Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√раматичн≥ особливост≥ вживанн€ фазових д≥Їсл≥в у творах –. ≤ваничука




2.2. √раматичн≥ особливост≥ вживанн€ фазових д≥Їсл≥в у творах –. ≤ваничука

 

√раматичний характер фазовост≥ про€вл€Їтьс€ у видових опозиц≥€х: ус≥ видов≥ пари розпод≥л€ютьс€ за трьома типами фазових в≥дносин, тобто м≥ст€ть фазовий ≥нвар≥ант видового протиставленн€. –озгл€немо типи фазових в≥дносин:

1. ѕроцесно-завершальний, що зустр≥чаЇтьс€ у видових парах.  ≥нець процесу зазвичай повТ€заний з дос€гненн€м внутр≥шнього меж≥, з результатом: робити Ц зробити; в≥дкривати Ц в≥дкрити; вир≥шувати Ц вир≥шити; згадувати згадати ≥ т.п. “ут фазов≥ в≥дносини в≥дпов≥дають семантичноњ формул≥ Ђробив, робив ≥ нарешт≥ зробивї.

2. ѕочинальний-процесний: висв≥тлити Ц висв≥тлювати; зрозум≥ти Ц розум≥ти; очолити Ц очолювати ≥ ≥н. ¬ цих парах д≥Їслово називаЇ початок подальшого процесу або значенн€ Ђзрозум≥в ≥ тепер розум≥юї.

3. Ћише один раз Ц багаторазовий (одиничн≥сть Ц повторюван≥сть, сер≥йн≥сть процесу: в≥дв≥дати Ц в≥дв≥дувати; трапитис€ Ц трапл€тис€; зТ€витис€ Ц бути (в значенн≥ Ђприходити куди-небудьї), ѕ≥дстрибнути Ц п≥дстрибувати ≥ т.≥н. ÷ей тип фазових в≥дносин Ї ун≥версальним, а дл€ видових пар Ц трив≥альним, ѕротиставленн€ Ђодиничн≥сть Ц багаторазов≥стьї служить умовою обТЇднанн€ д≥Їсл≥в e видову пару. D ≥нших видових парах Ї ≥ нетрив≥альн≥ в≥дм≥нност≥, а в парах типу трапл€тис€ Ц трапитис€ њх немаЇ [“итаренко].

“имчасова посл≥довн≥сть, €ка ф≥ксуЇ фазов≥сть, носить особливий характер. ѓњ не можна ототожнювати з граматичним часом, з €ким фазов≥сть повТ€зана опосередковано через вид ≥ через способи д≥Їсл≥вноњ д≥њ. ‘азов≥сть в аспект≥ часовоњ тривалост≥ Ц це посл≥довн≥сть под≥й, де точкою в≥дл≥ку Ї момент, починаючи з €кого д≥€ або стан мисл€тьс€ €к ≥снуюч≥, що продовжуютьс€, або момент, п≥сл€ настанн€ €кого д≥€ або припин€Їтьс€, або обриваЇтьс€ у час≥, хоча потенц≥йно здатна до продовженн€. ‘азов≥ д≥Їслова не коп≥юють, а доповнюють видов≥ характеристики д≥Їсл≥в.  р≥м того, вони функц≥онують в умовах, де вид не може служити способом характеристики ситуац≥њ, зокрема, €кщо фазова ситуац≥€ виражена в≥дд≥Їсл≥вним ≥менником або прикметником. ‘азова лексика структурно орган≥зовуЇ текст. ќтже, фазова лексика розгл€даЇтьс€ €к альтернатива морфолог≥чному способу вираженн€ аспектуальних характеристик, здатну б≥льш ч≥тко передавати членуванн€ д≥Їсл≥вноњ д≥њ. ¬ умовах контексту фазов≥ д≥Їслова можуть передавати так≥ д≥њ, €к одноактну, багаторазову, раптову, ≥нтенсивну [ѕавлова].

”творенн€ односл≥вних д≥Їсл≥в, що позначають початок д≥њ, в украњнськ≥й мов≥ обмежено незначною к≥льк≥стю преф≥кс≥в за-, з- (у широкому семантичному контекст≥ д≥Їсл≥в): заговорити, збурити, зазирнути, наприклад:

Ћ≥д≥ п≥д≥йти до хлопц€, вз€ти його п≥д руку й заговорити з ним не про те, що зараз його мучить, Ц зовс≥м про щось ≥нше: хай би розпов≥в, чи працюЇ вже над другим розд≥лом пов≥ст≥ про —традч≥вський монастир, або ж про останню прочитану книжку; њй з ≤горем ц≥каво, в≥н ум≥Ї п≥дхопити њњ думку й розвинути, незважаючи на те Ц погоджуЇтьс€ з нею чи н≥Е [проща, с. 22].

ћи вс≥ н≥би враз в≥дчужилис€, бо€лис€ зазирнути одне одному у в≥ч≥, щоб не п≥ддатис€ ще б≥льшому почуттю резиінац≥њ ≥ страху; спри€ла нам у цьому тем≥нь печери, проколена плом≥нчиком стаЇнноњ л≥хтарн≥, €ка щедро осв≥тлювала лише моЇ обличч€, й мен≥ здалос€, що на мене дивл€тьс€ моњ друз≥ з над≥Їю на розраду [проща, с. 33].

Ч Ќазджаз! я ж не бороню тоб≥ н≥коли. «араз звелю запр€гти карету.

Ч ƒозволь мен≥ сам≥й п≥ти до нењ, п≥шки... [проща, с. 140].

«наченн€ початковоњ фази може передаватис€ анал≥тичними ≥нф≥н≥тивними сполуками з д≥Їсловами-звТ€зками: починати, ставати.

¬она т≥льки-но зварила вечерю дл€ монах≥в, зараз оголос€ть передвеч≥рн≥й намаз, ≥ знову ћурах-баба гн≥ватиметьс€, що дитина не вчитьс€ впору ставати до молитви [мальви, с. 140].

¬с€ наша б≥да, јнтоне, в тому, що ми не вм≥Їмо, нав≥ть не насм≥люЇмос€ ставати модерними, ми так н≥жно любимо свою ветху патр≥архальн≥сть, що й св≥тського елеіанта Ўевченка од€гнули в старий кожух й ан≥руш не хочемо зн≥мати ту одежу з нього; ми стали нец≥кав≥ св≥тов≥, в≥д нас тхне нафтал≥номЕ [проща, с. 35].

¬≥н хоче розпочати в≥йну з л€хами ≥ йде в тебе просити допомоги [мальви, с. 130].

Ч як, €к в≥н см≥в?! ћи шерть дали польським послам, €к насм≥ливс€ смердючий пес почати в≥йну з Ћ€хистаном, не питаючи мене? [мальви, с. 147].

’мельницький послав г≥нц€ до хана з наказом негайно почати битву ≥ чекав в≥дпов≥д≥ [мальви, с. 161].

ѕоширен≥сть ≥менник≥в пор€д з даними мовними засобами зумовлена њхньою схильн≥стю передавати додатков≥ характеристики д≥њ, а саме: д≥Їслово братис€ (до роботи) несе у соб≥ в≥дт≥нок початку тривалоњ д≥њ, вступати (у конфл≥кт) Ц значенн€ включенн€ в €кусь д≥ю чи процес, кидатис€ (у сльози) Ц значенн€ з в≥дт≥нком б≥льш високого ступен€ енерг≥њ, вирушати (в дорогу) Ц в≥дт≥нок р≥шучост≥, входити (в права), впадати (в сон) Ц семантику виникненн€ стану, п≥дн≥матис€ (на захист) передбачаЇ важливий сусп≥льний зах≥д. ƒ≥Їслова вдаватис€, пускатис€ (на хитрощ≥) конкретизують д≥ю, ч≥тк≥ше вказуючи на початок процесу.

Ќарод т€гнувс€ юрбами до центру, на вТючених мулах ≥ верблюдах пробивалис€ купц≥ кр≥зь натовп, т≥сн€чи ≥ тратуючи п≥ших, викрикували гамали, вимагаючи вступатис€ з дороги [мальви, с. 92].

јнтона ƒоленка й близько немаЇ, ћирон —инютка, ставши п≥сл€ арешту народним депутатом ¬ерховноњ –ади ”крањни, по вуха вл≥з у пол≥тику; ќрестаЕ вона н≥ на мить не вступаЇтьс€ з‑перед очей, але њњ немаЇ, немаЇ [проща, с. 11].

ѕеревага д≥Їсл≥в на позначенн€ к≥нцевоњ фази пол€гаЇ:

Ц у пор≥вн€нн≥ з≥ словотв≥рними засобами (преф≥кси до-, в≥д-, пере-: довТ€зати, в≥дб≥л≥ти, перебо€тис€)

Ц Ќепогано, але ж товариство п≥д такою назвою ≥снувало у ¬≥льн≥ ще за ћ≥цкевича, Ц засумн≥вавс€ ≤гор.

Ц ≤ њх ус≥х пересадили, Ц вставила Ћ≥да [проща, с. 13].

Ц “ому, що вони з любител≥в наук перетворилис€ на пол≥тикан≥в, Ц зауважив јнтон. Ц ћи ж маЇмо бути ло€льними [проща, с. 13].

Ц який парадокс, Ц про щось розм≥рковувала вголос Ћ≥да й не дбала про те, чи њњ слова доход€ть до св≥домост≥ ≤гор€, думки €кого враз перем≥стилис€ до станц≥йноњ почекальн≥, де, напевне, ждуть електрички ќреста й јркад≥й, а €к≥ вони обоЇ зараз, Ц п≥дкочувалис€ до серц€ хлопц€ пекуч≥ ревнощ≥ [проща, с. 15],

Ц у використанн≥ анал≥тичних ≥нф≥н≥тивних форм (д≥Їслова-звТ€зки: перестати, зак≥нчити, припинити). —утн≥сть цього пол€гаЇ у тому, що фазов≥ д≥Їслова здатн≥ передавати процеси, €к≥ не можуть виразитис€ односл≥вними д≥Їсловами, а також мають додатков≥ характеристики цих процес≥в. Ќаприклад, д≥Їслова роз≥гнати, розв≥€ти передбачають субстантиви ≥з значенн€м психолог≥чного стану (сон, сум), об≥рвати (житт€) Ц характеризуЇтьс€ р≥зким припиненн€м процесу, випасти (з уваги), вилет≥ти (з памТ€т≥) Ц раптов≥стю д≥њ. «наченн€ д≥Їсл≥в вил≥зти (з борг≥в), вибитис€ (з сил), зламати (прис€гу) мають в≥дт≥нок ≥нтенсивноњ д≥њ. ƒ≥Їслова виводити, виходити, в≥дходити означають в≥дштовхуванн€, ухил€нн€ в≥д д≥њ чи процесу. Ќаприклад:

™внухи розб≥глись уздовж р€ду, пригл€далис€ до облич хлопц≥в, запитували ≥мена, принюхувалис€, мов голодн≥ пси, ≥ кидали коротко: Ђ¬ медресеї, Ђна човниї, Ђдо садуї. ’апали за руки, групували ≥ швидко виводили за ворота [мальви, с. 41]. ¬иводили Ц це д≥Їслово, €ке означаЇ продовженн€ ≥ тривал≥сть процесу.

√олубий мармур ще б≥льше згущував син€ву неба, тихо падали крапл≥ ≥ ледь брижилас€ поверхн€ води, а на дн≥ Ц побачила ћальва Ц застигли рибки, що одна за одною роз≥гналис€ по жолобц≥, €ким вит≥кала з басейну вода, ≥ чомусь зупинилис€ в розгон≥ [мальви, с. 127]. ƒ≥Їслово роз≥гналис€ передаЇ значенн€ завершеност≥ руху.

’лопець в≥дчув, €к назавжди розв≥€лис€ його над≥њ на пор€тунок. Ѕо нема в людей власноњ вол≥ дл€ зд≥йсненн€ своњх бажань [мальви, с. 45]. –озв≥€лис€ (над≥њ) маЇ значенн€ завершеност≥ д≥њ. ” цьому контекст≥ це д≥Їслово означаЇ зникненн€ будь-€ких над≥й.

ќмар бажав об≥рвати нитку свого житт€ там, де воно могло б хоч на мить осв≥тити шл€х ≥ншим своњм останн≥м спалахом [мальви, с. 118]. ƒ≥Їслово об≥рвати у цьому контекст≥ передаЇ значенн€ швидкого обриванн€ процесу.

“аким чином, фазов≥ д≥Їслова, хоча ≥ т≥сно повТ€зан≥ з видовими характеристиками, незважаючи на це, мають свою самост≥йн≥сть. ‘азов≥сть Ц один з≥ способ≥в д≥њ, €кий служить на синтаксичному р≥вн≥ ≥ характеризуЇ р≥зн≥ способи прот≥канн€ д≥њ у њњ звТ€зку з ≥ншими под≥€ми тексту.

‘азов≥ д≥Їслова бувають доконаного ≥ недоконаного виду. ѕерш≥ сп≥вв≥днос€тьс€ з фазами початку ≥ тривалост≥. ƒруг≥ сп≥вв≥днос€тьс€ з д≥Їсловами на позначенн€ фази к≥нц€.

« галер виходили, квапл€чись на €сир-базар, турецьк≥ купц≥, йшли маршовою колоною €ничари Ц султанська охорона дл€ кафського паш≥, посп≥шали мубашири в≥драховувати пТ€ту частину з татарського €сиру дл€ турецького падишаха йшла османська не€сить на кримську землю [ћальвич, с. 2]. ƒ≥Їслова виходили та йшли вказують на тривал≥сть процесу, а в≥дпов≥дно, д≥€ продовжувалас€ прот€гом певного часу.

« нењ з≥йшов на берег сивобородий чолов≥к у б≥л≥й чалм≥ ≥ с≥рому арабському бурнус≥ [ћальвич, с. 2]. ‘азове д≥Їслово з≥йшов вжите у доконаному вид≥ ≥ передаЇ значенн€ завершеноњ д≥њ. «≥йшов на берег у контекст≥ означаЇ, що чолов≥к покинув судно ≥ спустивс€ на землю.

ƒумав €, що побачу темр€ву ≥ глупоту, а зустр≥вс€ з благородним прозр≥нн€м осл≥плених богатир≥в; думав €, що зустр≥нус€ з озлобленн€м до мене, турка, а побачив високе благородство, пошану до розуму, ннависть до кайдан≥в [ћальвич, с. 2]. ‘азов≥ д≥Їслова зустр≥вс€побачив мають форму доконаного виду ≥ констатують факт в≥дбуванн€ певних под≥й, зустр≥ч≥ ≥ спогл€данн€ людиною велич≥ ≥ благородства.

“им не менше, д≥Їслова на позначенн€ фази початку, можуть також вживатис€ у форм≥ доконаного виду, €кщо вони вживаютьс€ у минулому час≥:

... Ќадто рано почалось цього року л≥то в  риму. Ўовковиц€ обсипалас€, не досп≥вши, виноград не зав Т€завс€, попадали жовт≥ персики величиною з л≥щиновий гор≥х, в≥три не наган€ли на небо н≥ одноњ хмаринки. ƒостиг €чм≥нь, ледве покривши собою с≥ру кам'€нисту груду, ≥ розв≥€лос€ половою виколосене просо [ћальвич, с. 4]. ƒ≥Їслово почалось вказуЇ на фазу початку д≥њ. ¬оно вживаЇтьс€ у минулому час≥ у форм≥ доконаного виду. —укупн≥сть д≥Їсл≥в обсипалас€, не завТ€завс€, не наган€ли, достиг, розв≥€лос€ по€снюють, чому не л≥то почалос€ рано. ¬они мають форму доконаного виду ≥ вживаютьс€ у минулому час≥.

¬она не п≥двелас€, т≥льки скрушно гл€нула на нев≥льницю, пот≥м њњ скл€н≥ оч≥ надовго вп Т€лис€ в татарина ≥ враз погасли, збайдуж≥ли [ћальвич, с. 6]. ” цьому реченн≥ д≥Їслова доконаного виду не п≥двелас€, гл€нула, впТ€лис€, погасли вказуютьс€ за завершальну фазу. ” цьому приклад≥ фазов≥ д≥Їслова доконаного виду вживаютьс€ дл€ опису посл≥довност≥ д≥й нев≥льниц≥.

јдже коли мати стаЇ байдужою до д≥тей ≥ внук≥в, значить Ц постар≥ла вона ≥ збираЇтьс€ в дорогу на той св≥т [ћальвич, с. 20]. ƒ≥Їслово постар≥ла у доконаному вид≥ вказуЇ на процес стар≥нн€. ѕостар≥ти означаЇ дос€гти похилого в≥ку.

ѕ≥дсумовуючи вищевикладене, за граматичними характеристиками фазов≥ д≥Їслова мають форму доконаного або недоконаного виду. ¬они можуть вказувати на одноразову або багаторазову д≥ю, реал≥зувати значенн€ процесуальност≥ або тривалост≥ тощо.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2020-07-04; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1057 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

529 - | 454 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.017 с.