Узгодження – вид підрядного зв’язку.

Розрізняють три способи підрядного зв’язку у словосполученні: узгодження, керування, прилягання.

Узгодження – це такий тип підрядного зв’язку, за якого залежне слово уподібнюється граматичним формам головного слова. У словосполученнях життєрадісна дітвора, наш дім, п’ятий день, написаний лист залежні слова – прикметник, займенник, порядковий числівник і дієприкметник – узгоджуються в роді, числі, відмінку з головним словом – іменником. Зміна форми головного слова потребує відповідної зміни залежного слова: життєрадісній дітворі, в нашому домі, п’ятого дня, написаного листа Залежно від того, повністю чи частково узгоджується залежне слово з головним, розрізняють узгодження повне й неповне.

За повного узгодження всі форми залежного слова відповідають формам пояснюваного слова: далеке минуле (узгодження в роді, відмінку й числі), яскраві квіти (узгодження у відмінку і числі); замерзлі ріки (узгодження в числі). За неповного узгодження залежне слово уподібнюється головному тільки у формах відмінка і числа (місто Київ) або тільки відмінка (місто Суми).

Керування – один із способів поєднання слів.

Керування – це такий тип підрядного зв’язку, за якого головне слово вимагає від залежного певної відмінкової форми: переборювати втому, переборення втоми, купувати квіти, приходити до рідних, радісно дітям, розмовляти з вихователем.

Керування може бути безпосереднім (безприйменниковим) і опосередкованим (прийменниковим): цінити доброту, хазяїн зеті, співати пісню і передаю через знайомого, жити для народу, розповідати з натхненням.

Розрізняють сильне і слабке керування. За сильного керування семантико-граматичні особливості головного слова вимагають обов’язкової появи залежного слова: зустрів товариша, копав криницю, виконав завдання, написав на папері. За слабкого керування семантико-граматичні особливості головного слова не потребують обов’язкової появи залежного слова: цей зв’язок можливий, але не обов’язковий. Об’єктне значення залежного компонента може реалізуватися після першого об’єкта чи навіть третього. “Це так зване подвійне керування, один компонент якого перебуває в сильному зв’язку з опорним словом, інший – у слабкому”: привезти підручники машиною – привезти підручники (сильне), привезти машиною (слабке). Часто слабке керування реалізується залежним компонентом – іменником у формі орудного відмінка: засіяти поле пшеницею, носити воду відром, писати листа ручкою.

Ділові документи потребують максимальної стислості й точності передавання інформації. Будь-які відступи від правил викладу змісту спричинюють помилки. Особливо уважно треба вживати дієслова, що можуть керувати різними відмінками.

Найчастіше помиляються тоді, коли при дієсловах, які керують різними відмінками, вживають спільний додаток різної форми. Наприклад: повідомляти новини сесії Верховної Ради України, інформувати про новини сесії Верховної Ради України.

Поширеними є помилки у стійких словосполученнях, викликані змінами окремих слів. Наприклад: довести для відома всіх громадян (замість довести до відома всіх громадян).

На особливу увагу заслуговують близькі за значенням слова, що зумовлюють різні відмінкові форми. Наприклад: Наша земля багата на хліб. Наша земля славиться хлібом.

Різних відмінкових форм потребують одні й ті самі дієслова в російській та українській мовах. Наприклад: українською — підготуватися до чого? російською — подготовиться к чему.

При складанні ділових документів треба звертати увагу і на відповідні прийменники, особливо під час використання усталених словосполучень типу покладається на …, схильні до …, відрахування на….

Коли автори документа намагаються під- креслити напрям дії, необхідно використовувати прийменнику^ або до: летіти в літаку; зайти до зали.

Прикметник узгоджується з іменником на означення пев­них професій, посад та звань жінок лише в чоловічому роді.

неправильно правильно

старша викладачка старший викладач

досвідчена інженер досвідчений інженер

нова професорша новий професор

винахідлива капітан винахідливий капітан