Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒ≥Їслова ≥з власне фазовим значенн€м




1.2.1. ƒ≥Їслова ≥з власне фазовим значенн€м

Ќ. Ўведова класиф≥куЇ д≥Їслова ≥з власне фазовим значенн€м на д≥Їслова, що позначають:

1) початок;

2) продовженн€;

3) к≥нець [Ўведова].

√. ЋукТ€нова пропонуЇ под≥л€ти д≥Їслова ≥з власне фазовим значенн€м на:

1) д≥Їслова з≥ значенн€м початковоњ фази: стартувати, починати, розпочинати;

2) д≥Їслова з≥ значенн€м серединноњ фази: продовжувати;

3) д≥Їслова з≥ значенн€м к≥нцевоњ фази: завершувати, зак≥нчувати [ЋукТ€нова, с. 65].

јнал≥тично починальн≥сть та завершальн≥сть виражаЇтьс€ у переважноњ б≥льшост≥ д≥Їсл≥в без вагомих лексико-граматичних обмежень: почати працювати/зак≥нчити працювати, стати чекати/припинити чекати, почати д≥вувати, перестати д≥вувати. —л≥д зазначити, що вживанн€ допом≥жного (фазового) д≥Їслова в ≥нф≥н≥тив≥, а не в особов≥й форм≥ незвичне через те, що анал≥тичн≥ акц≥ональн≥ форми не мають статусу лексем (на в≥дм≥ну в≥д синтетичних). ќбмеженн€ вираженн€ фазових значень анал≥тичними формами зумовлене лексико-стил≥стичними чинниками: ненормативними формами Ї почати шкарубнути/перестати шкарубнути, почати будити/зак≥нчити будити [Ѕарчук, с. 199].

¬ украњнськ≥й мов≥ до д≥Їсл≥в, що позначають початок д≥њ в≥днос€тьс€ найчаст≥ше д≥Їслова почати/ початись, розпочати/розпочатись. —еред д≥Їсл≥в в украњнськ≥й мов≥ на позначенн€ початковост≥ д≥њ активно використовуютьс€ також д≥Їслова вз€тис€ за щось, вз€тис€ до чогось, €к≥ вживаютьс€ з в≥дд≥Їсл≥вними ≥менниками, що позначають певн≥ тривал≥ процеси [—меречинська, с. 60].

як зауважуЇ —. ќ.  араман, початок д≥њ виражаЇтьс€ д≥Їсловом почати (основною формою) ≥ його синон≥мами прийн€тис€, пуститис€, вз€тис€, кинутис€, п≥ти (у значенн≥ почати) та ≥н., наприклад: Ќе знаход€чи вт≥хи на служб≥, в≥н почав шукати њњ поза нею Ц на квартир≥, м≥ж сторонн≥ми людьми (ѕанас ћирний ); ¬≥н кинувс€ знов б≥гати по канцел€р≥њ (≤. ‘ранко); «ор€ на неб≥ рожева уже починала займатис ь (Ћес€ ”крањнка); ј гостра коса вже п≥шла зр≥зувати гостру €чм≥нну гриву (ќ. ƒонченко). ¬≥дт≥нок початку д≥њ маЇ ≥ допом≥жне д≥Їслово стати, що в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д ≥нших фазових д≥Їсл≥в б≥льшою абстрактн≥стю ≥ не маЇ видовоњ пари, наприклад: ќдин за одним стало товариство рушати (ѕанас ћирний); я в≥рш≥ став писать п≥д веч≥р золотий (¬. —осюра); яворницький, цим запитанн€м €кось упокорений, посмирн≥шав, подобр≥шав одразу ≥, звертаючись до натовпу, ≥ справд≥ став про собор цей опов≥дати (ќ. √ончар).

«наченн€ триванн€ д≥њ передають д≥Їслово продовжувати та його синон≥ми (лишатис€, залишатис€, зоставатис€), наприклад: ѕо ≥нерц≥њ поњзд продовжував ≥ти (ќ. ƒонченко); ≤ залишивс€ сто€ти дуб на зл≥сть ус≥м в≥трам ≥ грозам (≤. ÷юпа); Ќ≥хто, €сна р≥ч, не залишивс€ мокнути п≥д в≥дкритою зливою (ќ. √ончар).

«наченн€ зак≥нченн€ д≥њ передаЇтьс€ д≥Їсловами зак≥нчувати, перестати, припинити, кинути та ≥н., наприклад: ѓздов≥ ходили навшпиньках, куховар перестав грим≥ти сковородами (ќ. √ончар); Ћедве вони зак≥нчили копати, аж ось загуркот≥ли моторами дв≥ велик≥ вантажн≥ машини (ќ.  опиленко); ¬она ск≥нчила писати свою пов≥сть (ќ.  обил€нська); Ќав≥ть худоба перестала пастис€ (ћ. —тельмах) [ араман].





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2020-07-04; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1222 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

722 - | 583 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.