Головні чинники та показники розвитку країни

Загальні показники. Площа – території 357 тис. кв. км., чисельність населення – 82,0 млн. осіб., столиця – Берлін.

Федерація – 16 земель, які мають право самоврядування, мають власні конституцію, парламент і уряд. Вища законодавча влада належить бундестагу (палаті депутатів) та бундесрату (палаті земель). Глава держави - федеральний президент. Верховний законодавчий орган ФРН на рівні федерації – парламент, який складається із двох палат – бундестагу, який обирається загальним таємним голосуванням населення, і бундесрату, члени якого призначаються земельними урядами. Виконавчу владу здійснює уряд, очолюваний федеральним канцлером, якому належить уся повнота виконавчої влади.

Геополітичне положення, населення. Держава розташована в центрі Західної Європи між Північним і Балтійським морями на півночі та Альпами на півдні. Межує з Данією (довжина спільного кордону – 68 км), Нідерландами (577 км), Бельгією (167 км), Люксембургом (138 км), Францією (451 км), Швейцарією (334 км), Австрією (784 км), Чеською Республікою (646 км), Польщею (456 км). До складу ФРН входять Східно-Фризькі й ПівнічноФризькі острови, а також Гельголанд і Дюні в Північному морі, о. Фемарн у Балтійському морі.

Населення Німеччини етнічно однорідне. На кордонах із сусідніми державами проживають декілька тисяч датчан та голландців, лужицьких сoрбів. Висока ступінь урбанізації – 87 % населення проживає в містах, найбільшими з яких є Берлін, Гамбург, Мюнхен та міста Рурської агломерації. Велика щільність населення – 230 осіб / кв. км, (у Рурській агломерації – понад 2000 осіб/ кв. км).

У структурі населення значну групу складають іммігранти, переважно із країн Південної Європи та Туреччини. Коефіцієнт приросту населення становить 0,27 %. Середня тривалість життя складає 80 років у жінок і 74 роки у чоловіків. За релігійним складом переважають протестанти (38 %) і католики (34 %). Мусульмани складають 2 % населення, 26 % – представники інших конфесій і невіруючі. Країна має одну з найкращих у світі систему соціального захисту населення, високий середній рівень заробітної платні.

Природно-ресурсний потенціал Німеччини незначний: поклади кам’яного (Рурський та Саарський басейни) і бурого (Нижньорейнський басейн) вугілля; поклади низькосортних залізних руд – на південь від Ганноверу; досить значні поклади калійних солей – між ріками Везер і Зано. Країна мало забезпечена сучасними видами палива (незначні родовища нафти й газу не задовольняють і 5% потреб економіки країни). Є поклади будівельних копалин (глина, пісок, вапняк). Четверту частину території займають ліси, 50 % – низовина (Середньо – Германська низовина), на півдні – високі гори (Шварцвальд, Швабські Альпи).

Структура й динаміка економіки. Федеративна Республіка Німеччина – найпотужніша промислова країна Західної Європи. Країна належить до «Великої вісімки». Її частка у ВНП світу становить 4,5 %. За розмірами ВНП країна займає 5-те місце у світовій економіці (після США, КНР, Японії, Індії). Країна – «локомотив» Європейського Союзу, має сильну промисловість, особливо розвинуті машинобудування, хімічна, оптикомеханічна галузі. Її частка у світовому експорті складає 10 %, а за обсягами товарообігу вона займає 2-ге місце після США. Частка експорту у ВНП країни складає понад 20 %, що є одним із найвищих показників серед країн «Великої вісімки».

За загальними показниками зовнішньої торгівлі Німеччина займає друге місце, а за обсягами товарного експорту – перше, за експортом інвестицій – третє місце у світі. Понад 60 % товарного експорту припадає на продукцію машинобудування, далі йде продукція хімічної промисловості, деякі види продовольчих продуктів. Німеччина імпортує мінеральну сировину, енергоносії, деревину, сільськогосподарську продукцію. У Німеччині були винайдені циліндричний свердлильний і горизонтальний верстати, динамо-машина, анілінові фарби, газовий двигун внутрішнього згоряння, дизель.  

У структурі ВНП ФРН головні галузі економіки мають такі позиції: промисловість – 34,3 %; сільське господарство – 1,1 %; послуги – 64,6 %. Основою промисловості країни досить тривалий час була важка індустрія. Але під впливом науково-технічного прогресу структура промисловості почала трансформуватися. Швидко розвивались електроніка, автомобільна, авіакосмічна промисловості.

У паливо-енергетичному комплексі понад 50 % всього палива складає газ і нафта, які на 90 % є імпортним товаром (завозяться з Нідерландів, Нігерії, Лівії, країн Перської затоки, Алжиру, Росії). Конкурентоспроможні галузі промисловості: автомобілебудування, літакобудування, виробництво локомотивів і вагонів, верстатобудування, виготовлення приборів, електротехнічна промисловість, точна механіка і оптика, хімічна і фармацевтична промисловості, чорна металургія.

Сільське господарство забезпечує потреби країни в продуктах харчування на 80 %, а в споживанні пшениці, цурку, яловичини, сиру, масла – повністю. Основою сільського господарства є тваринництво. На нього припадає 80 % всієї продукції галузі. За розвитком свинарства ФРН займає перше місце серед країн ЄС.

Основними галузями сфери послуг є торгівля, транспорт, банківські й фінансові послуги, державне управління. Німеччина має розвинуту банківську систему. Серед приватних банків найсильнішими є «Дотче банк», «Дрезднер банк» і «Комерцбанк». Країна володіє розвинутою науковотехнічною базою, витрати на наукові досягнення складають 3 % від ВНП, але за науково-технічнічним потенціалом ФРН поступається США і Японії. Одним із найбільших секторів у сфері послуг у Німеччині є туризм, який забезпечує 8 % ВВП країни. Безпосередньо в туризмі працюють понад 3 млн. осіб. Тут діють, в основному, підприємства малого та середнього бізнесу.

Політичні партії: Християнсько-демократичний союз, Християнсько-соціальний союз, Вільна демократична партія, Республіканська партія, Партія «зелених». Партія демократичного соціалізму, Націонал-демократична партія, Республіканська партія.

У ФРН налічується до 700 молодіжних організацій, союзів і груп. Найчисленніша й найвпливовіша профспілкова організація – Об'єднання німецьких профспілок.  

ФРН є членом ООН, ЄС, НАТО, «Великої вісімки», ОБСЄ, ОЕСР, Ради Європи тощо.