Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘ункц≥њ фазових д≥Їсл≥в у мов≥ твор≥в –. ≤ваничука




2.3. ‘ункц≥њ фазових д≥Їсл≥в у мов≥ твор≥в –. ≤ваничука

 

‘азов≥ д≥Їслова можуть виконувати у реченн€х функц≥њ присудка: ” партизан≥в, що зал€гли в сторожках, зак≥нчувалис€ набоњ, кулеметн≥ черги ставали все р≥дшими, а врешт≥ зовс≥м стихли; тод≥ права сторожка вибухнула Ц островерхий дашок злет≥в у пов≥тр€, мов парасол€, ≥ впав на сн≥г, а з л≥воњ вийшов уп≥вський старшина з п≥дн€тими рукамиЕ [вогнст, с. 113]. ” цьому приклад≥ фазове д≥Їслово означаЇ фазу к≥нц€. ” текст≥ це д≥Їслово недоконаного виду ≥ виконуЇ функц≥ю присудка.

≤ саме в той мент, коли кол€дниц≥ подалис€ вниз понад Ѕрусторкою вб≥к Ўепота, јндр≥й пом≥тив, €к ≥з шешорського тракту звернув на Ѕрустори в≥йськовий в≥дд≥л ≥ розсипавс€ улоговиною обаб≥ч дороги [вогнст, с. 194]. ‘азове д≥Їслово подалис€ Ї присудком. ¬она означаЇ початок фази, а саме рух у певному напр€м≥.

ƒумала √анна, що вже н≥коли його не побачить: перед …орданом п≥шов „арнота з≥ своЇю сотнею рейдом на ѕокутт€ Ц там почалис€ вивози в —иб≥р: €ке село вр€туЇ, а €ке н≥, десь погромить енкаведистський гарн≥зон, а десь об≥йде, зваживши своњ сили, коли виграЇ б≥й, а колиЕ [вогнст, с. 194]. ‘азове д≥Їслово фази початку почалис€ виконуЇ функц≥ю п≥дмету. ” реченн≥ воно використовуЇтьс€ у значенн≥ початку д≥њ.

ј ще хочу тоб≥ сказати, що в —акатур≥ гарн≥зон розгромлений, тво€ сестра ћар≥€ ≥ њњ чолов≥к подалис€ до курен€ –≥зуна в „орний л≥с, бо й —акатуру, €к сус≥дню Ѕоднар≥вку, нин≥ Цзавтра теж спал€ть. ј ¬асиль у насЕ [вогнст, с. 202]. ‘аза початку виражена через д≥Їслово подалис€, що виконуЇ функц≥ю присудка. ÷е д≥Їслово означаЇ в≥дправл€тис€, вирушати куди-небудь, ≥дучи, њдучи, в≥дл≥таючи.

” форм≥ присудка, фазове д≥Їслово може бути частиною складеного присудка:

“ретього дн€ п≥сл€ смерт≥ јмурата з самого ранку почав збиратис€ народ уздовж јт-мейдану [мальви, с. 28]. ѕочав збиратис€ Ц це складений присудок, що вказуЇ на фазу початку д≥њ.

” страдч≥вськ≥й пущ≥ щойно починаЇ розпаношуватис€ ос≥нь: кольорист≥ клени, тихо засинаючи, струшують ≥з себе лапате лист€, встелюють ними жухле моховинн€, закв≥тчують золотистими узорами кущ≥ глоду й ожини [проща, с. 11]. ѕочинаЇ розпаношуватис€ Ц це складений присудок на позначенн€ початку д≥њ.

я перестав сп≥лкуватис€ з товаришами, та коли вже перо спинилос€ ≥ € прочитав написане Ц вперше в≥дчув перевагу прози над в≥ршем: у в≥рш≥ ≥де€ перебуваЇ на служб≥ в рими, а проза даЇ прост≥р дл€ в≥льного мисленн€ [проща, с. 17]. ѕерестав сп≥лкуватис€ Ц це складений присудок, що означаЇ фазу завершеност≥ д≥њ.

‘ункц≥€ обставини реал≥зуЇтьс€ у складних реченн€х:

Ћ≥тала п≥д час репетиц≥й домовина понад сценою, ос≥дала дол≥, й тод≥ з нењ виходила прекрасна —отник≥вна й прост€гала до ’оми руки, щоб зат€гнути його у в≥дьомське пекло; ’ома‑јркад≥й описував крейдою довкруж себе кола й приговорював Ђхрест на мен≥, хрест на спин≥ї [проща, с. 9].

ѕроте ми таки з≥бралис€ у страдч≥вськ≥й печер≥ на ƒмитр≥€ при св≥тл≥ стаЇнноњ л≥хтарн≥, €ку € захопив з собою з янова, поставали за спов≥дальним каменем, щоб прис€гтис€ Ц хто що може зробити дл€ укр≥пленн€ духа зневоленого народу, бо ≥ншоњ зброњ в нас не могло бути [проща, с. 33].

я вт€мив, що до вечора недалеко, й ночувати подамс€ в ян≥в до сестри, €ка стала господинею в батьк≥вському дом≥, й дл€ згадок про доморос≥в залишилос€ в мене небагато часу, а н≥хто з них не приходить на умовлене м≥сце, щоб допомогти згадати минуле, що промайнуло, мов блискавка, ≥ утопилось у пропаст≥ л≥т [проща, с. 33].

” текст≥ фазов≥ д≥Їслова використовуютьс€ письменником дл€ зображенн€ череди под≥й:

¬клонилас€ господарев≥ до н≥г, под€кувала, похапцем з≥брала своњ м≥зерн≥ пожитки, схопила д≥вчинку на руки ≥ виб≥гла. „валувала крутими вуличками, завмираючи в≥д страху, що повернетьс€ з м≥ста туркен€ ≥ дожене њњ, б≥гла, ховаючись за кам'€ними ст≥нами, що заступали в≥кна будинк≥в, квапилас€ до п≥вн≥чних кафських вор≥т, щоб вийти з т≥сного м≥ста на волю [ћальвич, с. 7].

ƒерв≥ш повернувс€ до ћар≥њ спиною, зашепот≥в слова молитви, тихо подавс€ у протилежний б≥к, а вона сто€ла збл≥дла, без над≥њ, з прост€гнутими руками ≥ не пом≥чала, €к синьоока ћальва безжурно б≥гаЇ поп≥д хребтом, зриваЇ жовт≥ кв≥ти, що пришпилились головками до сухоњ земл≥ [ћальвич, с. 7].

ѕрот€гом ц≥лого року прибували до «олотого –огу галери з трофе€ми, султан ≥з в≥йськом повернувс€ аж весною [ћальвич, с. 16].

¬еликий в≥зир јззем-паша сто€в незворушно. ƒивл€чись на мертвого султана, промовив п≥вголосом:

Ч «ак≥нчилась династ≥€ ќсман≥в. —ин≥в ти не народив, султане, а слабоумний брат тв≥й ≤браг≥м не може правити ≥мпер≥Їю [ћальвич, с. 17].

ћовчазною процес≥Їю пройшли через подв≥рТ€, минули султанську конюшню ≥ зупинилис€ перед зал≥зними дверима дв≥рцевоњ темниц≥. –озступилис€ вартов≥, каштел€н тюрми прогундосив тремт€чим голосом:

Ч “≥льки з дозволу великого в≥зира можу в≥дчинити браму... [ћальвич, с. 18].

“ож у ≥нших школах продовжувалась ≤сламова наука.  озаки передали його пол€кам, щоб в≥н ц≥лих с≥м рок≥в, чекаючи викупу, навчавс€ при варшавському двор≥ Ївропейськоњ витонченост≥ й дипломат≥њ [ћальвич, с. 24].

–вонув кон€, бризнуло кам≥нн€ з-п≥д копит ≥ посипалос€ на дахи циганських хаток, що прил≥пилис€ п≥д пр€мовисною скелею [ћальвич, с. 25].

≤слам-√≥рей пришпорив кон€ ≥ поскакав, минаючи јшлама-сарай ≥ медресе, до головного ханського палацу [ћальвич, с. 27].

яничари вимагали п≥двищенн€ плати за службу, домоглис€ визнати њх кастою, р≥вною улемам; щоб мати запоруку серед духовенства, закр≥пили девТ€носто девТ€ту орту за орденом ’адж≥ Ѕекташа [ћальвич, с. 33].

ѕ≥дсумовуючи вищевикладене, фазов≥ д≥Їслова можуть виступати у функц≥њ присудка, частини складеного присудка, обставини та ≥н.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2020-07-04; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1001 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

725 - | 645 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.