Варіант А:
Подолинський Сергій Анд-ч(1850-1891) – доктор медицини, кандидат природозн, економіст, громад діяч, народ. у сім’ї поміщика. Осн праці: „ Про хліборобство ” (1877, у співавт з Драгомановим), „ Ремесла і фабрики на У ” (1880, можливості застос марксизму в умовах Укр), „ Праця людини і її відношення до розподілу енергі ї” (1880, викладено космогенну теорію ек-го розвитку). Осн погляди: праця становить природ умову життя л, є дж вартості; додатк вар-ть створ-я лише в процесі праці і (додатк вар-ть є специф-ю сусп-ю формою додатк продукту); роб сила стає товаром, коли працівник втрачає засоби в-ва і дж існування; вар-ть роб сили визнач-я необх-тю утрим сім’ї та відтвор роб сили; визнач з/п через вар-ть, необхідної для задовол найголов-х потреб робітника. Чинниками впливу на велич з/п, окрім об’єкт-х факт-ів (вартість роб.сили) є суб’єкт фак-ри (інтереси підприємців і робіт, боротьба роб за ↑ з/п); доведення неминучості стадій розвитку заг-го товар-го в-ва (кооперація, мануфактура, машинне в-во) для умов Укр; розгляд машини з 2-х боків: 1- прир-го – як знаряддя і засіб праці+2- сусп-го – як сукуп вироб-х відносин стосовно присвоєння та використ машин; визнач зміну капіталізму досконалішим сусп-ом – суп-ом громади (засоби в-ва, земля, продукти в-ва повинні належати не Д, а безпосер виробникам-громадам, які поділяються на промислові й землеробські); Енергетична теорія органічного життя: збільш енергії відбув завдяки праці л.; пропозиція енерг-го підходу до історії техніки з погляду енергозатрат, енергоміст, виходу корисної енергії, що надало можливість оцінити технічні досяг-я людства, осмислити перспективу НТП; визначення нових шляхів перетвор людством соняч енергії.
Варіант Б:
С. А. Подолинський представник революційно-демок. напряму. народився в сім'ї багатого поміщика Київської губернії. Після закінч. природ. фак-ту Київського універ. він виїздить за кордон. В Лондоні познайомився з К.Марксом і Ф. Енгельсом. 1875 року разом з галичанином О. Терлецьким він організує у Відні видання соціалістичної літ-ри, яка широко викор-сь народниками в їхній революц. дія-ті. Було, зокрема, видано праці С. Подолинського «Парова машина», «Про бідність». 1876 p. захистив у Бреславському універ. дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини, певний час проживав в Україні. 1877 року остаточно виїздить за кордон і оселяється у Франції. Він багато і плідно працює. Виходить праця «Життя і здоров'я людей на Україні» (1879), «Ремесла і фабрики на Україні» (1880), що стала першою спробою застосування екон. вчення К. Маркса до конкретної істор. дійсності Росії й України, визначення істор. долі капіталізму в країні.
На відміну від народників, які заперечували розвиток капіталізму (кап-зму) в Росії, констатує протилежне. Виходячи з учення К. Маркса про три стадії розвитку кап-зму в пром-ті і практ. досвіду укр. ек-ки, він показує, що кап-зм в Укр., а відтак і в Росії в цілому, проходить у своєму розвитку «ремесло, мануфактуру і великий фабричний здобуток».
Підкреслює прогресивність кап-зму порівняно з феодалізмом, але вказує на його істор. минущий характер. Він критикує цей спосіб вир-ва і виступає проти приватної власності на ЗВ. Аналізує суперечності між працею і капіталом, між зростанням багатства буржуазії і зубожінням трудящих мас, суперечність між розвитком продуктивних сил і їх марнуванням за умов кап-зму. Робить висновок про необх. знищення кап-зму. Кап-зму він протиставляє соціалізм як такий спосіб вир-ва, котрий ств. найліпші можливості для розвитку продуктивних сил і найбільш відповідає вимогам моралі. Багато зусиль доклав до популяризації екон. вчення Маркса. Він розумів, що головне в ньому — теорія додаткової вартості. Він приділяє цій категорії особливу увагу. Як фахівець у галузі природничих наук і в них шукав доказів неминучості соціалізму. Намагався знайти природничо-наукові основи соціалізму. Писав, що енергія всесвіту — величина постійна, але вона нерівномірно розподіляється у різних частинах всесвіту. На розподіл енергії має вплив людська праця. Дає нове визначення праці. «Праця є таке споживання механічної та психічної роботи, що на 
громаджена в організмі, яке має результатом збільшення кількості перетворюваної енергії на земній поверхні». Намагається відповісти на запитання: який же спосіб вир-ва є найсприятливішим. Таким способом вир-ва буде соціалізм. Минуло понад сто років, і ідеї С. П. оцінили належним чином. Його природничо-наукове пояснення процесу праці назвали «законом Подолинського».
