Робінсон Джоан Вайолет (1903-1983) – професор Кембріджського університету (Англія) учениця А.Маршалла, лідер лівого кейнсіанства. Основ праця: „Економічна теорія недосконалої конкуренції” (1933), Теорія недосконалої конкуренції: 1.основним предметом дослідження Р. є вивчення ринкових аспектів функц-вання монополій, конкуренція між якими є недосконалою (за Чемберленом – монополістичною) через порушення рівноваги в Е а також експлуатацію найманої праці; 2.визнач сутності монополії як фактору, що дестабілізує соц-ек відносини ринк середовища; 3.в умовах досконалої конкуренції підприємці менше зацікавлені в монополізації виробництва, ніж в умовах недоскон ринку, в якому окремі фірми не можуть досягти оптимальних розмірів для ефективного функц-вання („монополіст має змогу не тільки підвищити ціни на свою продукцію, обмежуючи її випуск, але й зменшити витрати виробництва шляхом удосконалення організації виробництва в галузі”); 4.моноп вимагає не тільки відокремл продукц від товарів-субститутів (замінників) тобто диференціації, але й умови що полягає у її (фірми) розмірах які повинні перевищ оптимальні; 5.на монопол ринку з недоскон конкуренц існує ймовірність виникнення монопсонії, тобто монополії покупців. Тобто, перед дослідником ринку виникає завдання визначення кількості купленої продукції, за умови, якщо розглядати ринок не як сукупність розрізнених покупців, а як їх об’єднання (монопсонія). Див. таблицю 1.: Класифікація ринків за різного поєднання покупців і продавців:
S D | Кількість покупців | |||
багато | невелика кількість | один | ||
Кількість продавців | багато | досконала конкуренція | олігополія попиту | монопсонія |
невелика кількість | олігополія пропозиції | двостороння олігополія | обмежена монополія попиту | |
один | монополія пропозиції | обмежена монополія пропозиції | двостороння монополія |
Виснов досліджень Р. – стверджування, що переважання у світі умов недоскон конкуренц сприяє виникненню тенденції до експлуатації факторів виробниц і посилює її завдяки виникненню великих об’єднань, котрі поглин конкуруючі фірми і що негативно позначається на розподілі багатств. Чемберлін Едвард Хейстінгс (1899-1967) – доктор економіки, викладач Гарвардського університету, член Американ економ асоціації.. Основ праця: „Теорія монополістичної конкуренції: реорганізація теорії вартості” (1957), Теорія монопол конкуренц: 1.основною умовою володіння ринком (суттю монополії) є контроль над S, а отже над Ц, що досягається взаємозаміною конкуруючих товарів, тобто „диференц продукції”; 2.розгляд продавців як конкуруючих монополістів в умовах „монопол конкуренції”; 3.розгляд ринків як „більш або менш недосконалих ” в реальних ек умовах та заперечення прагнення фактичних результатів до рівноваги; 4.визначення взаємопов’язаності ринків через взаємодію незалежних продавців метою яких є реалізація близької за призначенням продук; 5.визначення D як явища, що змінюється під дією виробника, а його формування пов’язується з витратами, як виробн-ва, так і збуту; 6.розгляд кожного продавця як монопол, який формує власне коло покупців (власний субринок), завдяки своєму унікальному товару, а рівень „диференціації продукту” відображає, якою мірою він (продавець) регулює ціну і виступає монополістом; 7.визначення основної ознаки диференц-ного продукту – наявності в ньому істотної, відмінної від ін товарів властивості, котра може бути для покупця як реальною, так і уявною; 8.визначення фактором монополістичної конкуренції, крім диференціації продукту також незначної кількості продавців (фактична олігополія); 9.ознакою функц-вання олігополістич ринку є тенденція до взаємоузгоджених рішень щодо паралелізму цін (рішення певної фірми підвищити ціни є раціональним за умови, якщо інші компанії будуть діяти таким же чином, – інакше дана фірма втратить ринок); 10.збільшення обсягу продукції монополіст здійснює завдяки додатковим витратам, зниженням цін та розраховуючи на нездатність інших продавців даної групи товарів здійснити подібне;11.за умови суттєвого значення диференціації продукту (основна теза теорії монополістичної конкуренції) кожна окрема галузь не розглядається як група фірм по випуску аналогічної продукції; 12.ринок окремого продавця через монопол конкуренц є відокремленим від ринків суперників і „лімітований” обсяг збуту товарів визначається такими факторами: 1) ціною; 2) особливостями продукту; 3) витратами на рекламу; 13.еволюція конкурентної боротьби підвищує якість товарів (свідченням чого є патенти, захисні фірмові знаки).