Оптимальні складові розподілу ресурсів В. Леонтьєв, Л. Канторович.

Канторович Л. (1912-1986) – видатний радян економіст–математик, єдиний радянський лауреат Нобелівської премії з економ. У праці “Математичні методи організації ї планування вироб-ва” (1939) він заклав основи теорії оптимального виробн-го планування та лінійного програмування і став фундатором лінійного програм-ня у світовій науці. У 40-х рр. він поширив сферу застосування лінійного програм-ня з оптимізації процесу використання рес на розв’язання так званої транспортної задачі, розрахунки для оборонної промисл. Він вперше побудував статичну і динамічну моделі поточного і перспективного план-ня викор-ня рес на основі нових математ підходів в області системної побудови екон-х показників, які можуть застосовуватися в аналізі ціноутворення, ефективності капіталовкладень та ін. У праці “Економ розрахунок найкращого викор ресурсів” (1959) він застосував теорію ліні прогр-ня до проблем макроеконом планування. Результати досліджень К були невідомі світовій науці. Їх лише через 10 років повторили американські дослідники Купманс і Данциг. За внесок в теорію оптимального викор ресурсів К одночасно з американцем Т.Купмансом у 1975 р. була присуджена Нобелівська премія.

Леонтьєв (Л). 1936 р. перша стаття, присвячена методу " витрати - випуск" (в-в). На думку Л, економ відноситься до числа прикладних наук, і її теорії можуть принести користь, якщо будуть здійснені в житті. Перша книга "Структура американ економ, 1919...1929 р.: емпіричне застосування аналізу рівноваги" (1941) Ця вихідна робота, що викладає метод економ аналізу "в-в", лягла в основу репутації Л. як видатного новатора в області економ.

Метод Л. став головною складовою частиною систем нац рахунків більшості країн світу. Він застосовується й удосконалюється дотепер урядовими і міжнарод організаціями і дослідн інститутами. Аналіз по методу "в-в" відноситься до тієї області економ, творцем якої був франц економіст XІХ ст. Л.Вальрас і яка відома як теорія загальної рівноваги. Вона ставить у центр уваги взаємозалежність економ відносин, представлену системою рівнянь, що виражають економ як єдине ціле. Із самого початку своєї роботи Л. визнавав систему взаємозалежностей Вальраса. Але до систематичного застосув Л. цих ваємозал на практиці аналіз загал рівноваги не використ як інструментарій у процесі формування економ пол.

Економісти протягом тривалого часу усвідомлювали, що аналіз часткової рівноваги серйозно спотворює реальність, якщо масштаби промислі або ступінь змін, що піддаються вивченню, досить великі. Застосування Л. системи Вальраса для рішення цієї проблеми й аналіз Л. по методу "в-в" зв'язані зі складанням шахових таблиць (шахових балансів). Така таблиця поділяє господарство на велике число галузей (секторів (с)) - спочатку на 44 с. Продажі проміжних прод і готових товарів секторами, перерахованими в лівій стороні таблиці, вписуються у вертикальні стовпчики під найменуваннями відповід с, записаними в тім же порядку у верхньому горизонтальному ряді. Друга табл, або сітка, складена з "технічних коефіцієнтів", виводиться з закритої моделі шахової табл. Коли ці коефіцієнти розставляються в системі рівнянь, що вирішуються одночасно, складається 3 табл, що назив "інверсією Л.", що показує, що потрібно від кожного сектора для ↑загал випуску на 1$. Значення інверсії Л. визначається трьома обставинами. 1) її використання привело до поліпшення положення при зборі міжнародних економ і статист даних 2) інверсія в деталях розкриває роботу внутрішнього механізму господарства, причому обмежником виступає тільки громіздкість розрахунків 3) після оцінки попиту на готові товари або визначення його перспективи інверсія може бути використана для проведення аналізу економ пол, оскільки вона показує, що потрібно від кожного с у виді витрат для збільшення випуску даних тов. Л. удосконалював свою сист протягом 50-х і 60-х рр. З появою більш складних комп-ів він збільшував кількість с і звільнявся від деяких припущень, що спрощують, насамперед від умови, що технічні коефіц залиш незмінними, незважаючи на зміну цін і техн прогрес. Щоб досліджувати проблеми економ росту і розвитку, Л. розробив динамічний варіант раніше статичної моделі аналізу "витрати - випуск", додавши в неї показники потреб у кап до списку так називаного кінцевого попиту, або кінцевих продажів. ООН, Всесвітній банк і велика частина урядів, також включилися в роботу по застосуванню аналізу "в-в" у якості найважливіш методу економ планування і бюдж пол. Аналіз по методу "в-в" залишається не менш продуктивним інструментом і при фундаментальних економ дослідж, в області яких Л. продовжував працювати на важл напрямках. Наприклад, почавши, як і Вальрас, з незмінних техніч коефіц, Л. пізніше став застос-ти гнучкі коефіц до цінових відносин і до техніч розвитку.