Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–≥зновиди фазових д≥Їсл≥в




1.2. –≥зновиди фазових д≥Їсл≥в

—истемний п≥дх≥д до вивченн€ семантики словесних знак≥в спричинив ц≥лий р€д класиф≥кац≥й д≥Їсл≥вних значень.

’оча вс≥ ≥снуюч≥ класиф≥кац≥њ називаютьс€ семантичними, в основ≥ њхн≥й лежать р≥зн≥ принципи: не т≥льки лексичн≥ значенн€, але й синтаксичн≥ характеристики д≥Їсл≥в, њхн≥ валентн≥сн≥ властивост≥. ќск≥льки принципи класиф≥кац≥й р≥зн≥, вони служать р≥зн≥м ц≥л€м ≥ по€снюють р≥зн≥ аспекти граматичного поводженн€ д≥Їсл≥в.

“ак, семантична класиф≥кац≥€ д≥Їсл≥в √. √. —ильницького будуЇтьс€ на основ≥ синтаксичних характеристик д≥Їсл≥в, на основ≥ њх зовн≥шньоњ ≥ внутр≥шньоњ дистрибуц≥њ. ѕ≥д зовн≥шньою дистрибуц≥Їю д≥Їсл≥вного класу розум≥Їтьс€ дистрибуц≥€ у звичайному зм≥ст≥ слова, тобто синтаксичне оточенн€ д≥Їслова. ¬нутр≥шн€ дистрибуц≥€ д≥Їслова встановлюЇтьс€ за допомогою операц≥њ розгортанн€, що пол€гаЇ в зам≥н≥ д≥Їслова словосполученн€м, семантично екв≥валентним цьому д≥Їслову [—ильницкий].

«а ознакою на€вност≥ сп≥льних сем та сп≥вв≥днесен≥стю д≥Їсл≥вних одиниць з фактами д≥йсност≥ —. ћ. ƒишлева виокремила так≥ основн≥ лексико-семантичн≥ групи д≥Їсл≥в:

1. ƒ≥Їслова д≥њ (д≥Їслова загальноњ ф≥зичноњ д≥њ, д≥Їслова на позначенн€ д≥њ, €ка спричин€Ї зм≥ни в обТЇкт≥, д≥Їслова на позначенн€ д≥њ, €ка створюЇ обТЇкт).

2. ƒ≥Їслова руху та перем≥щенн€.

3. ƒ≥Їслова рел€тивноњ семантики (д≥Їслова ставленн€, д≥Їслова впливу, посесивн≥ д≥Їслова, д≥Їслова залежност≥).

4. ƒ≥Їслова стану ≥ процесу (д≥Їслова псих≥чного стану, д≥Їслова ф≥з≥олог≥чного стану, д≥Їслова на позначенн€ переходу ≥з одного стану в ≥нший, д≥Їслова на позначенн€ ф≥з≥олог≥чних процес≥в).

5. ƒ≥Їслова ментальних ≥ соц≥альних д≥й субТЇкта (д≥Їслова ф≥зичноњ чи ≥нтелектуальноњ д≥€льност≥ або в≥дпочинку, д≥Їслова мовленн€, д≥Їслова мисленн€, д≥Їслова п≥знанн€, д≥Їслова сприйн€тт€).

6. ƒ≥Їслова звучанн€ та звуконасл≥дуванн€.

7. ƒ≥Їслова бутт€.

8. ƒ≥Їслова на позначенн€ виникненн€, по€ви, настанн€.

9. ƒ≥Їслова характеризац≥њ (позначенн€ квал≥ф≥кативних властивостей особи, позначенн€ зовн≥шнього ви€ву ознаки д≥њ або стану, позначенн€ зменшенн€ або зб≥льшенн€ ви€ву ознаки).

10. ƒ≥Їслова просторовоњ локал≥зац≥њ.

11. ћодальн≥ д≥Їслова (волеви€ву, бажанн€, нам≥ру, можливост≥).

12. ‘азов≥ д≥Їслова [ƒишлева, с. 8].

«г≥дно з класиф≥кац≥Їю фазових д≥Їсл≥в Ќ. ё. Ўведовоњ, фразов≥ д≥Їслова под≥л€ютьс€ на:

(1) д≥Їслова ≥з власне фазовим значенн€м;

(2) д≥Їслова ≥з звуженим значенн€ ≥ обмеженою сполучуван≥стю [Ўведова].

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2020-07-04; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1174 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1847 - | 1740 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.