| юксембург (2,6) | Люксембург | 0,454 (2005.) | німецька, французька | християнство (католицизм) | 82,441 |
| Монако (0,0019) | Монако | 0,035 (2005.) | французька | християнство (католицизм) | 29,000 |
| Нідерланди (41,90) | Амстердам | 16,36 (2007.) | нідерландська | християнство (католицизм) | 40,558 |
| ФРН (356,9) | Берлін | 82,0 (2009) | німецька | християнство (католицизм) | 35,539 |
| Франція (551,5) | Париж | 60,18 (2003.) | французька | християнство (католицизм) | 34,205 |
| Швейцарія (41,3) | Берн | 7,489 (2005.) | німецька, французька | християнство протестантизм | 43,196 |
* д.н. – показник на душу населення
Суворий клімат Північної Європи не став перешкодою для відвідування країн цього регіону багаточисленними туристами. Другу чашу терезів визначають: незаймана природа Північної Європи, чисте повітря, мальовничі озера, фіорди, невисокі, але надзвичайно красиві гори. Крім того, унікальна культурна спадщина епохи вікінгів, архітектурні споруди, культурні центри є щедрими ресурсами туристичного розвитку країн.
Таблиця 2.2 – Пвнічна Європа
| Країна (площа, тис. км2) | Столиця | Населення млн. осіб (рік) | Державна мова | Домінуюча релігія | ВВП (ППС) / д. н., дол. США (2008 р.) |
| Данія (43,0) | Копенгаген | 5,447 (2006.) | датська | християнство (лютеранство) | 37,304 |
| Ісландія (103,0) | Рейк’явік | 0,309699 (2007.) | ісландська | християнство (лютеранство) | 40,471 |
| Норвегія (323,0) | Осло | 4,68 (2007.) | норвезька | християнство (лютеранство) | 53,738 |
| Фінляндія (338,1) | Гельсінкі | 5,219 (2003.) | фінська, шведська | християнство (лютеранство) | 36,320 |
| Швеція (449,9) | Стокгольм | 9,122 (2007.) | шведська | християнство (лютеранство) | 37,334 |
Загальна кількість туристів регіону становить – близько 4,5 млн. осіб, що дає країнам 9,73 млрд. дол. прибутку.
3) Південна Європа відстає економічно від високорозвинених країн Європи. Промисловість регіону – це традиційні галузі: переробки сільськогосподарської сировини, харчова, легка, меблева, обробна (табл. 3.3).
Надзвичайно популярний у туристів регіон середземномор’я. Морські узбережжя, курортні зони, «зелені» острови, вузькі канали, величні Альпи, унікальна культурна спадщина, яка не обмежується лише сучасними пам’ятками, а включає в себе реліквії античної, візантійської, римської, мавританської епохи все це в сукупності є важливим чинником розвитку туристичної індустрії країн Південної Європи. Кількість туристів у регіоні щороку зростає, і на даний час приблизно становить 130 млн. осіб, що забезпечує країнам 50,3 млрд. дол. чистого прибутку. Основними туристичними країнами регіону є Іспанія та Італія, до яких в останні десятиріччя швидкими темпами наближаються Греція, Португалія, Мальта.
4) Східна (Центральна) Європа включає країни, які почали формуватися у 90-ті роки ХХ ст., у зв’язку з розпадом колишнього СРСР і соціалістичної системи (табл. 3.4).
Розвитку рекреаційної галузі Східної Європи сприяють природні ресурси: гірські ландшафти Карпат, Криму, Татр, Судету, золоті узбережжя Чорного, Азовського, Балтійського морів, мальовичі озера, цілющі води рік і джерел, культурні та історичні пам’ятки. Не дивлячись на всю унікальність природи, культурної спадщини, туризм у регіоні не набув достатньо високого рівня розвитку (крім Чехії та Словаччини). не отримав значного розвитку, що пояснюється економічною відсталістю країн, не досить розвиненою інфраструктурую, напруженою політичною ситуацією.
Таблиця 2.3 – Південна Європа
| Країна (площа, тис. км2) | Столиця | Населення млн. осіб (рік) | Державна мова | Домінуюча релігія | ВВП (ППС) / д. н., дол. США (2008 р.) |
| Андорра (0,467) | Андорра-ла-Велья | 0,070549 (2005.) | каталонська | християнство (католицизм) | 18,000 |
| Ватикан (0,00044) | Ватикан | 0,0089 (2000.) | латинська, італійська | християнство (католицизм) | - |
| Греція (132,0) | Афіни | 10,964 (2003.) | грецька | християнство | 30,681 |
| Гібралтар (Брит.) (0,006) | Гібралтар | 0,03 | англійська, іспанська | християнство (католицизм) | 18,500 |
| Іспанія (504,7) | Мадрид | 40,847 (2006.) | іспанська | християнство (католицизм) | 30,589 |
| Італія (301,3) | Рим | 58,884 (2006.) | італійська | християнство (католицизм) | 30,631 |
| Мальта (0,3) | Валетта | 0,37 | мальтійська, англійська | християнство (католицизм) | 23,971 |
| Португалія (92,3) | Лісабон | 10,642 (2007.) | португальська | християнство (католицизм) | 22,232 |
| Сан-Марино (0,061) | Сан-Марино | 0,029 (2004.) | італійська | християнство (католицизм) | 33,000 |
5) Південно-Східна Європа охоплює 9 країн колишнього соціалістичного табору, які не ввійшли до попереднього регіону (табл. 3.5).
Морський, гірськолижний, спелеотуристичний, мисливський, культурно-пізнавальний туризм є візитною карткою країн Південно-Східної Європи. Югославія свого часу стала першовідкривачем туристичної індустрії регіону. Зараз усі колишні республіки Югославії володіють та інтенсивно розвивають рекреаційно-туристичну галузь.
Таблиця 2.4 – Східна (Центральна) Європа
| Країна (площа, тис. км2) | Столиця | Населення млн. осіб (рік) | Державна мова | Домінуюча релігія | ВВП (ППС) / д. н., дол. США (2008 р.) |
| Білорусь (207,6) | Мінськ | 9, 676 (2009) | білоруська, російська | християнство (православ’я) | 12,313 |
| Естонія (45,1) | Таллінн | 1,324 (2006) | естонська | християнство (лютеранство) | 20,561 |
Продовження таблиці 2.4
| Латвія (64,5) | Рига | 2,27 (2005.) | латиська | християнство (католицизм) | 17,106 |
| Литва (65,2) | Вільнюс | 3,485 (2006.) | литовська | християнство (католицизм) | 18,977 |
| Польща (312,6) | Варшава | 38,63 (2005.) | польська | християнство (католицизм) | 17,537 |
| Росія (17,075) | Москва | 141, 920 (2010) | російська | християнство (православ’я) | 15,949 |
| Словаччина (49,0) | Братислава | 2,009 (2007.) | словацька | християнство (католицизм) | 22,097 |
| Угорщина (93,0) | Будапешт | 10,059 (2005.) | угорська | християнство (католицизм) | 19,553 |
| Україна (603,7) | Київ | 46,000 (2009) | українська | християнство (православ’я) | 7,342 |
| Чехія (78,8) | Прага | 10,241 (2005.) | чеська | християнство (католицизм) | 25,118 |
Таблиця 3.5 – Південно-Східна Європа
| Країна (площа, тис. км2) | Столиця | Населення млн. осіб (рік) | Державна мова | Домінуюча релігія | ВВП (ППС) /д. н., дол. США (2008 р.) |
| Албанія (28,7) | Тирана | 3 187 (2009) | албанська | іслам | 6,897 |
| Болгарія (110,9) | Софія | 7,322 (2007) | болгарська | християнство (православ’я) | 12,322 |
| Боснія і Герцеговина (51,1) | Сараєво | 4,025 (2005.) | боснійська | іслам, християнство | 7,624 |
| Македонія (25,7) | Скоп'є | 2,045 (2005) | македонська | християнство (православ’я) | 9,164 |
| Молдова (33,7) | Кишинів | 3,395 (2004) | молдовська | християнство (православ’я) | 2,984 |
| Румунія (237,5) | Бухарест | 22,276 (2007) | румунська | християнство (православ’я) | 12,600 |
| Чорногорія | Подгоріца | 672,180 (2009) | чорногорська | християнство (православ’я) | 11 110 |
| Словенія (20,3) | Любляна | 2,638 (2007 р.) | словенська | християнство (католицизм) | 29,521 |
| Хорватія (56,6) | Загреб | 4,555 (2007 р.) | хорватська | християнство (католицизм) | 18,575 |
| Сербія (102,2) | Белград | 10,2 | сербська | християнство (православ’я) | 9,600 |
