Творення та відмінювання імен по батькові

Чоловічі імена по батькові творяться за допомогою тільки суфікса -ович, а жіночі - за допомогою суфіксів -івн(а) та -ївн(а) (від імен на -й):

Ім'я	-ович	-івн-а, -ївн-а
Богдан-Ж	Богдан-ович-Ж	Богдан-івн-а
Василь-Ж	Василь-ович-Ж	Васил-івн-а
Михайл-о	Михайл-ович-Ж	Михайл-івн-а
Юрій-Ж	Юрій-ович-Ж	Юрі-ївн-а

Відповідні імена по батькові будуть від таких імен:
Григ о рій-Ж - Григ о р-ович-Ж, Григ о р-івн-а;
Ілл- я - Ілл- і ч-Ж, Ілл- і вн-а;
Кузьм- а - Кузьм- и ч-Ж (і К у зьм-ович-Ж), Кузьм- і вн-а;
Са в -а - С а в-ич-Ж (і С а в-ович-Ж), С а в-івна;
Хом- а - Хом- и ч-Ж (і Х о м-ович-Ж), Хом- і вн-а;
Я ків-Ж - Я ков-ич-Ж, Я ків-н-а.

Чоловічі імена по батькові відмінюються як іменники ІІ відміни мішаної групи, а жіночі - як іменники І відміни твердої групи.
Примітка. У звертаннях, що складаються з двох власних назв - імені та по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Волод и мире Я ковичу, Гал и но Ілл і вно, Мих а йле Кузьмич у, Андр і ю Серг і йовичу.

ВІДМІНОК	ІМ'Я ПО БАТЬКОВІ
НАЗИВНИЙ	Олегович-Ж	Сергіївн-а
РОДОВИЙ	Олегович-а	Сергіївн-и
ДАВАЛЬНИЙ	Олегович-у	Сергіївн-і
ЗНАХІДНИЙ	Олегович-а	Сергіївн-у
ОРУДНИЙ	Олегович-ем	Сергіївн-ою
МІСЦЕВИЙ	Олегович-у	Сергіївн-і
КЛИЧНИЙ	Олегович-у	Сергіївн-о

26. Правопис та відмінювання кількісних (цілих і дробових) та порядкових числівників. Написання відчислівникових слів 1. Один, одна, одне(0) відмінюються як займенники той (та, те, ті):

однина множина

	чоловічий рід	жіночий рід	середній рід
Н. Р. Д. Зн. О. М.	один одного одному як Н або Р одним ...одному, (...однім)	одна одної (однієї) одній одну одною (однією)...одній	одне(о) одного одному якН.абоР. одним ...одному, (...однім)	одні одних одним як Н. або Р. одними ...одних

2. Два, три, чотири мають одакові закінчення у непрямих відмінках (крім орудного та знахідного).

Н. Р. Д. Зн. О. М.

два двох двом як Н або Р двома …двох

дві двох двом як Н або Р двома …двох

чотири чотирьох чотирьом як Н або Р чотирма …чотирьох

3. Числівники від п’яти до десяти та числівники на -дцять, -десять відмінюються за такими зразками:

Н.	шість	одинадцять	п'ятдесят
Р.	шести (шістьох)	одинадцяти (одинадцятьох)	п'ятдесяти (п'ятдесятьох)
Д.	шести (шістьом)	одинадцяти (одинадцятьом)	п'ятдесяти (п'ятдесятьом)
Зн.	шість (шістьох)	одинадцять (одинадцятьох)	п'ятдесят (п'ятдесятьох)
О.	шістьма (шістьома)	одинадцятьма (одинадцятьома)	п'ятдесятьма (п'ятдесятьома)
М.	...шести (...шістьох)	...одинадцяти (...одинадцятьох)	...п'ятдесяти (...п'ятдесятьох)

4. Числівники сорок, дев 'яносто, сто у всіх відмінках, крім називного та знахідного, мають закінчення -а.

5. Числівники двісті-чотириста та числівники на -сот відмінюються за такими зразками:

Н.	двісті	п'ятсот
Р.	двохсот	п'ятисот
Д.	двомстам	п'ятистам
Зн.	двісті, двохсот	п'ятсот, п'ятисот
О.	двомастами	п'ятьмастами (п'ятьомастами)
М.	...двохстах	...п'ятистах

6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники відповідних відмін.

7. Збірні числівники в непрямих відмінках відмінюються як відповідні кількісні.

Н.	п'ятеро
Р.	п'яти (п'ятьох)
Д.	п'яти (п'ятьом)
Зн.	п'ятеро (п'ятьох)
О.	п'ятьма (п'ятьома)
М.	...п'яти (...п'ятьох)

8.Дробові числівники відмінюються так: чисельник відмінюється як кількісний числівник, а знаменник - як порядковий.

Н.	чотири п'яті
Р.	чотирьох п'ятих
Д.	чотирьом п'ятим
Зн.	чотири п'яті
О.	чотирма п'ятими
М.	...чотирьох п'ятих

9. Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.

10. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини.

Н.	одна тисяча двісті сорок шість
Р.	одної (однієї) тисячі двохсот сорока шести (шістьох)
Д.	одній тисячі двомстам сорока шести (шістьом)
Зн.	одну тисячу двісті сорок шість (шістьох)
О.	одною(однією) тисячею двомастами сорока шістьма (шістьома)
М.	...одній тисячі двохстах сорока шести (шістьох)

11. У складених порядкових числівниках відмінюється лише останній компонент.

Н.	одна тисяча двісті сорок шостий
Р.	одна тисяча двісті сорок шостого
Д.	одна тисяча двісті сорок шостому
Зн.	одна тисяча двісті сорок шостого
О.	одна тисяча двісті сорок шостим
М.	...одна тисяча двісті сорок шостому

12. Порядкові числівники відмінюються як відповідні прикметники:

однина множина

	чоловічий рід	жіночий рід	середній рід
Н. Р. Д. Зн. О. М.	перший першого першому перший(першого) першим …першому	перша першої першій першу першою …першій	перше першого першому перше першим …першому	перші перших першим перші(перших) першим …перших

 

	чоловічий рід	жіночий рід	середній рід
Н. Р. Д. Зн. О. М.	третій третього третьому третій(третього) третім …третьому	третя третьої третій третю третьою …третій	третє третього третьому третє(третього) третім …третьому	треті третіх третім треті(третіх) третіми …третіх

13.Неозначено-кількісні числівники багато, небагато, кілька, декілька відмінюються як числівники п'ять, шість, але паралельних форм не мають.

14. Числівники половина, третина, чверть відмінюються як іменники.

* Складні порядкові числівники, що закінчуються на -сотий, -тисячний,-мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом: двохсотий, трьохтисячний, п'ятимільярдний.

Правопис числівників

Числівник одинадцять пишеться з однією -н. У числівниках від одинадцяти до дев’ятнадцяти м’який знак пишеться тільки в кінці слова: дванадцять, сімнадцять.

При творенні складних слів вживаються числівникові основи двох-, трьох-, чотирьох, якщо друга частина слова починається з голосного, і числівникові основи дво-, три-, чотири-, якщо друге слово починається з приголосного: трьохетапний — триповерховий, двохатомний — двобічний.

Складні кількісні і порядкові числівники пишуться разом у будь-якому відмінку: шістсот, шестисот, шестистам, шестисотий.

Складенічислівники пишуться окремо: дві тисячі п’ятсот тридцять два, дві тисячі п’ятий.

 

Відчислівникові складні слова можуть писатися буквеним або цифрово-бук-веним способом. При цьому слова, записані цифрою й буквами, пишуться через дефіс, пор.: 24-поверховий — двадцятичотириповерховий.

 

27. Дієприкметники та дієприслівники у професійному мовленні. Особливості використання активних дієприкметників. Перевага активних конструкцій над пасивними, використання безособових конструкцій з дієслівними формами на -но, -то
Дієприкметник – неособова форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією, яку здійснює сам предмет (активні дієприкметники) або зумовлену дією іншого предмета (пасивні дієприкметники): читаючий – прочитаний; виконуючий – виконаний.

У сучасній українській діловій мові вживання активних дієприкметників теперішнього часу обмежене

Активні дієприкметники бувають теперішнього та минулого часу, утворюються відповідно від основ теперішнього часу дієслів недоко-наного виду за допомогою суфіксів -уч-/-юч- або -ач-/-яч та від основи інфінітива неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л-, напр.: контролюючий, терплячий; збанкрутілий..

Часто вживаються в науковому та діловому стилях пасивні дієприкметники. Вони використовуються для лаконічного вираження думки, ними часто замінюють підрядні речення.

Виступаючи в ролі означення, пасивні дієприкметники уточнюють, конкретизують зміст означуваного слова (Усі кінцеві продукти, виготовлені суспільством за певний час, утворюють валовий внутрішній продукт).

Активні дієприкметники минулого часу та пасивні дієприкметники без обмежень використовуються у професійному мовленні (зміцніла економіка, збанкрутіле підприємство, гарантований дохід, обмежена відповідальність, регульовані ціни, очікувана інфляція, незавершене виробництво, відкрите товариство).

При творенні пасивних дієприкметників перед суфіксом -ен в основі дієприкметника відбуваються чергування приголосних:

збере г ти – збере ж ений; зни з ити – зни ж ений;

Дієприкметники активно переходять у прикметники, втрачаючи при цьому ознаки дієслова й набуваючи здатності виражати звичайну (не за дією) ознаку предмета (відомий, знайомий, невмирущий, цілющий).

Дієприкметники можуть втрачати ознаки дієслова і прикметника та переходити в іменники (черговий, уповноважений, поранений, вчений, трудящі).

Дієприслівник – незмінна дієслівна форма, яка, пояснюючи основну дію, виражену дієсловом, називає додаткову дію. Дієприслівник недоконаного виду означає таку другорядну, одночасну з основною (розмірковував читаючи).

Дієприслівник доконаного виду означає таку другорядну дію, яка відбулася чи відбудеться раніше від основної (прочитавши, зробив висновки).

До прислівникових ознак дієприслівника належить його незмінність, синтаксична роль обставини і те, що він пов’язується з основним дієсловом синтаксичним зв’язком прилягання. У реченні дієприслівник виступає у ролі обставини часу, мети, причини, умови, способу дії (Підбиваючи підсумки наради, необхідно узагальнити все сказане, сформулювати висновки, визначити завдання на майбутнє – обставина часу; Людина, будучи рушійною силою всіх факторів виробництва, виступає головним творцем матеріальних і духовних багатств суспільства – обставина умови).

Дієприслівники іноді втрачають ознаки дієслова і набувають значення прислівників (Зал вітав делегацію стоячи).

Обов’язковою умовою вживання дієприслівника є те, що дві дії, одна з яких виражена дієсловом-присудком, а інша дієприслівником, повинні здійснюватися однією особою. Тому граматично неправомірною є побудова речення типу: Виступаючи, директором порушена злободенна тема.

Правильно буде побудувати речення так: Виступаючи, директор торкнувся злободенної теми.

Дієприслівником (дієприслівниковим зворотом) можна передавати різні етичні моменти (наприклад, зацікавленість у якнайшвидшому завершенні роботи) і сформулювати причини, що стали підставою для ухвалення управлінського рішення. У діловому мовленні дієприслівникові звороти вживаються з метою скорочення тексту і ставляться на початку речення:

Враховуючи …

Вважаючи …

Беручи до уваги …

Зважаючи на …

Предикативні форми на -но, -то – незмінні форми дієслова, які широко вживаються в українській мові і виступають головним членом (присудком) у безособових реченнях.

Використовують форми на -но, -то замість пасивних дієприкметників, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці (Постанову прийнято одноголосно, а не Постанова прийнята одноголосно. Запрошення розіслано вчасно замість Запрошення розіслані вчасно).

За своєю семантикою та використанням форми на -но, -то становлять специфіку української мови, яка вирізняє її з-поміж інших слов'янських мов¹⁰.

Утворюються вони від основи пасивних дієприкметників за допомогою суфікса -о, напр.: завершений) -" завершен-о, написан(ий) -> написан-о, здобут(ий) -" здобут-о. Саме ці форми вживають замість пасивних дієприкметників, якщо хочуть наголосити на дії, а не на ознаці, пор.: Запрошення розіслано вчасно замість Запрошення розіслані вчасно.

За характером своєї семантики виражають дію перехідну, минулу, пасивну. Однак можуть передавати значення майбутньої дії за допомогою допоміжного дієслова бути, напр.: Роботу буде завершено вчасно.

28. Особливості використання службових слів у професійному мовленні. Прийменники у професійному мовленні. Синонімія прийменниково-відмінкових форм і безприйменниково-відмінкових конструкцій. Уживання прийменника по. Переклад російських конструкцій з прийменником в. Уживання прийменника при. Сполучники у професійному мовленні.

Прийменник – це службова частина мови, яка уточнює граматичне значення іменника і виражає зв'язки між словами в реченні.

Сфера вживання прийменників у діловій мові необмежена. Виражаючи смислові відношення між словами не самостійно, а спільно з відмінковими закінченнями іменника або займенника, прийменник утворює прйменниково-відмінкову конструкцію: занепокоєні з приводу дій, у відповідності до, у залежності від. Часто прийменниково-відмінкові форми синонімічні безприйменниково-відмінковим: занепокоєні діями, відповідно до, залежно від.

У діловому мовленні традиційно закріплені значення прийменників для передачі різних відношень:

1) просторових – в(у), на, з, від, над, перед, вздовж, при, до, край, біля, поза, крізь, навпроти: на підприємстві, при фірмі, до керівництва.

2) часових – за, з, у, до, о, об, через, над, під час, після: за звітний період ( завесьчас ), у звітний період ( протягомчасу, заякийзвітують ), о восьмій годині, під час перевірки, через тиждень, у зазначений термін;

3) причинових – від, через, з, за, у зв'язку, в силу, з нагоди, завдяки, всупереч, внаслідок: у силу обставин, з нагоди ювілею,через хворобу, за умови, у зв'язку з відсутністю, всупереч розпорядженню.

4) мети – для, на, про, заради, щодо, задля: на випадок, заради успіху, щодо покращення, для місцевих потреб, на місцеві потреби.

5) допустовості – при, всупереч, окрім, незважаючи на, відповідно до: всупереч правил, окрім роботи, незважаючи на попередження, при нагоді.

У більшості випадків вибір прийменника визначається традицією: у вихідні дні, на цьому тижні, звертаємося з пропозицією, надсилаємо на адресу.

Правила використання прийменників у діловому стилі

1. Правильно добирати прийменникові конструкції: враження про виставку – враження від виставки; застерігати про небезпеку – застерігати від небезпеки; вітер п'ять метрів на секунду – вітер п'ять метрів за секунду.

2. При виборі прийменникової чи безприйменникової конструкції, перевага надається безприйменниковій: зрікатися від ідеалів – зрікатися ідеалів, повідомляти по телефону – телефонувати, оплатити за проїзд – оплатити проїзд.

3. У прийменникових конструкціях іменник повинен ставитися в правильному відмінку: всупереч проблем – всупереч проблемам, завдяки опитування – завдяки опитуванню, наперекір рішень – наперекір рішенням.

4. Не слід нагромаджувати в одному контексті однакуові прийменники: На наступному тижні на честь свята на сценах театрів, на відкритих майданчиках, на Центральному стадіоні відбудуться найрізноманітніші концерти, на які ми запрошуємо всіх бажаючих.

5. Пропуск прийменника створює двозначність тексту: лист організації – від організації, до організації.

6. У діловому стилі української мови є ряд особливо часто повторюваних усталених словосполучень дієслівного типу, де заміна приймененників неможлива: витрати на, відрахування на, винагорода за, покладається на, у відповідь на, у відповідності з, відповідно до, у зв'язку з, згідно з, залежно від, виходячи з.

Прийменник по в українській мові поєднується лише:

1. У складних прислівниках з іншими частинами мови:

а) з іменниками: по можливості, по суті, по батькові;

б) з прикметниками: по-господарськи, по-дружньому, по-українськи;

в) із займенниками: по-нашому, по-своєму;

г) із числівниками: по троє, один по одному, по-друге.

2. З іменниками у місцевому відмінку і вживається:

а) зі значенням мети: послали по інструктора, пішли по воду;

б) зі значенням місця чи напрямку, де відбувається дія: пляма розповзлася по стелі, трансляція по телебаченню;

в) зі значенням певних стосунків, взаємин: товариш по парті, дядько по батькові;

г) зі значенням місця поширення дії: розпорядження по фабриці, чеканник по міді;

д) зі значенням розподільності: усі делегати отримали по подарунку, жінкам подарували по букету квітів.

3. Зприкметниками: по чайній ложці, по зеленій поверхності.

4. Із займенниками: по їхньому будинку, по цьому місцю.

5. З числівниками: отримати по десять балів, по дві пропозиції.

В інших випадках слід використовувати прийменники:

-на: по предложению делегата – на пропозицію делегата, по Вашему желанию – на Ваше бажання, називать по имени – називати ни ім'я, по требованию – на вимогу;

- за: по собственному желанию – за власним бажанням, по нашим подсчетам – за нашими підрахунками, по семейним обстоятельствам – за сімейних обставин;

-з(-із, -зі): по происхождению – із походження, по вине – з вини, по собственной воле – із власної волі, комиссия по спорту – комісія зі спорту, по злобе – зі злості;

-до: пришлось по вкусу – припало до смаку, с 06.10.2003 по 01.01.2004 – з 06.10.2003 до 01.01.2004, получить по накладной – отримати відповідно до наклкдної;

-для: комиссия по расследованию – комісія для розслідування, производство по изготовлению – підприємство для виготовленя, секция по изучению – секція для вивчення;

-від: добрий по природе – добрий від природи, смотря по погоде – залежно від погоди, действовать по обстоятельствам – діяти залежно від обставин;

-під: задание не по силам – завдання не під силу;

-у (-в): по мере возможности – у міру можливості, ответчик по делу – відповідач у справі, инспектор по делам несовершеннолетних – інспектор у справах неповнолітніх;

-як: по обыкновению – як звичайно(як завжди, як правило);

-через: по ошибке – через помилку, по болезни (отпуск) – через хворобу (відпустка), по техническим причинам – через технічні причини;

-щодо: расходи по – витрати щодо, предложения по улучшению – заходи щодо поліпшення, инструкция по использованию – інструкція щодо використання;

-після: по завершению – після завершення;

-безприйменникові конструкції: по душам – щиро, відверто; по безналичному расчету – безготівковим рахунком, по факсу – факсом, по достоинству – належно.

Російські словосполучення з прийменником -в українською мовою передаються:

-на: в адрес – на адресу, в виду (иметь) – на увазі (мати),в завершение – на завершення, в защиту – на захист, в нашу пользу – на нашу користь;

-до: в известность (поставить) – довести до відома, в работу (вовлечь) – залучити до роботи, в соответствии с – відповідно до, в состав (вошли) – до складу ввійшли, в карман – до кишені;

-з: в следующих вопросах – з таких питань;

-за: в пример (поставить) – поставити за приклад, в пяти шагах – за п'ять кроків, в те времена – за тих часів, в одни сутки (уложился) – впорався за одну добу;

-про: в получении расписался – про одержання розписався;

-при: в случае некплати – при несплаті;

-під: в конце недели – під кінець тижня;

-о (об): в семь часов – о сьомій годині, в одиннадцать часов – об одинадцятій годині;

-як: в качестве – як, в порядке исключения – як виняток;

-безприйменникові конструкції: в дальнейшем – надалі, в момент – миттєво, в покое оставить – дати спокій, в прошлом году – торік, минулого року, в равной мере – однаково, в полной мере – цілком, в юности – замолоду.

Порушення синтаксичної норми також виникає через невмотивоване вживання прийменника -при.

Цей прийменник уживається часто паралельно з іншими прийменниками біля, коло, край, поруч. Наприклад, для позначення близькості до конкретного місця: при виході – коло виходу – біля виходу, край дороги, поруч мене.

А на позначення епохи, періоду, часу, протягом якого відбувається дія, – прийменниками за, під час: за царювання Романових – під час царювання Романових.

Лише з прийменником при можливі конструкції:

а) на передавання значення приналежності, певних стосунків до кого-,чого-небудь: При університеті працює дослідна станція; Служу при штабі дивізії;

б) на зазначення чого-небудь у будь-кого, будь-чого або присутність когось будь-де: Був при повній свідомості; Сьогодні я при зброї; Не можна лаятися при дітях;

в) на вказування певних обставин або супутніх умов, за яких щось відбувається: Роздивився при світлі сірника; При нульовій температурі випав сніг; Проголосували при овному мовчанні; Зателефоную при першій нагоді; Зроблю при бажанні.

Значно ширший обсяг значень прийменника - при в російській мові спричиняє автоматичне помилкове перенесення його до подібних українських конструкцій. Цього не слід робити, оскільки в українській мові є різноманітні можливості, не змінюючи значення, передати зміст за допомогою інших прийменників, сполучень дієприслівникового звороту чи шляхом розгорнутих конструкцій, наприклад: при реке раскинулся город – коло річки розляглося місто; битва при Желтих Водах – битва біля Жовтих Вод; он бил все время при мне – він був увесь час поруч;